Про австрійські пріоритети головування

1 липня Австрія розпочала головування у ЄС, яке триватиме наступні півроку під гаслом «Європа, яка захищає». Урочиста церемонія передачі Відню головування в Раді Європейського Союзу від Болгарії відбулася в австрійському курортному місті Шладмінгу в суботу, 30 червня, за участю австрійського канцлера Себастіана Курца, прем’єр-міністра Болгарії Бойко Борисова та президента Європейської Ради Дональда Туска. «Це є для нас великою честю, але водночас і великою відповідальністю. Оскільки ми знаємо, що ситуація у світі зараз є складною», — наголосив під час церемонії Себастіан Курц.

«День» звернувся до посла Австрії в Україні Герміне Поппеллер з проханням розповісти про австрійській пріоритети під час головування і пояснити позицію офіційного Відня щодо проекту «Північний потік-2» та санкцій проти Росії.

«ПРІОРИТЕТАМИ ГОЛОВУВАННЯ БУДУТЬ БЕЗПЕКА І СТАБІЛЬНІСТЬ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СПІВТОВАРИСТВІ»

— Я дуже рада, що Австрія втретє переймає головування в Раді Європейського Союзу. Перше головування було в 1998, а друге — в 2006 році. Таким чином на наступні шість місяців ми беремо на себе відповідальність щодо співпраці в рамках ЄС.

Пріоритетами головування, насамперед, у відповідності до гасла «Європа, яка захищає» будуть безпека і стабільність у європейському співтоваристві. Австрія також буде сприяти посиленню співпраці в області більшого переходу на цифрові технології так звану диджиталізацію, яка є суттєвим внеском до зміцнення європейського економічного співтовариства.

Питання безпеки необхідно розглядати в контексті проблеми із посилення міграції. І дискусія навколо цієї кризи міграції привела до невпевненості, послаблення довіри та посилення сумнівів щодо досягнутих уже здобутків у рамках ЄС.

Вчора та сьогодні (інтерв’ю записувалось 29 червня. — Авт.) відбуваються засідання Ради ЄС у Брюсселі. І з того, що я вже знаю, за результатами засідання було погоджено посилення захисту зовнішніх кордонів ЄС. І це — непоганий компроміс та гарний поштовх для об’єднаних зусиль щодо досягнення більшого рівні безпеки.

«ДЛЯ АВСТРІЇ ТАКОЖ ДУЖЕ ВАЖЛИВИМ Є СХІДНЕ СУСІДСТВО»

— Пані Посол, дійсно, один з пріоритетів передбачає стабільність у європейському сусідстві і згадується європейська перспектива Західних Балкан та країн Південно-східної Європи. Як ви це поясните і де там місце України як східного сусіда ЄС?

— Одним з наших пріоритетів під час головування в ЄС є також  стабільність в європейському сусідстві і безпека у цих країнах. Якщо говорити про Західні Балкани, то досягнуто кілька важливих рішень щодо стабілізації цього регіону, зокрема Албанії та Македонії було надано статус кандидатів на вступ до ЄС. Це звичайно посилить і покращить ситуацію із стабільністю у цьому регіоні. І Австрія дуже вітає це рішення.

Для Австрії також дуже важливим є Східне сусідство. Цей регіон, по-перше, близький до Австрії географічно і по-друге, він знаходиться у сфері зовнішньополітичних інтересах Австрії.

Україна є однією з найбільших держав серед шести країн, що входять до Східного партнерства. Україна також як і Грузія та Молдова отримали статус асоційованого члена, якого не мають три інші країни Східного партнерства.

Слід зазначити, що в рамках так званого тріо головування в ЄС (Естонія, Болгарія та Австрія) було встановлено пріоритет — стабільне і демократичне, процвітаюче та стійке Східне Партнерство, здатне протистояти зовнішнім впливам.

У рамках Східного партнерства Австрія проведе традиційну зустріч міністрів закордонних справ. Країни Східного партнерства візьмуть участь у засіданні Ради міністрів юстиції та внутрішніх справ, яке відбудеться в липні цього року в місті Інсбрук.

У порядку денному головування Австрії також заплановано проведення Ради міністрів щодо захисту довкілля в жовтні у Люксембурзі. На цю зустріч запрошуються всі міністри навколишнього середовища країн Східного партнерства

Окрім того, за участі країн Східного партнерства відбудеться бізнес-форуму у Відні на початку грудня. Також у Відні 8-9-ого листопада заплановано форум для молоді країн Східного партнерства.

22—23 жовтня у місті Кремс спільно з представниками країн Східного партнерства відбудеться конференція на тему електронної демократії.

«БУЛО Б ВАЖЛИВО ПРЕДСТАВИТИ САМІТ УКРАЇНА — ЄС ЯК ПОЗИТИВНУ ПОДІЮ»

— У цьому переліку не згадано саміт Україна — ЄС, проведення якого 9 липня у Брюсселі анонсував місяць тому президент України. Така зустріч у верхах не відбудеться?

— Цей саміт Україна — ЄС готується протягом багатьох місяців обома сторонами і відбудеться за планом. Центр його підготовки знаходиться у Брюсселі, і цей саміт включено до порядку денного і відбудеться 9 липня.

Для нас це стане гарною нагодою та можливістю побачити, як розвивалася співпраця між Україною та ЄС, зокрема, де будуть потрібні більші зусилля з реформування. Було б важливо представити цю зустріч на вищому рівні між ЄС та Україною як позитивну подію, яка затвердить бажання до подальших реформ.

І якщо за результатами саміту буде прийнято спільну заяву, що, звичайно, народжується шляхом компромісів та взаємних поступок, то це також буде позитивним знаком.

З огляду на той факт, що наступного року відбудуться вибори  до Європейського парламенту, а в Україні відбудуться президентські та парламентські вибори, спільна заява була б позитивним знаком і знаком цінування проведених реформ.

— Пані Посол, у ваших словах прозвучав сумнів щодо ухвалення на цьому саміті спільної заяви. Чи справді ви вважаєте, що цього разу не буде ухвалено такий документ, бо не буде досягнуто компромісу?

— У минулому не завжди було легко досягти компромісу, але я впевнена, що компроміс буде досягнуто.

«АВСТРІЯ ОДНОСТАЙНО З УСІМ ЄВРОСОЮЗОМ ПІДТРИМАЛА ПРОДОВЖЕННЯ САНКЦІЙ ПРОТИ РФ»

— Очевидно, що українська сторона буде наполягати на включенні в декларацію пункту про необхідність продовження санкцій проти Росії, оскільки вона не виконує Мінських угод. Чи готова австрійська сторона підтримати такий пункт чи буде блокувати його?

— Продовження санкцій є спільним рішенням країн-членів ЄС, яке ухвалюється після перевірки того, чи відбулись якісь зміни. І роль Австрії, як головуючої країни в Раді Європейського Союзу, полягає в модеруванні та полегшенні діалогу.

— Але ми чули заяви віце-канцлера Австрії про необхідність скасування санкцій проти РФ. А якою була позиція австрійського уряду, коли вчора Рада ЄС ухвалила рішення про продовження санкцій проти РФ?

— Австрія одностайно зі всім Європейським Союзом підтримала продовження санкцій проти РФ.

— Чи може Україна розраховувати, що така позиція Австрії залишатиметься, допоки Росія не виконає свою частину Мінських домовленостей?

— По-перше, умови Мінських домовленостей повинні виконувати обидві сторони. І по-друге, я не можу з певністю сказати, до якої пори це буде тривати. Я не знаю, чи є в Європі витримка чи терпіння продовжувати санкції ще на десятки років.

Цим я хочу сказати, що всім сторонам необхідно докласти максимум зусиль для того, щоб були виконані пункти Мінських домовленостей, оскільки це єдиний документ, який існує на даний час, щоб вирішити існуючу проблему.

— Ця проблема значно ширша. Є країна, яка, незаконно анексувавши  Крим, порушила численні норми міжнародного права. Як, на вашу думку, можна вплинути цю країну, щоб вона відступила від України, або іншими словами дала задній хід своїм діям, заради чого і було запроваджено санкції спільно США і ЄС у 2014 році?

— Австрія як інші країни ЄС переконана в тому, що нелегальною анексією Криму Російська Федерація порушила міжнародне право. І через це було, насамперед, запроваджено санкції проти Росії. Я переконана, що ця анексія не була і не буде визнана жодною країною в ЄС.

Австрія є країною, яка завжди спирається на діалог та зміну ставлення або вирішення конфлікту через діалог.

«АВСТРІЯ НЕ МОЖЕ ВПЛИВАТИ НА РІШЕННЯ ЗАБОРОНИТИ ЧИ НЕ ЗАБОРОНИТИ БУДІВНИЦТВО «ПІВНІЧНОГО ПОТОКУ-2»

— Ще до нещодавнього візиту президента Путіна до Австрії і парламентських виборів у вашій країни було чимало публікацій із критикою вашої країни. Одна з них називалась «Австрія — це троянський кінь». Зокрема, такий погляд ґрунтувався на заявах деяких австрійських політиків про необхідність скасування санкцій проти Росії і позиції австрійського уряду щодо підтримки «Північного потоку-2». Чому, на вашу думку, такий імідж склався про Австрію?

— По-перше, хочу сказати, що Австрія має демократично обраний парламент з демократичними партіями, які сформували демократичним чином демократичний уряд, що визнається всіма.

Необхідно оцінювати цей уряд, насамперед, за його діями, а не керуватись якимось побоюваннями чи упередженням. І будь-який уряд Австрії, включаючи нинішній та попередні, намагались і намагатимуться використати нейтральну позицію Австрії, яка не є членом блоку НАТО, для виконання ролі посередника чи медіатора. І Австрії до цих пір завжди вдавалось сприяти діалогу та збільшенню довіри та пом’якшенню конфліктних ситуацій.

Що стосується Північного потоку-2. Це, насамперед, комерційний проект, у якому окрім багатьох європейських фірм бере участь австрійська фірма OMV.  І участь у будівництві «Північного потоку-2» не є рішенням австрійського уряду, а є рішенням в сфері економіки, іншими словами приватної фірми, яка веде свій бізнес по всьому світу і відома на весь світ.

Звичайно, ми розуміємо турботу України, яка побоюється, що після завершення будівництва «Північного потоку» 2, вона буде повністю або частково, виключена з транзиту російського газу до Європи.

Є пропозиція Німеччини щодо визначення мінімального обсягу газу, який буде транспортуватись через українську ГТС також і після завершення будівництва «Північного потоку-2». І я вважаю, що це є позитивною ініціативою, яку підтримує Австрія.

— Але, пані Посол, ви, мабуть, чули позавчора на спільній прес-конференції з українським главою уряду Гройсманом прем’єр Данії Ларс Люкке Расмуссен заявив, що будівництво «Північного потоку-2» в обхід України є геополітичним проектом і пообіцяв навіть запропонувати закон, який заборонить будівництво цього газопроводу в економічних водах Данії.          

— Австрія не може впливати на рішення заборонити чи не заборонити будівництво «Північного потоку-2», бо вона не має виходу до Північного моря. Тому інші держави, які стосуються цього проекту безпосередньо, мають це вирішувати.

— Я навів цю думку, щоб показати, що навіть у старій Європі деякі країни вважають цей проект геополітичним, а не суто комерційним.

— На нашу думку, цей проект є комерційним, у якому поряд з іншими за багатьма учасниками задіяна австрійська фірма, що займається бізнесом у сфері нафти та природного газу по всьому світу.

— А ця компанія OMV не зацікавлена в тому, щоб брати участь у модернізації української ГТС, потужність якої сягає 150 млрд куб. м газу?

— З цим питанням Ви повинні звернутися безпосередньо до компанії. Але я можу сказати, що ця компанія володіє однією з найбільших газорозподільних пунктів у Центральній Європі, і знаходиться неподалік від Відня, і тому OMV зацікавлена у тому, щоб мати надійних постачальників газу.

— Пані Посол, ви казали про те, що ваша країна максимально використовує нейтральний статус як засіб, щоб бути переговірником. Чи не жалкуєте, що саміт Трампа з Путіним буде проведено не у Відні, як нібито передбачалось, а в Гельсінкі? 

— Я не бачу тут жодної проблеми чи приводу для жалкування, оскільки Гельсінкі теж є дуже доречним місцем для проведення таких переговорів.

«АВСТРІЯ НАЛЕЖИТЬ ДО ЧИСЛА НАЙБІЛЬШИХ ІНВЕСТОРІВ У ВАШІЙ КРАЇНІ»

— Раніше австрійські компанії, зокрема у банківському секторі виходили з України. Яка зараз тенденція спостерігається у цій сфері, чи зацікавлені австрійські інвестори йти в нашу країну чи щось заважає цьому?

— Що стосується банків, то необхідно зазначити, що австрійський банк Reiffeisen-Aval добре представлений в Україні і нікуди з неї не виходив. Цей банк має гарну репутацію в Україні. Це — надійний банк і він успішно веде бізнес у вашій державі.

Якщо ви натякаєте, можливо, на банк Austria, то його було придбано банком Unicredit, таким чином відбулось злиття цих банків і тому він, відповідно, більше не є австрійським банком.

У банківському секторі останнім часом відбуваються певні позитивні процеси. Банківський сектор більш-менш очистився. Якщо говорити про тенденції в економіці, в двосторонній торгівлі між Україною та Австрією, то вони також є позитивними.

Звичайно, ми розуміємо турботу України, яка побоюється, що після завершення будівництва «Північного потоку-2» вона буде повністю або частково виключена з транзиту російського газу до Європи. ...Австрія не може впливати на рішення заборонити чи не заборонити будівництво «Північного потоку-2», бо вона не має виходу до Північного моря. Тому інші держави, які стосуються цього проекту безпосередньо, мають це вирішувати

2017 року обсяг експорту з України до Австрії збільшився на 33% і відповідно експорт з Австрії в Україну збільшився на 16%. І тенденція на першу половину цього року теж є дуже позитивною.

Що стосується австрійських інвестицій в економіку України, то Австрія належить до числа найбільших інвесторів у вашій країні. Згідно з різними статистичним даними Австрії відводиться шосте або дев’яте місце. В будь-якому випадку Австрія стабільно знаходиться у першій десятці.

І я знаю чимало австрійських компаній, які збільшили свою участь у ведені бізнесу в Україні, або наявні тут компанії розширили бізнес або збільшили інвестиції в Україні.

Є зацікавленість здійснювати нові інвестиції, але я б сказала, радше обережна зацікавленість. Австрійські компанії знають і розуміють, що Україна уклала Угоду про асоціацію з ЄС та Угоду про поглиблену і всебічну зону вільної торгівлі.

Наближення України та української економіки до європейських стандартів у відповідності з цією Угодою полегшить прийняття рішення новими інвесторами для того, щоб вони легше наважились прийти в Україну і вкласти сюди свої інвестиції.

— А в яку частину України більше інвестує австрійський бізнес — західну, яка колись була частиною Австро-Угорської імперії, чи в центральну або, можливо, східну?

— Звичайно, більша частина інвестицій припадає на Центральну та Західну Україну. Але це можливо пов’язано більше з кращою територіальною досяжністю. Не можна сказати, що на сході України зовсім немає австрійських компаній, які зробили інвестиції. Наприклад є такі компанії в Дніпрі, або в Херсоні. Але звичайно, тут близькість до Австрії чисто географічно має вирішальну роль. Багато інвесторів походять з середнього бізнесу, тому їм легше і вигідніше робити інвестиції, скоріше, у географічній близькості до Австрії.

«УЖЕ ПОМІТНО, ЩО В КРАЇНІ ВІДБУВАЄТЬСЯ БАГАТО РЕФОРМ, ЯКІ ВТІЛИЛИСЯ У ЖИТТЯ»

— Чи можете ви сказати, що бізнес-клімат в Україні за останні роки поліпшився?

— Уже помітно, що в країні відбувається багато реформ, які втілилися у життя. Але звичайно було б добре, якби пришвидшилась реформа у сфері судочинства. Звісно, ця сфера є досить важливою, але , на жаль, у даний час відсутня повна довіра до верховенства права.

Якщо підприємець, який хоче здійснити інвестицію, не має відчуття, що у судді він не буде мати справедливого процесу, то це, звісно, не сприяє створенню і посиленню довіри до судової системи. І це унеможливлює інвестиції більш дрібних підприємців в Україну, оскільки вони просто не можуть собі цього фінансово дозволити.

Звичайно, помітно, що відбуваються позитивні зміни, відбуваються реформи, але є ще що покращувати в тому сенсі, що ця довіра, якої наразі бракує, може бути створена для ще більшого покращення інвестиційного,  економічного клімату та судової системи.

— З огляду на те, як розглядається у вашій країни питання про екстрадицію до США українського олігарха Фірташа, виглядає, що  система юстиції Австрії прихильно ставиться до багатіїв. Один знайомий сказав мені, що якби колишній український прем’єр Павло Лазаренко виїхав в Австрію, а не в США, то не сидів би стільки років в американській в’язниці. Як ви можете це прокоментувати?

— Австрійська система правосуддя тісно співпрацює з українськими судовими органами у сфері двосторонньої правової допомоги. І запити про надання міжнародної правової допомоги, що надходять з України, виконуються у тому разі, якщо за австрійським законодавством наведено достатньо підстав, щоб такий запит було прийнято до виконання.

А якщо подібний запит базується виключно на припущеннях чи підозрах та не підтверджений певними фактами, і відповідна така справа не була порушена в Україні, то згідно до австрійського законодавства неможливо відповісти на таку заявку.

Австрія готова співпрацювати з українськими судовими органами в будь-який час щодо полегшення надання підтримки у виконанні запитів з міжнародної правової допомоги.

— Чи можете ви назвати приклади таких запитів: підготовлених належним чином чи непідготовлених — на екстрадицію українських громадян з Австрії?

— Такі запити про надання правової допомоги передаються безпосередньо між судовими органами. Тому я не маю інформації про такі запити.

ПРО ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ З РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

— Пані Посол, якось я бачив вас у репортажі про завод з виробництва сиру в Чернівецькій області, на будівництво якого було виділено австрійські інвестиції. Можете розповісти про подібні проекти і їх значення?

— Відкриття цього заводу відбулось у рамках підтримки розвитку сільських територій. Це був один з пілотних проектів, який реалізується в Чернівецькій та Одеській областях. Це невеличкі проекти за обсягом, проте вони дають людям, які проживають у таких регіонах, сільській місцевості, більше можливостей для працевлаштування, отримання прибутку, щоб вони зрештою не виїжджали з цих територій, а залишались працювати і жити там.

Інші приклади включають реалізацію проектів з енергозбереження в школах та дитячих садках (теплоізоляція, нові котельні). Також відкривались маленькі підприємства на кшталт автомайстерні або перукарні, що створюють робочі місця і покращують економічне становище населення.

— Переглядаючи вашу біографію, я побачив, що до України ви очолювали дипломатичне представництво у Латвійській Республіці. Чи можете ви сказати, чому Латвії вдалося досить швидко вступити в ЄС і НАТО, а Україна досі «борсається» на цьому шляху?

— Я думаю, що відповідь на це питання Ви, як український журналіст, знаєте набагато краще, ніж я. Хочу зазначити, що цей вступ Латвії до НАТО і ЄС не відбувся за короткий час. Цьому передував дуже серйозний підготовчий процес. І не можна сказати, що їм просто пощастило у цьому плані. Народ Латвії багато працював для того, щоб досягти цієї мети.

«У КОЖНОГО УКРАЇНСЬКОГО МІСТА Є СВІЙ ШАРМ, СВІЙ ВЛАСНИЙ ХАРАКТЕР»

— Пані Посол, ви народились в одному з найкрасивіших міст Австрії — Інсбруку, а які міста чи місто України сподобалось вам найбільше?

— Я навчалася в Інсбруку, а виросла у маленькому містечку. Тут не можна сказати, що якесь місто гарніше за інше, оскільки у кожного українського міста є свій шарм, свій власний характер. Я не можу сказати, наприклад, що Львів — найкрасивіше місто України, оскільки красиві місця є в Чернівцях, Одесі, Дніпрі, Харкові, Києві та ін. У кожному з них є такі визначні місця, які створюють характер цього міста, надають йому певний шарм.