У державців немає місця для філософії.
Томас Мор, англійський письменник, філософ, державний діяч, лорд-канцлер, Святий Римо-католицької церкви

Київські вечорниці в Бухаресті

З великим успіхом українські артисти виступили на фестивалі «Життя прекрасне»
2 грудня, 2010 - 00:00
СЦЕНА З ВИСТАВИ «ТАНГО ЖИТТЯ» / ФОТО ОЛЕГА СИДОРЕНКА

Сусіди-румуни вкотре доводять — від грандіозної ідеї до втілення її у життя — один крок. І вже втретє з великим розмахом організовують унікальний Міжнародний фестиваль музичних перфомансів «Життя прекрасне». Форум проходить у Бухарестському національному театрі оперети Ion Dacian. Цьогоріч приїхали до Румунії презентувати своє мистецтво театри з понад десяти країн світу. Україну представляв Київський національний академічний театр оперети.

Мюзикли, концерти, оперети, майстер-класи для дітей, конференції з провідними критиками, дискусії, радіо- і телепрограми, присвячені опереті та мюзиклу, — такою була десятиденна фестивальна програма.

Розпочався фестиваль прем’єрним показом оперети «Летюча миша» Й. Штрауса Бухарестського національного театру оперети Ion Dacian. Росіяни презентували оперету «Продавець птахів» К. Целлера (Державний театр музичної комедії Санкт-Петербурга). Цікавим сучасним прочитанням всесвітньовідомої оперети «Баядера» порадував публіку Будапештський театр оперети, яскравий представник неовіденської оперети. До речі, угорці на цю виставу привезли разом з іншим і три фури декорацій! Про такий рівень технічного оснащення і можливостей українські театри можуть тільки мріяти.

До програми мюзиклів увійшли румунські постановки «Париж, любов моя», «Площа Рузвельта», «Супермаркет», а також танцювально-пластичне шоу «Танго життя», яке представила Київська оперета. У репертуарі українського театру цей експериментальний проект, постановку якого здійснили режисер Богдан Струтинський та соліст балету Максим Булгаков, з’явився у лютому 2009 року. Сучасне «Танго життя» мовою танцю, що відображає найсильніші людські емоції — від любові та палкої пристрасті до ненависті, розповідає про темні та світлі сторони мегаполіса, до якого, як метелики на вогонь, летять звідусіль у пошуках щастя. Після показу американський продюсер Стоккер сказав, що «Танго життя» — це приклад того, як можна виховувати завдяки балету, зрозуміло доносити до глядача ідеї, виражаючи їх мовою пластики.

— Ми представили Україну на дуже хорошому рівні. Глядачі сприйняли виставу. В першу чергу фестиваль — це обмін досвідом: «університет», де навчаються, порівнюють художні рівні вистав, театрів. Варто відзначити, що у Європі надзвичайно високий технічний рівень театрів. Адже театр — це елітне, престижне мистецтво. В нашій країні, на жаль, такого ставлення з боку держави ще немає. Але, незважаючи ні на що, ми відчули себе повноцінними гравцями на театральному ринку, — розповів художній керівник Київської оперети Богдан СТРУТИНСЬКИЙ.

На фестивалі «Життя прекрасне!» звучала класика у виконанні угорців, експериментальна музика із США, німецька альтернативна музика у виконанні оркестру, джаз від берлінського бенду, dark cabaret від британців, візантійська релігійна музика та ін. Святковий гала-концерт присвятили 60-річчю Бухарестського національного театру оперети Ion Dacian, головного організатора фестивалю. Його сцена об’єднала кращі голоси Румунії та країн Європи. Українським привітанням став знаменитий вальс Й. Штрауса «Весняні голоси» у виконанні Галини Грегорчак. Випускниця Київської музичної академії ім. П. Чайковського (клас викладача Є. Мірошніченко) показала вищий клас — філігранну техніку та вміння володіти голосом.

У рамках фестивалю пройшли так звані вечори традицій, на яких різні країни змогли у камерній атмосфері поділитися з глядачами своєї культурою. Українські пісні («Глибока криниця», «Ой я знаю, що гріх маю», a capella «А до мене Яків приходив» та ін.), які, як писав Олександр Довженко, є геніальною поетичною біографією українського народу, його бездонною душею і його славою, виконала солістка Любов Сагат. «Два кольори» на слова і музику О. Білаша, пісню Левка з опери М. Лисенка «Майська ніч», «Дивлюсь я на небо» та інші композиції представив вокаліст Олександр Чувпило. Румуни дивувалися, що українці так добре співають без мікрофона. За словами Любові Сагат, глядачі підходили до артистів, щоб похвалити голоси та вроду, а художній керівник театру Ion Dacian після хвилинного тренування таки зміг проспівати пару слів українською. Були і танці, що увібрали в себе танцювальну культуру Сходу і Заходу України і стали взірцями балетного мистецтва — «Козачок» (солістка балету Я. Сазонова) і «Чабани» (солісти балету Юлія Ільченко, Леонід Куянов та Вадим Цуркан), поставлені класиком української хореографії Олександром Сегалем.

Для підтримки фестивального руху і розвитку театрального мистецтва у Румунії створено спільний проект SCENART Бухарестського національного театру оперети Ion Dacian у партнерстві з Міланським академічним театром La Scala. За словами Богдана Струтинського, за цією програмою Євросоюзом було виділено 5 млн євро. Є пропозиція, щоб з 2012 року такий міжнародний фестиваль пройшов і в Україні. Вимоги високі: половину сплачує держава, половину виділяє Євросоюз.

Анастасія СИМУХА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments