У державців немає місця для філософії.
Томас Мор, англійський письменник, філософ, державний діяч, лорд-канцлер, Святий Римо-католицької церкви

Небесні фрагменти

Як художник Сергій Звягінцев робить глядача учасником процесу творення
16 січня, 2019 - 10:18

Інсталяція зі шматків світло-сірої черепиці, з вкрапленнями білих мушель, нагадує нічне небо. Головний автор цього об’єкта — час. Можна уявити, як черепиця на якомусь даху роками лежала під небом, набуваючи схожості з ним, обростаючи мохом, змінюючись у кольорі. Художник Сергій ЗВЯГІНЦЕВ створив з цієї черепиці інсталяцію, мінімально втручаючись у фактуру об’єктів: кілька доторків пензлем, геометричне розташування фрагментів.

«Ця черепиця колись накривала прибудову до сарайчика. А колись, до цього, слугувала дахом будинку, який стоїть біля залізничної колії. І все це мене зачепило, — описує історію інсталяції Звягінцев. — Люди жили в цьому домі, народжувались, помирали, любили, сварилися, мирилися. Дах над їхніми головами був незмінним, поки змінювали одне одного день і ніч, дощ і сонце, роки за роками. Я намагався, щоб матеріал тут говорив сам за себе та щоб мій доторк був непомітним».

Намагання створити простір для роздумів глядача, де мінімально відчутна присутність автора, — так окреслюється мета проекту Сергія Звягінцева «Фрагмент», який можна побачити в київській галереї ART 14.

Експозиція складається з трьох різних за характером серій: «Фрагмент» — живопис, «Черепиця» — інсталяція, «Приховано» — графіка. Разом вони утворюють той самий медитативний простір для думання.

«ПОСТІЙНА РОЗМОВА НА ПОЛОТНІ»

Для Сергія Звягінцева це перший проект після тривалої паузи. Засновниця галереї ART 14 Катерина БОРИСЕНКО розповідає, що одну з робіт серії «Фрагмент» художник вперше представив ще на захисті дипломних робіт в Українській академії мистецтв 1993 року.

«Тоді в академії захищатися нефігуративним «дипломом» було нонсенсом, — продовжує Катерина Борисенко. — Ти мав показати, чого навчився, як вмієш малювати, умовно, людину з руками, ногами, головою. Але Сергій пройшов все це раніше і завжди був настільки чесний у творчості, що не міг змусити себе робити таке, йому це було нецікаво. Він сказав, що взагалі піде в академвідпустку, якщо не зможе захищатися з такою роботою, але мудрі вчителі підтримали його, і все вийшло. Думаю, це була одна з перших нефігуративних дипломних робіт».

Але то був тільки початок роботи над полотном. «Сергій ще довгі роки писав цю роботу, вона змінилась, хоча від початку була дуже ніжна, — каже Катерина. — Це постійна розмова на полотні. Сергій шукає неповторний, складний колір — і ми бачимо таке вплавлення кольору в колір, кожна людина може знаходити тут свої асоціації, образи. Для мене у живописі важливо не «що», а «як», і це складна прекрасна поверхня, яку створила людина. А «Черепиця» — поверхня, яку створив час. Іноді це наче змагання, хто краще. І, буває, час робить з поверхнею і кольором таке, що художнику дуже складно з ним змагатися».

Сам Сергій Звягінцев, розповідаючи про «Фрагмент», згадує в авторському тексті: «Одним із потрясінь дитинства було повторюване видіння, в якому я відчував себе найменшою порошинкою біля безкінечно величезної форми, котра лякала та водночас притягувала, а за мить я сам ставав цією безкінечністю, збільшуючись до необ’ємних розмірів». Для художника «Фрагмент» є спробою «передати стан піщинки поряд з величезним і піщинки як частини величезного». Тут знов спадає на думку образ зоряного неба — і те, якою порошинкою відчуває себе людина, споглядаючи його.

ЖИТТЯ, ЯК СПИСАНИЙ БЛОКНОТ

Третій елемент виставки — «Приховано». Художник досліджує, де знаходиться перехідна точка між відкритим і прихованим, унаочнює «відкритість прихованого». Цей стан Звягінцев описує, також повертаючись до дитячих спогадів: двоповерховий будинок навпроти, де жили кілька родин, фіранки на вікнах, які видавались дверима, в які можна увійти і побачити життя людей, відчуття, що ти знаєш — там, за фіранками, затишно.

«Сергій малює красиву лінійну графіку і приховує її, створює таємницю, — додає Катерина Борисенко. — Одна з робіт цієї серії схожа на щільно спресовані аркуші. Автор порівнює це з нашим життям: багато подій, емоцій, думок, і все це стискається, утворюючи такі нашарування».

Мистецтвознавець і художник Гліб ВИШЕСЛАВСЬКИЙ говорить про здивування від матеріалів, з яких зроблена більшість композицій на виставці. «У них є неспокій — не живопис і не реді-мейд — перехідний стан, який змушує прокинутися і, щоб збагнути побачене, увімкнути знання, відчуття, інтуїцію», — розмірковує Вишеславський. Увімкнути відчуття — щоб, як того прагне автор, «стати учасником процесу творіння», знайти на полотні власний сюжет.

У нагромадженні новин та активностей важливе ховається. Спробувати віднайти його та осмислити можна на виставці «Фрагмент», що триває в галереї ART 14 до 27 січня.

Марія ПРОКОПЕНКО, фото Руслана КАНЮКИ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments