Або думай сам - або той, кому доводиться думати за тебе, відніме твою силу, переробить всі твої смаки і звички, по-своєму вимуштрує і вихолостить тебе.
Френсіс Фіцджеральд, американський письменник, найбільший представник так званого «втраченого покоління» в літературі

Гордість колекції

У Львові демонструють теракотовий барельєф кінця XV — початку XVI століття
20 серпня, 2018 - 16:11
СПОВИТЕ ДИТЯ АВТОРСТВА АНДРЕА ДЕЛЛА РОБІА НА ФАСАДІ ПРИТУЛКУ ДЛЯ ДІТЕЙ OSPEDALE DEGLI INNOCENTI У ФЛОРЕНЦІЇ (1490)

Майоліка «Мадонна з дитям», що вражає вишуканістю і майстерністю виконання, є в постійній експозиції Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (проспект Свободи, 15). Точна дата виготовлення зображення Марії з Ісусом невідома, натомість точно відоме ім’я автора барельєфа, і це — один із найвідоміших майстрів поліхромної глазурованої теракоти (майоліки) флорентійський скульптор Андреа делла Робіа (1435 — 1525). Про це «Дню» розповів завідувач сектору експозиції МЕХП Андрій Колотай.

Замолоду Андреа делла Робіа працював із мармуром (зокрема, виготовив вівтар для церкви Santa Maria delle Grazie в тосканському місті Ареццо). Згодом, під впливом свого вчителя, дядька і названого батька, видатного флорентійського скульптора кватроченто (Раннього Відродження) і винахідника глазурованої теракоти Луки делла Робіа, вдався до вдосконалення техніки майоліки. Хоча історики мистецтва зазначають, що ранні роботи Андреа майже не відрізнити від творів його наставника Луки.

1482 року, після смерті Робіа-старшого, небіж-син-учень очолив його майстерню. Урізноманітнив кольорову гаму майоліки, зацікавився виразними можливостями круглої пластики, завдяки чому твори з робітні Андреа делла Робіа стали дуже популярними в усій Європі.

Відомий тим, що прикрасив глазурованими тондо (круглими рельєфами. — Т.К.) із зображенням сповитих немовлят фасад притулку для дітей Ospedale degli Innocenti у Флоренції.

Мав сімох синів, п’ятеро з яких успадкували талант і фах батька. Зокрема Джироламо став майстром при дворі французьких королів Франциска І і Генріха ІІ, а Джованні, коли літній батько вже не мав сил працювати, заступив його на посаді керівника — головного майстра сімейної мануфактури делла Робіа.

На жаль, не знайшла я ніде інформації щодо того, скільки саме проіснувала майстерня всеєвропейської слави флорентійських скульпторів делла Робіа. Натомість у дописах дослідниці мистецтва Аліни Алєксєєвої-Маркезін натрапила на отаке: «У прерафаелітів (напрям у англійській поезії і живописі в другій половині XIX ст. — Т.К.) твори делла Робіа були такими популярними, що в місті Біркенхед 1894 року почала працювати мануфактура, що спеціалізувалася на виготовленні  кераміки «на кшталт делла Робіа».

Щодо, власне, «Мадонни з дитям» зі збірки МЕХП, то, за словами Андрія Колотая, «мати твір такого майстра в музейній колекції — це і престиж, і визнання, і гордість».

На підтвердження слів музейника про престиж і гордість наведу лише один факт: згадані тондо — знамениті «флорентійські немовлятка-підкидьки» Андреа делла Робіа на фасаді притулку для дітей Ospedale degli Innocenti у Флоренції, а виконані вони 1490 року, мали такий емоційний вплив і на сучасників скульптора, і на наступні покоління, і не тільки в Італії, що стали емблемою педіатрії  в кількох країнах — зокрема в Італії, Англії, США, Росії. Згодом це зображення було відтворено на фасаді будівлі дитячого шпиталю у Вестмінстері (Великобританія). Також зображення немовляти авторства Андреа делла Робіа є на емблемах різноманітних національних і міжнародних педіатричних з’їздів, конгресів, зібрань та академій. А ще фото тондо з цим малятком розміщували на доброчинних лотерейних білетах на користь хворих і бідних дітей. Наприклад, у Латвії у 1920 — 1930-х роках.  

Залишається додати, що спадкував Музей етнографії теракотове зображення Марії з Ісусом кінця XV — початку XVI століття майстра Андреа делла Робіа від свого попередника — Міського промислового музею, створеного 1874 року.

Ходіть до музеїв — дізнавайтеся і розвивайтеся. І читайте газету «День» — маємо чим зацікавити і здивувати. А головне — заохотимо «глибоко копати». Щоби знати!

Фото Андрія КУБ’ЯКА та з сайта https://16-centure-ru. livejournal.com/39536.html

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments