Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

Наступна «мішень»?

Як шведам напередодні виборів захиститися від втручання Москви і відокремити російську «брехню» від складних політичних реалій
19 червня, 2018 - 10:26

Стокгольм. Наближаються загальні вибори у вересні, і шведських виборців почали попереджати про те, що тепер настала їхня черга стати мішенню для російського втручання в цей демократичний процес. За даними Шведського агентства цивільної оборони і надзвичайних ситуацій (MSB), яке керує в країні боротьбою з операціями іноземного впливу, подібне втручання дуже ймовірне, а громадяни мають бути готові до дезінформації і фейкових новин.

Є лише одна проблема: відокремити російську «брехню» від складних політичних реалій Швеції буде непросто.

Уже кілька місяців російські тролі атакують шведів: вони поширюють новини, які викликають довіру, і політично значимі чутки щодо соціальних заворушень та морального розкладання. В одному з випадків російські агенти, як стверджується, наповнили соціальні мережі новинами з метою вплинути на шведські дебати щодо імміграції. Агентство MSB заявило, що мета Росії полягає в розпалюванні внутрішніх суперечок у Швеції і відверненні уваги від російських дій в інших країнах Європи.

Можливо, це правда. Але дії Росії стають дійсно небезпечними через власні помилки Швеції, які призвели до того, що брехливі новини видаються достовірними. Проблеми імміграції і нестримно зростаючого рівня злочинності справді розколюють країну; Росія ж просто намагається використовувати ці розходження у власних інтересах.

Політичні проблеми Швеції не є новиною. Вже чотири роки країною управляє міноритарна коаліція у складі Зеленої партії і соціал-демократів. Цей блок правоцентристські сили терплять через силу. Проте уряд похитується, але працює — його об’єднує перш за все опозиція членів коаліції можливій альтернативі. Після сильних результатів «Шведських демократів», які виступають проти істеблішменту й імміграції, на загальних виборах 2014 року правоцентристські партії відмовилися співпрацювати з цією партією і негласно стали на бік лівих, що викликало невдоволення у багатьох виборців.

Відтоді ця невдоволеність тільки посилилась, оскільки чинний уряд занижує розміри збитків, що завдаються імміграційною політикою країни. Замість спілкування з розумними критиками на цю тему, уряд навішує на своїх опонентів ярлик «популістів» і звинувачує їх у псуванні «іміджу Швеції». Насправді ж репутації країни найбільше шкодять політики, які продовжують відмовлятися від діалогу.

Так, шведське політичне життя забезпечує Росії цілком достатню кількість патронів, які вона може використати, намагаючись вплинути на громадську думку в країні. Але ще сильніше непокоїть те, що історія про втручання Росії у вибори використовується як виправдання шведськими лідерами, які не бажають проводити такі необхідні реформи. Наприклад, у квітні Катрін Шернфельдт Яммех, мер південного міста Мальме, запросила представників MSB обговорити, як можна захистити «імідж Мальме» від «іноземних організацій», які можуть спробувати заплямувати цей імідж з метою вплинути на майбутнє голосування.

Мер упускає головне: проблема з іміджем Мальме є результатом поганого управління, а не викривлень в уявленнях суспільства. Чисельність населення міста не перевищує 330 тис. осіб, але Мальме виділяється у всій Західній Європі високим рівнем безробіття і залежності від соціальної допомоги, а також нестримним зростанням рівнем злочинності, радикалізації, сегрегації і соціальними заворушеннями.

Фахівець із російських бойових дій невоєнними засобами Оскар Йонссон, докторант Королівського коледжу в Лондоні, розповів мені, що протидія російському втручанню сильно ускладнює те, що ця тактика неявна, витончена і така, що часто викликає довіру. У випадку зі Швецією російських агентів звинувачують у створенні брехливих історій для млина шведських соціальних мереж, які потім поширюють самі шведи, оскільки в них є зерна правди. Російські агенти умивають руки після таких операцій і частенько добиваються своїх цілей.

«Це свого роду інформаційна пральня, — говорить Йонссон. — І саме тому дуже важко оцінити справжній масштаб російського впливу».

Швеція, звичайно, серйозно поставилась до цієї загрози своїй демократії. Уряд розпочав кампанію з інформування суспільства; проводить тренінги для співробітників, зайнятих на виборах; зміцнює кібербезпеку; проводить безперервну оцінку загроз та уразливостей. Але офіційні особи визнають, що вони, можливо, ведуть бій у вже програній битві. Як висловився нещодавно один із представників MBS, обмежені ресурси цього агентства «ніяк не можуть порівнятися з можливостями агресора».

На тлі таких реалій шведська влада може обмежити ефект втручання у вибори, якщо вони зосередяться на завданні відновлення соціальної і політичної стабільності. Для цього керівництву країни треба вирішити проблему імміграції, подолати ситуацію безвиході у парламенті, відновити закон і порядок у містах.

Як і скрізь, Росія намагається змінити хід дискусій у Швеції, всіх звинувачуючи і відволікаючи увагу. Шведські політики можуть відповісти на це ефективно, але для них найкращою стратегією боротьби з разпалюваною Росією пожежею в соціальних мережах стане усунення палива, що живить її.

Проект Синдикат для «Дня»

Пауліна НОЙДІНГ, співзасновник Freedom Rights Project, колумніст у шведських газетах Svenska Dagbladet і Goteborgs-Posten.

Пауліна НОЙДІНГ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments