Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

110 сортів на шести гектарах

Під Вінницею зацвіло найбільше в Україні трояндове поле
26 липня, 2018 - 13:33

Червоні, рожеві, жовті, білі і навіть бузкові — справжній трояндовий рай розкинувся за селом Некрасово, Вінницького району. На шести гектарах землі вирощують мільйон саджанців, які займають левову частку ринку в Україні і користуються неабияким попитом у Європі. За вінницькі троянди голландці готові платити більше, ніж за свої, бо вирощені вони на родючому ґрунті і за новітніми технологіями. Щоб отримати якісний посадковий матеріал, треба провести ювелірну роботу: прищепити вічко декоративної троянди на шипшину, тоді вона стане набагато стійкішою, витривалішою і довго радуватиме своїх власників буйним цвітінням.

«Щодня на полі працює до півсотні робітників. Роботи вистачає на всіх, бо виробництво саджанців троянд — складний процес. Спершу ми завозимо підщепу — це сіянці шипшини, вирощуємо їх. Потім кожен працівник у день мусить провести по дві тисячі «хірургічних» операцій. Що це означає? Треба нащепити культурну троянду на саджанець шипшини, бо вона має надійну кореневу систему і знайде вологу там, де жодна квітка не дістане, — пояснює комерційний директор підприємства Сергій БЕЗКОСТИЙ. — Дівчата працюють у парі. Одна спеціальним ножиком робить надріз на підщепі і вставляє в нього вічко, зрізане з саджанця культурної троянди, друга — обмотує «рану», щоб рослина одужала. За два тижні плівка знімається і стає помітно, чи прижилося вічко чи ні. А на наступний рік це вже буде культурний вид троянди».

Квітку вирощують у дворічному циклі, використовуючи 6 гектарів для підщепи, тобто сіянців шипшини, і 6 гектарів безпосередньо під троянди. У рік реалізують до півмільйона саджанців, поставляючи їх у великі маркети України, оскільки компанія займається тільки оптовою торгівлею. А віднедавна саджанці з Некрасово почали реалізувати ще й за кордон — до Голландії, Польщі, Болгарії та Сербії.

За трояндовим «килимом» щодня доглядає головний агроном Віктор Дробот. Він ставиться до квітів з особливим трепетом і смаком — під час висадки гармонійно поєднує кольорові смуги. Особливо любить компонувати жовті за кольором сорти із наближеними до голубого. Каже, що квіти мають «пам’ятати», що вони народжені в Україні.

«Найбільше маємо відтінків червоного — від насиченого бордового до ніжного рожевого. Сьогодні пік цвітіння минає, наступний «спалах» очікують наприкінці літа, але троянди прекрасні від початку літа і до пізньої осені, особливо якщо подивитися на них зверху, то це суцільне трояндове море, — переконує Віктор. — Троянда примхлива квітка і потребує багато уваги, особливо якісного вологого ґрунту. Ми маємо 4 поля (два задіяні, а два відпочивають). Але в ідеалі повинно бути 6, тоді троянда буде повертатися за кожні 5 років на місце свого «проживання», а земля встигне оздоровитися і насититися поживними речовинами».

Сергій Бескостий додає, що у світі нараховується приблизно шість тисяч сортів троянд. Європейці культивують понад півтисячі, більш ніж сотню з них вирощують під Вінницею. Оновлення сортів відбувається відповідно до запитів, а вони у людей різних країн різні. Українці, наприклад, віддають перевагу трояндам, які формують один великий бутон, — щоб зрізати і поставити у вазу. Літні жителі західних держав цінують розпуклі форми троянд, які мають відкриту серединку, а молоді довподоби суцвіття, щоб можна було подарувати з десяток квітів, але на одному стеблі.

На вінницькому трояндовому полі представлені і перші, і другі, і треті, причому у різних кольорах. Достатньо прийти, вдихнути аромат тієї чи іншої троянди, і все — ти у полоні. Найбільш стійкий, ніби парфуми, аромат у квітів сорту Віолет парфум. Ніжніший у Анжеліки, терпкіший у Шопена, а є ще з добра сотня інших, до яких так і тягнешся рукою чи... носом. Та туристів на територію підприємства не пускають. Помічаючи моє розчарування від такої новини, дівчата, які працюють на полі, радять створювати трояндовий рай у себе вдома: «саджанці добротні — усі приймаються». Кажу, що живу в квартирі. Але це також не біда, бо для таких, як я, вирощують спеціальні мініатюрні сорти, — як вазони.

Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниччина, фото автора
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments