Мова - це спосіб народження думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати”.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, філософиня

Ракети проти ненависті та брехні

Як «пропагандистська машина» Милошевича зазнала нападу НАТО
27 березня, 2018 - 09:54
"Поодинокі зруйновані споруди в центрі Белграда, що спеціально залишили невідновленими з 1999-го року, нагадують сербам і мають нагадувати всім іншим, що буває, коли якийсь авторитарний правитель хоче, незважаючи на думку світової спільноти, будувати «велику країну», промиваючи мізки людей пропагандою та здійснюючи військову агресію проти інших народів" / ФОТО РЕЙТЕР

24 березня виповнилося 19 років з початку бомбардування НАТО колишньої Югославії. Українці дуже мало знають про обставини тих подій. Інформація, яка в нас є часто виявляється неповною, нерідко — перекрученою, а іноді взагалі відсутня.

Одним із маловідомих епізодів є обстріл Радіо і Телебачення Сербії в квітні 1999 року.

Ця атака не була помилкою. В будівлю РТС в Белграді поцілили ракетою через те, що телерадіостанція була частиною пропагандистської машини тодішньої югославської влади, зброєю у війні, яку вів режим Слободана Милошевича.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МИЛОШЕВИЧА

Союзна Республіка Югославія (до якої тоді входили Сербія і Чорногорія) була атакована, тому що югославське керівництво провалило мирні переговори щодо врегулювання конфлікту в Косові. Переговорний процес, що тривав в лютому-березні 1999 року в Рамбуйє і Парижі (Франція), був припинений 19 березня. Сторони так і не змогли досягти домовленості — президент СРЮ Слободан Милошевич відмовився підписати військові додатки до договору про врегулювання кризи. А тим часом кількість албанських біженців з Косова продовжувала збільшуватися...

Хав’єр Солана, тодішній Генеральний секретар НАТО виступив 24 березня 1999 р. у зв’язку з початком військово-повітряної операції зі спеціальною Заявою для преси. Він, зокрема, зазначив: «В останні місяці міжнародне співтовариство не шкодує зусиль, щоб досягти узгодженого рішення в Косові. Але це виявилося неможливим.

Чітка відповідальність за повітряні удари лежить на президентові Милошевичі, який відмовився припинити свої насильницькі дії в Косові і відмовився вести чесні та відповідальні переговори.

Настав час приймати рішення.

Дозвольте мені ще раз підтвердити: НАТО не веде війну проти Югославії.

Ми не маємо жодного конфлікту з мешканцями Югославії, які занадто довго були ізольовані в Європі через політику своєї влади.

Наші дії спрямовані проти репресивної політики югославського керівництва.

Ми повинні припинити насильство і гуманітарну катастрофу, яка зараз відбувається в Косові. Ми маємо моральний обов’язок зробити це».

78 ДНІВ ТА НОЧЕЙ

Військово-повітряна операція «Союзна сила» (Operation Allied Force) розпочалася без отримання формальної згоди Ради Безпеки ООН і тривала 78 днів. За цей час Північноатлантичний альянс здійснив повітряні удари крилатими ракетами та авіацією по сотнях цілей у Сербії та Чорногорії. Головним чином, це були військові, промислові та інфраструктурні об’єкти. За різними оцінками, за більш ніж півтора місяця бомбардування загинуло від 1200 до 2500 людей. Загальний матеріальний збиток оцінюється в десятки мільярдів доларів.

Операція закінчилася підписанням військово-технічного договору в Куманово (Македонія) 9 червня 1999 р. Заз 3 дні почалося виведення сил СРЮ з Косово.

Генеральний секретар НАТО видав розпорядження про зупинення бомбардування 10 червня, й о 1.30 у цей день вибухнула остання ракета.

10 червня 1999 р., Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію 1244, і 37 800 військовослужбовців КФОР (Kosovo Force, KFOR) з 36 країн світу були направлені до Косова.

Міжнародна миротворча місія в Косові триває і досі.

БОМБАРДУВАННЯ «ПРОПАГАНДИСТСЬКОЇ МАШИНИ»

Одним із значних епізодів операції «Союзна сила» було бомбардування державного Радіо і Телебачення Сербії. 23 квітня 1999 року крилата ракета, випущена з літака збройних сил НАТО, потрапила в будівлю РТС у Белграді. З будинку провідної телерадіокомпанії регіону тоді здійснювали мовлення три телевізійні канали та чотири радіостанції.

Атака відбулася вночі, в 2 години 6 хвилин, як раз коли в ефірі центрального каналу транслювалося інтерв’ю Слободана Милошевича в запису. Два з чотирьох поверхів будинку РТС обвалилося, головна апаратна зруйнована. Усього в помешканнях телерадіостанції тоді перебувало від 150 до 200 людей, які працювали в нічну зміну або чергували. Внаслідок обстрілу загинуло шістнадцять співробітників РТС — режисери, редактори, програмісти, оператори, охоронці, візажист... Були і поранені, яких потім доставали з-під завалів зруйнованої будівлі.

Представники НАТО та країн-членів Альянсу переконували: Радіо і Телебачення Сербії було об’єктом подвійного призначення, яке робило важливий внесок у пропагандистську війну, що велася югославською владою.

Газета Guardian в 1999 році, відразу після нападу, цитувала Тоні Блера, який наполягав на тому, що бомбардування телевізійних станцій було цілком обґрунтоване, оскільки вони були частиною «апарату диктатури та влади Милошевича».

Видання наводить також цитату з заяви Клер Шорт, секретаря з міжнародного розвитку Великобританії: «Це війна, це серйозний конфлікт, чиниться невимовні жахи. Пропагандистська машина пролонгує цю війну, і це — (будівля РТС) є правомірною ціллю».

Адмірал Ян Гарнетт, начальник спільних операцій міністерства оборони, відзначив, що «пропагандистська машина» Милошевича складається з передавачів та студій, з яких передається інформація. Це робить їх частиною загальної військової структури. Обидва елементи повинні бути атаковані».

А прес-секретар НАТО Девід Вілбі за два тижні до нападу, за даними Guardian, назвав державну телерадіостанцію Сербії «правомірною ціллю», тому що вона «протягом багатьох років наповнювала ефір ненавистю та брехнею».

ХТО ВИНЕН?

Міжнародні журналістські союзи та об’єднання телевізійних мовників, прогнозовано, вкрай негативно сприйняли звістку з Белграду. Правозахисні організації Amnesty International та Human Rights Watch розкритикували Альянс за атаку на сербську телерадіостанцію через загибель цивільних осіб. Втім, HRW у своєму звіті щодо кризи навколо Косова, що розміщений на офіційному сайті організації https://www.hrw.org/reports/2000/nato/Natbm200-01.htm#P420_111626, згадує: параграф 7 інструкцій Міжнародного комітету Червоного Хреста від 1956 року, що наводить перелік цілей, які є легітимними військовими об’єктами, включає «установки телерадіомовлення та телевізійних станцій» (джерело, на яке посилаються правозахисники — ICRC, Commentary on the Additional Protocols, p. 632, para. 2002, note 3).

2001-го Європейський суд з прав людини оголосив неприйнятною для розгляду по суті скаргу родичів кількох загиблих та поранених працівників РТС проти держав НАТО, що брали участь у бомбардуванні.

Інші міжнародні судові інстанції також не знайшли підстав для відкриття справ проти країн-учасників операції «Союзна сила». В червні 1999 р. Міжнародний суд ООН відмовив у задоволенні прохання СРЮ про порушення провадження по відношенню до держав Альянсу. У 2000-му прокурор Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії повідомив Раду Безпеки ООН про своє рішення не проводити розслідування з цього питання.

Натомість, у 2002 році (за два роки після повалення режиму Милошевича) вже сербський суд засудив колишнього керівника державного радіотелебачення Сербії Драголюба Милановича на десять років через те, що він не забезпечив безпеку своїх співробітників.

За даними Human Rights Watch, західні інформаційні організації, які використовували потужності сербського телерадіоцентру для передачі матеріалів з Югославії, були попереджені представниками НАТО, що головний офіс РТС буде підданий нападу. Як тільки західні ЗМІ дізналися про плани Альянсу, влада Югославії також отримала відповідну інформацію. Але, як встановив суд, керівник Радіо і Телебачення Сербії навмисне не виконав розпорядження про евакуацію працівників телерадіостанції, хоча знав, що будівля РТС може стати мішенню для бомбардування.

Драголюб Миланович вийшов на свободу в серпні 2012 року. Він бере активну участь у суспільно-політичному житті, виступає на телебаченні — згадує старі часи. Намагався судитися з журналістами, які пишуть про те, що він «пожертвував 16-ма співробітниками РТС» у 1999-му році. Але поки що безуспішно — на початку вже цього, 2018-го року, Верховний касаційний суд Сербії вирішив, що таке оціночне судження базується на рішенні суду та не шкодить честі та репутації колишнього керівника головної сербської телерадіостанції.

ВИВЧЕНІ ТА НЕВИВЧЕНІ УРОКИ

Що стосується власне Радіо і Телебачення Сербії, то воно... покаялося. 23 травня 2011 року керівництво РТС вибачилося перед громадянами країни і мешканцями всього регіону за те, що в 1990-х роках програми РТС містили образи, наклепи та розпалювали ненависть та ворожнечу.

Медійники визнали, що це відбувалося з метою дискредитації політичної опозиції в Сербії і її лідерів, а також як частина пропаганди тодішнього недемократичного режиму. Керівники РТС констатували, що програми телерадіокомпанії в «дев’яностих» завдали моральної шкоди честі та гідності представникам політичної опозиції, критично налаштованих журналістів, гуманістично-орієнтованої інтелігенції, національних та релігійних меншин у Сербії, а також деяким сусіднім народам і державам.

У своєї роботі оновлена РТС зобов’язалася бути незалежною та реалізовувати принципи верховенства права, соціальної справедливості, громадянської демократії, захищати права людини і права меншин та відданість європейським принципам і цінностям.

Загалом, сьогоднішня Сербія намагається вести себе по-європейські. Зокрема вирішувати всі конфлікти — включно із застарілими, в першу чергу, щодо врегулювання ситуації навколо Косова — шляхом переговорів та домовленостей. Поодинокі зруйновані споруди в центрі Белграда, що спеціально залишили невідновленими з 1999-го року, нагадують сербам і мають нагадувати всім іншим, що буває, коли якийсь авторитарний правитель хоче, незважаючи на думку світової спільноти, будувати «велику країну», промиваючи мізки людей пропагандою та здійснюючи військову агресію проти інших народів.

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments