Тепер кожен українець повинен, лягаючи, в голову класти мішок думок про Україну, повинен покриватися думками про Україну і вставати разом з сонцем з клопотами про Україну.
Микола Куліш, український драматург, режисер, педагог, представник Розстріляного Відродження

«Потрібно гармонізувати українське законодавство з європейським»

Експерти — про перші підсумки та виклики в імплементації Угоди про асоціацію
15 травня, 2018 - 10:15

Днями в Україні вкотре відзначатимуть День Європи, і це є як приводом для святкування, так і підведення підсумків нового етапу відносин з ЄС, започаткованого 1 вересня 2017 року. І саме про друге йшлося під час круглого столу на тему: «Європейський вибір України після Революції Гідності: можливості та проблеми», який було організовано Інститутом зовнішньополітичних досліджень, Генеральною дирекцією з обслуговування іноземних представництв та Київським кооперативним інститутом бізнесу і права.

«МИ МАЄМО БУТИ ПЕРЕКОНАНИМИ, ЩО НЕ БУДЕ ВІДКАТУ ВІД ПОСТАВЛЕНИХ ОРІЄНТИРІВ»

У своєму короткому виступі голова Представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі відзначив, що за чотири роки післяМайдану в Україні було реалізовано більше реформ, ніж за весь час за 23 роки після здобуття незалежності.

За його словами, торік уряд Гройсмана розпочав низку реформ, зокрема у сфері енергетики, пенсійну та освітню реформи, а протягом останніх місяців Верховна Рада ухвалила закон про приватизацію, що прискорить економічне зростання. Пан Мінгареллі також вважає, що Україна має величезний потенціал у земельному секторі. «В Україні багато зроблено, але має бути зроблено ще більше», — зазначив дипломат.

І такими сферами, продовжив він, є верховенство права і, зокрема, створення українським урядом Антикорупційного суду відповідно до врахування рекомендацій Венеціанської комісії.

Пан Мінгареллі також вважає, що нинішній рівень зростання ВВП у 2,5% є недостатнім для поліпшення економічної ситуації в країні. На його думку, цей показник має становити 5—6%. А для цього потрібні іноземні інвестиції, які приходитимуть в Україну, якщо тут буде до них належне ставлення і забезпечення передбачених умов, що означає боротьбу з корупцією та верховенство права, наголосив дипломат.

Голова Представництва ЄС в Україні звернув увагу на те, що другий компонент Угоди про асоціацію — Поглиблена і всеосяжна зона вільної торгівлі — дає змогу українським виробникам рухатись на ринок ЄС, що є дуже важливим. Відтак, додав він, зараз головний виклик полягає в тому, щоб гармонізувати українське законодавство з європейським у більшості секторів економіки країни.

Пан Мінгареллі нагадав, що отриманню Україною безвізового режиму передували великі реформи в багатьох сферах і тепер ми маємо бути переконаними, що не буде відкату від поставлених орієнтирів».

«БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНЦІВ СПРИЙМАЮТЬ ЄВРОІНТЕГРАЦІЮ ЯК СТАНДАРТИ, ДО ЯКИХ ПОТРІБНО РУХАТИСЬ»

Коментуючи застереження європейського дипломата, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор БУРАКОВСЬКИЙ зізнався, що у нього немає впевненості в незворотності реформ. У своєму виступі він зазначив, що «європейська ідея домінує в усіх регіонах, але проєвропейські настрої не є сталими — інакше кажучи, європейська інтеграція не стала світочем».

За його словами, до певної міри це обумовлено розчаруванням громадян політичними силами, а також залежить від пропаганди основних телеканалів. «Більшість українців сприймають ЄС та євроінтеграцію як стандарти, до яких потрібно рухатись», — наголосив Бураковський.

Інша проблема щодо реалізації євроінтеграційних прагнень, на думку експерта, полягає в наявності великого рівня недовіри до державних установ.

«ЄС став найбільшим торговельним партнером України, і, більше того, в нашому експорті відбулися суттєві зміни, зросла частка перероблюваної продукції», — зазначив Бураковський. Однак, додав він, «успіх українського експорту в ЄС залежить від того, як ми вписуємось у промислові ланцюги».

За його словами, серед багатьох реформ Україна гальмує з митною справою, і не так через хабарі, як через те, що витрати на проходження у нас більші, ніж у ЄС, а в ланцюжковій системі не може бути затримок.

Зазначивши, що уряд сформував низку департаментів та офісів для співпраці з ЄС, пан Бураковський висловив побажання, щоб вони співпрацювали ефективно і було більше координації та відсутня конкуренція між різними органами виконавчої влади.

Експерт звернув увагу на таку фундаментальну річ, як формування пулу фахівців для співпраці з Євросоюзом у галузі європейського права. «Це бомба уповільненої дії, якщо у нас немає фахівців у достатній кількості, то це гальмує європейський курс», — наголосив голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Він також зауважив, що низькою є інституційна спроможність використання технічної допомоги ЄС, а це не лише гроші, а досвід та отримання необхідної інформації.

«Ми також повинні розуміти, що навіть найуспішніші реформ роблять не лише на сьогодні й на завтра, а й на майбутнє», — сказав експерт.

На його думку, політика ЄС щодо України має базуватися на трьох S: Stillengage (продовжувати співпрацю), Staycritical (залишатись критичним), Staypatient (бути терплячим).

І важливо, додав він, щоб європейська інтеграція стала інструментом розвитку проекту, назва якого — Європейський Союз.

«ДУЖЕ ВАЖЛИВОЮ Є КОНСОЛІДАЦІЯ ВСІХ ПОЛІТИЧНИХ АКТОРІВ У ВИКОНАННЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ»

Завідувач відділу з питань співробітництва з ЄС у сферах митної та фінансової політики Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату КМУ Марина НЕЛІНА, наголосивши у своєму виступі, що Угода про асоціацію за обсягом і структурою є безпрецедентною, розповіла про конкретні кроки, які здійснює уряд для імплементації цього документа.

Вона розповіла, що наприкінці минулого року уряд ухвалив дорожню карту з виконання Угоди про асоціацію і 2017 року було ухвалено 23 системних закони з імплементації Угоди, які охоплювали сферу енергетики, безпеки та якості харчових продуктів і запровадження міжнародних стандартів бухгалтерської звітності та аудиту.

За її словами, Україна розпочала офіційні переговори щодо Угоди про прийнятність промислової продукції між Україною та ЄС (Угоди АСАА). Це означатиме прощання з радянськими стандартами і перехід української технології на європейські стандарти, лібералізує доступ до європейського ринку, — відзначила вона.

Ще одним кроком у цьому напрямку є ратифікація з ЄС Угоди про походження товарів та приєднання України до Європейської програми конкурентоспроможності малих і середніх підприємств, сказала пані Неліна.

Крім того, вважає вона, дуже важливою є консолідація всіх політичних акторів у виконанні Угоди про асоціацію, і щоб наші зусилля виявилися успішними, потрібно визначити кілька пріоритетів і сформувати урядово-парламентську дорожню карту.

За словами чиновниці, 2018 року відбуватиметься реформа митниці відповідно до підготовленої мінфіном системи транзиту, що прискорить і убезпечить торгівлю України з Євросоюзом.

«Це важливо, — наголосила вона, — не лише для України, а й для ЄС, бо спільний з європейським співтовариством транзит має розширення на схід, відтак Україна може слугувати як цінний партнер».

Микола СІРУК, «День». ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments