Завжди був націоналістом, пишаюсь цим. Негативних підтекстів цьому означенню надають неграмотні люди, плутають його із шовінізмом. Націоналізм – це любов до Батьківщини, а шовінізм передбачає ненависть до інших націй.
Роман Іваничук, український письменник, патріарх української історичної романістики, громадський діяч

I дух поетеси линув над Случчю...

У Новограді-Волинському відбулося 25-те свято «Лесині джерела»
3 серпня, 2011 - 00:00
КВІНТЕТ «TUNA UNIVERSITARIA» З ІСПАНІЇ ПРИЙМАЛИ З ОСОБЛИВОЮ ТЕПЛОТОЮ / ФОТО ТЕТЯНИ КОВАЛЕТОВОЇ У СЕЛІ ЖАБОРИЦЯ БАРАНІВСЬКОГО РАЙОНУ, ДЕ МІСЦЕВІ ЛЕГЕНДИ НАДИХНУЛИ ЛЕСЮ УКРАЇНКУ НА НАПИСАННЯ «ЛІСОВОЇ ПІСНІ», УЧЕНИЦІ ШКОЛИ ВІДТВОРИЛИ ТАНОК МАВОК ФОТО ВАЛЕРІЯ КОСЕНКА ГОЛОСОМ ЛАРИСИ БОЙКО ДО УЧАСНИКІВ СВЯТА НІБИ ПРОМОВЛЯЛА САМА ЛЕСЯ УКРАЇНКА ФОТО ВАЛЕРІЯ КОСЕНКА

На автотрасах, які ведуть до Новограда-Волинського, білборди сповіщають: місто є батьківщиною Лесі Українки. Нині це бренд краю (гідний, слід сказати, бренд), його популярність свідомо й активно підтримують, у тому числі проводячи масштабне свято «Лесині джерела». Цього року воно святкувалося 25-й раз і збіглося із широким відзначенням у країні 140-річчя з дня народження великої поетеси. Програма свята включала десятки пунктів, проте через збіг обставин (на суботу припала загальнодержавна жалоба за загиблими у Макіївці шахтарями) частина заходів, у тому числі традиційна урочиста хода, були скасовані або зазнали змін.

Якщо говорити про дух поетеси, то, мабуть, найбільше він був присутнім під час проведення Всеукраїнського конкурсу виконавців художнього слова імені Лесі Українки в музеї-садибі родини Косачів. Лилися ліричні, романтичні й патетичні рядки, що колись вийшли з-під пера Лесі, точніше — з її душі. Журі, яке очолювала відома актриса Раїса Недашківська (легендарна Мавка з фільму «Лісова пісня») визнало найкращими групу студентів із Львівського національного університету ім. І.Франка.

— Такі свята, як «Лесині джерела», збагачують людей і розширюють коло шанувальників творчості Лесі Українки, а також народної творчості, яку вона любила, — сказала «Дню» директор музею Лесі Українки Віра РИМСЬКА, яка була однією з ініціаторів свята. — Радує те, що кожного року свято «Лесині джерела» дозволяє примножити фонди музею. На нинішні урочистості приїхали лауреати премії Лесі Українки, засновником якої є Житомирське обласне відділення Всеукраїнського фонду культури. Я дала цьому заходу таку назву: «Якщо ти справжній син свого народу, то завжди гідний імені її!» Уперше ми організували літературне засідання лауреатів премії ім. Лесі Українки з метою популяризації творчих талантів Житомирщини, але не тільки. Були також кияни, львів’яни, гості інших регіонів. Ми плануємо видання проспекту-путівника лауреатів премії ім. Лесі Українки.

Перед музеєм Лесі Українки пройшло одне з головних дійств. Виступали науковці, поети, художники, фольклорні колективи Житомирщини й інших регіонів. Особливо тепло приймали вокально-інструментальний квінтет «Tuna Universitaria» з іспанського міста Барселона (чоловічий колектив) і жіночий вокальний ансамбль із Грузії. Відбулося дефіле моделей традиційного поліського одягу, яке підготували працівники Житомирського обласного краєзнавчого музею.

Утім, до ліричних Лесиних мотивів присутніх повернула Лариса Бойко, житомирська авторка і виконавиця пісень, викладачка Житомирської філії Київського інституту бізнесу та технологій. Акомпануючи собі на гітарі, Бойко проспівала кілька композицій на вірші Лесі Українки «Зорі, очі весняної ночі», «Покотилась сльозина небесна». Чудові поезії та заворожуючі акорди створювали дивне відчуття: ніби її голосом Леся Українка промовляла до нас, нащадків.

Сама Лариса Бойко вбачає певний містичний знак у своїй долі. Вона народилася в Новограді-Волинському, жила в багатоповерхівці, яка стоїть над річкою Случ, буквально «стикаючись» із музеєм Лесі Українки (будинком, де народилась поетеса). У різних іпостасях, розповіла співачка «Дню», брала участь майже у всіх святах «Лесині джерела» — спочатку як глядач, потім як керівник дитячого музичного ансамблю «Дударик», а років шість-сім назад сама почала створювати і виконувати композиції на слова поетеси. Нещодавно пані Лариса записала й випустила альбом «Живі струни для Лесі», який перевидала перед ювілеєм класика. До нього ввійшло десять композицій, деякі з них написані на слова поетеси, інші створені за мотивами її образів, але всі об’єднані темою любові до Лесі Українки, до Звягельського краю...

Слово поетеси має більше лунати на святі, приуроченому їй. Це не докір організаторам, а побажання, адже цілком зрозуміло, як важко провести такий масштабний захід. Окрім того, мабуть, варто пошукати нові форми деяких дійств, бо іноді більшість глядачів становили самі учасники. Також варто спробувати поєднати поезію Лесі Українки із сучасними ритмами, ближчими для молоді.

Валерій КОСТЮКЕВИЧ, «День», Житомир
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ