Музика - мало не єдине, що ще не стало для людей яблуком розбрату.
Рей Чарльз, американський співак, музикант, один з найвідоміших у світі виконавців джазу

Годинник Буля

У Львові демонструють часомір XVIII століття з робітні придворного мебляра Людовика XIV
31 липня, 2018 - 16:52

Колекція годинників Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України є найбільшою в Україні та однією з найцінніших на теренах Східної Європи. Збірка укомплектована ще до Першої світової війни, а купували часоміри коштом магістрату на всесвітніх промислових виставках, також — в антикварних крамничках у Європі. Деякі дзиґарі-раритети музею подарували місцеві колекціонери. Про це «Дню» розповів завідувач сектору експозиції МЕХП Андрій КОЛОТАЙ.

«Загалом у нашій збірці — понад 400 одиниць. А в експозиції показано понад сотня найкращих годинників європейських майстрів від XVI до XX століть», — говорить музейник і додає, що лідером у виготовленні годинникових механізмів у XVIІІ столітті була Франція, а до їх оформлення та декорування у ті часи вдавалися меблярі.

«Типовим зразком розкоші консольних годинників XVII — XVIІІ століть є французький годинник, виконаний у стилі «Буль», — продовжує розповідь Андрій Колотай. — Назва походить від імені відомого майстра меблевої справи, також — художника, гравера і різьбяра Андре-Шарля Буля (1642 — 1732), який працював у палаці Версаль, а житло мав — у палаці Лувр, що його королівська родина залишила заради Версаля. Буль настільки уславився своїми меблями, що працював на замовлення королів Франції та Іспанії, також — інших вельможних осіб. Тридцятирічним (!), 1672 року, отримав посаду придворного мебляра Людовика XIV де Бурбон, Людовика Великого, відомого з історії як король-сонце. Конструював витончені меблі, а ще — оправи до годинників».

Музейник додає, що твори Буля вважали за честь мати у своїх збірках найкращі музеї світу, серед яких — Лувр, Ермітаж, Метрополітен-музей. Також Андрій Колотай зазначає, що рукотвори Буля були такими популярними, що дуже швидко стали об’єктами підробки та фальсифікації. А за його зразками (так званий стиль Буль) творили майстри-меблярі Іспанії та Голландії — і в XVII, і в XIX століттях.

Народився ж Андре-Шарль у сім’ї столяра-червонодеревника, що переїхала до Франції з німецького Гельдерна. Перший художній досвід отримав у майстерні батька. 1666-го, маючи всього-на-всього 24 роки, вже очолив власний цех, де працювали чотири десятки найманих  робітників.

Мав чотирьох синів, що успадкували фах і діда, і батька, відтак, коли підросли, працювали в майстерні Андре-Шарля.

Прославився Буль передовсім вишуканою інкрустацією у техніці «маркетрі». У своїх роботах дуже вдало поєднував різні види деревини, зокрема — екзотичні індійські і південноамериканські породи, також — панцир черепахи, слонову кістку, перламутр, латунь, срібло, бронзу та інші матеріали.

У збірці МЕХП зберігається один із консольних годинників, виготовлений наприкінці XVIІІ століття у майстерні Буля. Часомір щедро інкрустований панцирем черепахи та металом. Декоративні деталі виготовлені з позолоченої бронзи. Підставка, на якій чотири баскі коні тримають на собі шафку годинника, спирається на чотири тонкі профільовані ніжки.

На циферблаті під геральдичним плащем зображено три лілії — символ французьких королів, а внизу — профіль самого короля Людовика XIV. Завершується годинник бронзовою фігуркою давньогрецької богині військової стратегії і мудрості Афіни Паллади.

«Надзвичайно багате, розкішне оздоблення годинника відображає тенденції французького мистецтва часів Людовика  XIV, який прославляв і пропагував могутність абсолютної монархії», — підсумовує Андрій Колотай.

Залишається додати, що успадкував Музей етнографії і цей, з майстерні неперевершеного Андре-Шарля Буля, і всі інші годинники, що є в постійній експозиції МЕХП і у фондах, від свого попередника — Міського промислового музею, заснованого 1874 року.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів, фото Андрія КУБ’ЯКА
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments