Політичний розклад змінюється

Опозиційна право-ліберальна Партія реформ здобула перемогу на парламентських виборах в Естонії, отримавши 28,8% голосів і забезпечивши собі 34 (зі 101) місця в естонському парламенті — Рейгікогу. Цей результат дозволяє політсилі очолити формування уряду та переговори по формуванню коаліції. Голова партії — екс-депутат  Європарламенту  41-річна Кайя Каллас, яка є дочкою засновника цієї партії та екс-прем’єр-міністра (2002—2003 рр.) Сііма Калласа, може стати першою в історії країни жінкою-прем’єр-міністром.

Таким чином завдяки цьому результату партії вдалося потіснити з лідируючих позицій правлячу протягом останніх чотирьох років ліберальну Центристську партію. Вона натомість заручилася підтримкою 23,1% виборців і отримає 26 місць у парламенті. За партію, що очолює чинний прем’єр Естонії Юрі Ратас, традиційно голосує російськомовне населення.

Третьою до фінішу прийшла Консервативна Народна партія Естонії (EKRE), яка сповідує ідеології національного консерватизму, націоналізму. Їй вдалося набрати 17,8% голосів і забезпечити собі 19          місць у Рейгікогу. Вона вдвічі покращила свій результат, порівняно з виборами 2015 року.

П’ятивідсотковий поріг, що забезпечує проходження до парламенту, подолали ще дві партії. Права консервативна партія Pro Patria («Вітчизна») отримала 11,4% голосів (12 місць у парламенті), а Соціал-демократична — 9,8% голосів (10 місць у парламенті).

Явка виборців, за даними естонської ЦВК, склала 63,1%.

ФОТО РЕЙТЕР

«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати ці результати:

«КОАЛІЦІЙНИЙ УРЯД ЗА УЧАСТІ ТРЬОХ ПАРТІЙ ОЗНАЧАЄ ПРОДОВЖЕННЯ «BUSINESS AS USUAL»

Маілі ВІЛСОН, доктор філософії з політичних наук, Університет Тарту, Естонія:

— Перемога Партії реформ та результати виборів загалом свідчать, що естонці, здається, віддають перевагу правоцентристській політиці і політикам, зважаючи на те, що Партія реформ була в уряді більшість часу протягом останніх 25 років.

Багато підтримки Партії реформ було надано в якості «кредиту» за їх обіцянки під час кампанії: підвищити пенсії, вдосконалити складну податкову систему, забезпечити неоподатковуваний дохід в 500 євро, тощо, на відміну від того, що вони справді робили в минулі два роки.

Втрата позицій Центристською партією (яку я б не називала проросійською, вона просто приваблює голоси багатьох російськомовних) частково випливає з того факту, що вони не змогли мобілізувати російськомовне населення. Явка виборців в переважно російськомовному округу Іда-Вірумаа (51%), наприклад, була набагато нижчою від середньої по країні (63,1%).

Зниження підтримки російськомовних може бути пов’язане з тим, що після приходу до влади в 2016 році Центристська партія мала зайняти більш жорстку позицію (чого їм просто не потрібно було робити в опозиції) у внутрішніх і міжнародних питаннях, щоб підтримати свій імідж. Наприклад, прем’єр-міністр Юрі Ратас повинен був чітко говорити про важливість НАТО, підтримку санкцій проти Росії та не визнавати анексії Криму.

На додачу до міжнародних подій у нас також були внутрішні занепокоєння, і все разом могло вплинути на російськомовне населення, щоб бути обережними щодо обіцянок Центристської партії, і це стосується не стільки політики щодо Росії, скільки мовних і соціальних питань.

Зростання популістської EKRE йде пліч-о-пліч з подібними подіями в Європі. Вони представляють себе як захисників консервативних цінностей, які виступають за традиційний шлюб  і проти іммігрантів (наприклад, проти Глобального міграційного договору ООН і Плану міграційного переселення ЄС). Їхні рішення дуже чорно-білі й, очевидно, розпливчасті: вони обіцяють знизити податки та підвищити доходи населення, хоча незрозуміло, звідки має надходити фінансування. Здається, EKRE резонує з людьми, які постраждали від економічної кризи, безробіття, і тому розчаровані політиками, які не змогли їм допомогти.

Зараз ми знаємо, що коаліційні переговори почнуться між Партією реформ з двома колишніми молодшими коаліційними партнерами: лівоцентристськими Соціал-Демократами та правою «Вітчизною». Це партії, між якими була сформована коаліція також після виборів 2015 року і яка проіснувала два роки. Така коаліція за участі трьох членів дасть можливість Партії реформ залишатися в вищій позиції в коаліції та захистити обіцянки своєї кампанії, роблячи тільки невеликі поступки молодшим партнерам.

Зважаючи на історичний досвід, передбачається, що така коаліція з трьох членів не триватиме всі чотири роки, десь через два роки можна очікувати перестановки.

Якщо така коаліція буде реалізована, це означає, що в парламенті буде доволі сильна опозиція, і це буде інтригуюче — побачити, до якої міри Центристська партія і EKRE зможуть співпрацювати і що це зробить з їхньою підтримкою.

Для більшості естонців коаліційний уряд за участі трьох партій означає продовження «business as usual» (бізнес, як зазвичай), без істотних змін в поточному політичному напрямку.

«РЕФОРМІСТИ ПІДТРИМУВАТИМУТЬ УКРАЇНУ У ПРОТИДІЇ РОСІЙСЬКІЙ АГРЕСІЇ»

Мар’яна БЕЦА, посол України в Естонії, Таллінн:

— Всі партії, які брали участь у парламентських виборах в Естонії, є проєвропейськими, за винятком є правопопулістської Консервативної народної партії Естонії (EKRE), що виступає за звуження діяльності Естонії в ЄС і НАТО.

Що стосується перемоги Партії реформ, яка була при владі кілька років тому,  то такий результат був напівочікуваним. Зі всіх політичних сил найбільшу підтримку серед населення мала ця партія, а також Центристська партія, що перебуває при владі.

До речі, безпрецедентним на цих виборах було електронне голосування, у якому взяло учать багато людей, і воно одразу показало, що Партія реформ набирає великих обертів. І дуже важко пояснити, чому саме ця політична сила стала переможцем на виборах. Скоріше, за все це пояснюється низькою явкою виборців у тих регіонах, де живуть етнічні росіяни, які підтримували раніше Центристську партію.

Ми задоволені результатом, бо Партія реформ так само як Центристська партія завжди підтримувала Україну на всіх рівнях і завжди засуджувала російську агресію. І лідер Партії реформ Кая Каллас підтримувала суверенітет та незалежність України, а також вона підтримувала продовження санкцій проти РФ. Фактично можна виходити з того, що зміни зовнішньополітичного курсу не буде. Однозначно реформісти підтримуватимуть Україну у протидії російській агресії.

Лідер Партії реформ Кая Каллас заявила, що буде формувати коаліцію з партією Isamаa (Вітчизна) та соціал-демократами, тому що у них схожі платформи та програми.

Що стосується загроз зовнішнього втручання в електронне голосування. Можу сказати, Естонія є однією з країн, яка настільки захищена і бореться з будь-якими проявами корупції, втручання, кібер-атаками. Тут дуже ефективно працює кібер-поліція. І ми переймаємо у них досвід у цій сфері, як боротися з кібер-загрозами. Тому естонці не боялись втручання у вибори і багато з них скористалися електронним голосуванням, яке тривало з 21 по 25 лютого.