Люди рідко користуються свободою, яка у них є, наприклад свободою думки, а замість цього вони вимагають свободи слова.
Серен К'єркегор, данський філософ, теолог і письменник

На межі з реальністю

Марення, страхи та мрії відтворює художник Рустам Мірзоєв у новій серії картин
14 липня, 2017 - 15:40

«Реальність невимовна, містична, страшна й прекрасна водночас. Поступово вона була забута, замінена віртуальною. Теж страшною і прекрасною, але не справжньою», — вважає Рустам Мірзоєв. Зараз у київській галереї ЦЕХ триває його виставка «Майже реальність». Це — перший проект галереї після вимушеної перерви, що тривала близько півроку. А ще відкриття виставки збіглося з 12-річчям ЦЕХу.

Лейтмотив проекту — конфлікт реальностей, «справжньої» естетичної і віртуальної. Художник досліджує спогади, сновидіння, бажання. З чорно-білими людьми, намальованими вугіллям, контрастує яскраве ірреальне тло.

«Сюжети Рустама ніколи не мають реального підґрунтя. Він поза реальністю, хоче позбутися її. Зображувані люди завжди є уособленням чогось, сюжети неконкретні — це політ, жах», —говорить Олександр Щелущенко, засновник галереї ЦЕХ.

Художнику подобається відтворювати моменти переходу з одного стану в інший. Так, на картині «Вода» людина, яка неправильно стрибнула, падає й ось-ось удариться об воду. Стрибун уже усвідомив свою помилку і скривився, знаючи, що за кілька секунд відчує біль. У роботі «Сходи» людина видирається високою хиткою драбиною і зазирає в синій отвір, схожий на ілюмінатор. «Герой прямує до, як собі уявляє, щастя. Він лізе на велику висоту, щоб дістатися до конкретного кола. Думає, що буде щасливим саме там. Але ми бачимо, що інші кола на картині дуже схожі», — зауважує Олександр Щелущенко.

Навіть фізично відчувається момент розгубленості, коли дивишся на картину «Земля». Художник передає момент, коли, як кажуть, земля йде з-під ніг. Людина ледь-ледь тримається, здається, зараз її знесе вітром. Рустам Мірзоєв зізнається, що інколи глядачі діляться несподіваними асоціаціями, які викликають його роботи. Підживлюють віртуальну реальність із фантазій і мрій, не інакше.

«Існує якась непоясненна матриця, якесь диво — для когось Бог, для когось — ще щось, але люди дуже заклопотані своїми справами, побутом і не помічають цього. Люди забувають про реальність, незбагненну для мене, — розмірковує Рустам Мірзоєв. — Проте ця реальність все одно впливає на людину, від неї нікуди не дітися».

До речі, проект «Майже реальність» вже показували у Вільнюсі, де є філія галереї ЦЕХ, та у Клайпеді. А в Києві її можна побачити до 30 вересня.

Марія ПРОКОПЕНКО. Ілюстрації надано галереєю ЦЕХ
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments