Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
Григорій Сковорода, український просвітитель-гуманіст, філософ, поет і педагог

Для особливих дітей — особливе лікування

Літні табори, дельфінотерапія, арт-терапія — гарні способи реабілітації діток-аутистів
25 березня, 2010 - 00:00

Ось вже три роки як Генеральною асамблеєю ООН запроваджено Всесвітній день розповсюдження знань про аутизм, що відзначається 2 квітня. Що особливого в проблемі, якщо за її пропаганду виступає всесвітня організація? Відповіді на це питання можна шукати й у в статистиці: нині в світу на 10 тисяч дітей припадає в середньому виявлено 20 аутистів. Ця цифра, на жаль, зростає. До речі, дітей із аутизмом виявляють більше, ніж сліпих і глухих разом узятих. Проте ситуація з поширення аутизму набагато складніша, адже виявити розлад у розвитку дитини на ранній стадії розвитку досить складно, оскільки зовні ознак недуги практично не помітно. Як правило, батьки починають бити на сполох тільки після того, як дитині виповниться три роки, коли відмінність у розвитку з однолітками стає очевидна (затримка розвитку мовлення, невміння спілкуватися з іншими й нерозуміння людей). А поміж тим втрачений час може стати для долі людини вирішальним. Без вчасної допомоги педагогів і медиків дітки-аутисти та їхні батьки ризикують залишаються за межами людського розуміння. Сьогодні в Києві офіційно нараховується 181 дитина з аутизмом, проте фахівці переконані, що ця цифра досить занижена й більшість дітей залишаються поза увагою спеціалістів.

— Гостра проблема аутизму — відсутність вчасного правильного діагнозу. Важливо виявляти аутизм до року життя, щоб своєчасно допомагати таким дітям взаємодіяти з людьми і предметами (діти не мають вродженої цікавості до оточення, не дивляться в очі людям, мають розлади мови). Із діагностикою в країні справжня біда, адже тільки одна з потенційних п’яти дітей із аутизмом на сьогодні виявляються. А це трагедія як для людей із розладами, так і для їхніх родин, — пояснює голова Громадської асоціації підтримки осіб із аутизмом «Сонячне коло» Тетяна Скрипник.

За словами Тетяна Вікторівни, навіть після того як медики виявили порушення розвитку в дитини, питання як її ефективно виховувати й навчати залишається відкритим. Фахівців медичного чи то психічного профілю, які б працювали з дітками-аутистами в дитячих садках, а потім у школах, в Україні практично немає. На жаль, нині перед такою особливою дитинкою зачинені двері звичайного дошкільного закладу, бо вихователі не знають, як себе з нею поводити. До того ж шкільна програма загальноосвітньої школи для таких учнів не прийнятна. За шість років діяльності фахівці «Сонячного кола» розробили спеціальні програми та вивчили досвід роботи з такими дітками європейських колег. Так, до кожної дитини-аутиста має бути індивідуальний підхід, що й впроваджується «Сонячним колом» у життя. Разом із тим сприятливо на розвиток дітей із такими вадами впливають і літні табори, де вони під наглядом можуть спілкуватися зі звичайними дітьми.

Про це суспільне нерозуміння проблем сімей, які виховують дітей-аутистів, свідчить і факт закриття двох класів, пристосованих для навчання таких дітей, які діяли на базі школи-інтернату для дітей-сиріт №12 Дарницького району.

— На наступний рік я свого семирічного сина Артема маю віддавати до школи й це ціла проблема, бо ми дуже розраховували на цю школу з досить хорошими педагогами. Я б була спокійна за виховання сина, а сьогодні не знаємо, куди звертатися, — турбується мама аутиста Наталія Олійник.

Старшого сина вона народжувала досить важко із родовою травмою. Артемко під час народження навіть не закричав. Незважаючи на те, що на протязі першого року життя хлопчик був під постійним наглядом лікарів, ніхто вчасно не розпізнав недугу. У три роки він так і не заговорив, а під час обстеження при оформленні в садочок, фахівці вирішили, що в звичайний садочок хлопчик піти не може. Батькам довелося пройти консультації в численних фахівців, було й безрезультатне лікування, аж поки не порадили їм звернутися до «Сонячного кола», спеціалісти якого встановили справжню причину незвичної поведінки збудливого хлопчика — аутизм. У родини Олійників згодом народилася дівчинка Іра, яка цілком здорова (це — до того, що аутизм не передається по спадковості й може проявитися в дітях здорових батьків). Сьогодні родині легше миритися з діагнозом сина, бо вона вже знає, що аутизм — не вирок і після тривалих розвивальних занять і лікування Артем почувається краще (менш агресивний і знаходить спільну мову з однолітками).

Діяльність однієї громадської організації для вирішення потреб дітей з аутизмом — краплина в морі. На разі Міністерством освіти і науки підготовлено проект закону «Про внесення змін до законодавства про освіту щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах». З прийняттям закону, на який освітяни просять закласти фінансування в цьогорічний бюджет, ймовірність підготовки відповідних фахівців стане реальною.

Юлія ЛИТВИН
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ