Літописи майя прочитано

Одним з найвидатніших інтелектуальних досягнень нашого сторіччя назвав розшифровку писемності майя професор Йєльського університету (США) Майкл Ко.

Тим, чим для розвитку єгиптології була знахідка Розетського каменю, тим стали для історії древніх цивілізацій останні праці американських лінгвістів.

Майя єдині з доколумбових народів Америки створили досконалу систему писемності. Руїни їхніх храмів у джунглях Мексики та Гватемали, їхні статуї та рельєфні зображення, залишки фресок та керамічних виробів зберігають на собі тисячі складних знаків. До нашого часу дійшли чотири книги майя - так звані кодекси, написані на оленячій шкірі та вкриті сотнями барвистих малюнків.

З 1839 року, коли англійський мандрівник Джордж Стефенс уперше описав пам'ятки майя, їх таємниця збуджувала уявлення вчених. Деякі з них навіть уважали, що ніякої писемності не існувало взагалі, й загадкові ієрогліфи є містичними ребусами, вигаданими жерцями майя в релігійних цілях, і таємниця їх ніколи не буде розгадана.

1945 року в згарищах Національної бібліотеки в Берліні молодий солдат Юрій Кнорозов знайшов один із кодексів, а через сім років у своїй книжці "Система писемності майя" він довів принципову можливість читати їхні тексти, зробивши спробу тлумачити деякі знаки. На думку Кнорозова, майя вживали ієрогліфічне письмо, котре своєю структурою не повинно суттєво відрізнятися від аналогічних єгипетського та китайського.

1960 року американська дослідниця Тетяна Проскурякофф дійшла висновку, що більшість написів є не зверненням до богів, як це вважалося раніше, а своєрідними хроніками володарів майя. Завдяки цьому вдалося визначити власні імена людей, про яких ішлося в літописах більше 20 міст-держав.

Рішучий крок був зроблений американкою Ліндою Шелл (Університет штату Техас), яка змогла виділити в текстах знаки, які означали дієслова, й таким чином відтворити структуру писемності майя. Порівнюючи їх з сучасними мовами індійців-майя, вчені спромоглися відновити граматику та синтаксис мови їхніх предків. Код майя був розгаданий.

Проте розшифровка ієрогліфів - лише початок грунтовних досліджень історії цього загадкового народу. До речі, останні дані дозволили "подовжити" вік цивілізації майя майже на 600 років і встановити, що перші міста майя існували ще за доби Періклових Афін. Найбільшим серед них був Тікаль у сучасній Гватемалі, в якому за часів його розквіту мешкало майже 40 тисяч чоловік, і навколишня долина годувала майже півмільйона.

На думку вчених, саме прагнення тікальського володаря підкорити собі інші міста підірвало політичну систему країни й врешті призвело до тотальної анархії та занепаду цивілізації. Вцілілі у внутрішніх конфліктах майя були змушені в XI сторіччі емігрувати на півострів Юкатан, де їм частково вдалося відновити свою культуру, яку остаточно знищили вже іспанські конкістадори. Нащадки майя ще й досі продовжують зберігати деякі традиції своїх славетних предків.