Музика - мало не єдине, що ще не стало для людей яблуком розбрату.
Рей Чарльз, американський співак, музикант, один з найвідоміших у світі виконавців джазу

На ймення світської левиці

У Львові демонструють крісло-кушетку «Рекам’є» початку XIX століття
13 серпня, 2018 - 17:12
ЖАК-ЛУЇ ДАВІД. ПОРТРЕТ МАДАМ РЕКАМ’Є (1800 РІК)

Розкішне і помпезне крісло-кушетка стилю ампір часів Наполеона І, представлене у постійній експозиції Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (проспект Свободи, 15), вражає своєю вишуканістю. Виконане майстрами у Відні (Австрія) на початку позаминулого століття. Про це «Дню» розповів завідувач сектору експозиції МЕХП Андрій Колотай. І додав, що жінки на ньому сиділи напівлежачи. Також — позували художникам. У білому вбранні — як грецькі богині.

Такі полотна є в доробку французьких художників Жака-Луї Давіда (1748—1825) та Франсуа Жерара (1770—1837). 

У крісло вмонтований ріг достатку. «Інкрустований кількома цінними породами дерев та перламутром, він уже сам по собі виглядає як довершений твір мистецтва», — говорить Андрій Колотай.

Крісло має чотири ніжки, декоровані як лапи тварин, а одна з них, для алегорії, виконана у вигляді людської стопи. «Крісло-кушетка «Рекам’є» має вишукану і делікатну форму, — говорить музейник. —  Легка ажурна спинка, що йде півколом, гармоніює із сидінням, виконаним у вигляді декоративної сітки. Одне слово      — ампір у всій своїй красі і величі!»

Залишається додати, що антик Музей етнографії та художнього промислу успадкував від свого попередника — Міського промислового музею, заснованого 1874 року.

І насамкінець про те, чому крісло-кушетка має назву «Рекам’є». Хто шукає — той знаходить!

Жюльєт Рекам’є (1777—1849) — світська левиця, і до її салону приходили дуже відомі особистості.

15-річною Жюльєт вийшла заміж за Жака-Розе Рекам’є, старшого за неї аж на тридцять років. Згодом її чоловік писав, що не любить Жюльєт, але дуже ніжно до неї ставиться. Ходили навіть чутки, що Жак-Розе — батько Жюльєт, а одружився з нею для того, аби зробити спадкоємицею. Чи так це насправді, досі залишається таємницею...

Поза тим, з 1799 року до 1848-го (майже півстоліття) салон мадам Рекам’є був інтелектуальним центром Парижа. За різними джерелами, палкими прихильниками її краси і розуму були політики, дипломати, вчені, письменники і художники. Зокрема  — Жак-Луї Давід, який любив малювати мадам. Кажуть, що кушетка отримала назву «Рекам’є», власне, після того, як придворний художник Наполеона  І зобразив на ній прекрасну Жюльєт.

Мадам померла 71-річною від холери. До самого кінця з нею був найближчий друг — політик, письменник і дипломат Франсуа-Рене Шатобріан.

А цікавість до постаті світської левиці не вщухала й після її смерті. 1859 року було видане її листування. Також життю мадам присвятили кілька історичних романів (для прикладу, Франсуа Гізо). Вже у ХХ ст. (1920-го та 1928-го) про цю непересічну жінку у Німеччині та Франції зняли кіно...

Ходіть до музеїв — дізнавайтеся і розвивайтеся. І читайте газету «День» — маємо чим зацікавити і здивувати. А головно — вміємо глибоко копати. Щоби знати!

Фото Андрія КУБ’ЯКА і з сайту liveinternet.ru

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments