Або думай сам - або той, кому доводиться думати за тебе, відніме твою силу, переробить всі твої смаки і звички, по-своєму вимуштрує і вихолостить тебе.
Френсіс Фіцджеральд, американський письменник, найбільший представник так званого «втраченого покоління» в літературі

Світ, який побудував Микола Мандрич

Затишний простір «Майстер-класу» давно вже став своєрідною «меккою» для інтелектуалів
26 червня, 2018 - 10:13

Концерти різних жанрів, ретроспективи метрів українського кіно, міні-вистави, виставки, дитячі гуртки і студії — далеко не повний список інтересів цієї дивовижної «організації».

Ніхто не здивувався, що презентація альбому «Микола Мандрич», який щойно вийшов друком у видавництві «Антиквар», відбулася саме там. Величезну і дуже плідно-творчу  роботу виконала його укладач — Юля Лазаревська, — художник, режисер-документаліст, однодумниця, соратник, дружина Миколи.

Розкішне видання (крок за кроком) знайомить нас з особистістю Миколи Олександровича Мандрича —  блискучого кінооператора й унікального фотохудожника, людини глибоких знань і неймовірно привабливої. Ретельно дібрані світлини, документи й особисті записи ознайомлять тих, хто його не знає, з митями його життя. Ніжні спогади його друзів і колег, — від Романа Балаяна й Андрія Загданського, до Романа Ширмана, Анатолія Борсюка і Сергія Тримбача, допоможуть зрозуміти глибину надзвичайно творчої натури Миколи. Зрозуміло, що список імен, який я навела, далеко не повний, — погортайте альбом самі.

— Дивлюся на його світлини, — ділиться своїми відчуттями Андрій ЗАГДАНСЬКИЙ, — які мені люб’язно надіслала Юля Лазаревська, людина зіграла в житті Колі, роль не меншу, ніж Фелікс Соболєв. Світлини талановиті, яскраві. Складні. Розумні. Вони відбиваються на сітківці мого ока, як колись — на електронній матриці Миколиного фотоапарата. Такі світлини не придумують — проживають.

Портрети й натюрморти, колажі і срібний друк, а також інші «пошуки жанру» Миколи Мандрича можна знайти у цій книжці.

— Усі ці роки, — каже його багаторічний друг, режисер Віктор ОЛЕНДЕР, з яким у них чимало спільних робіт, — ми ніколи не втрачали одне одного з поля зору, святкували й бідувало разом. Він був одним з найкращих.

Біля підніжжя сходів, при вході до «Майстер-класу», стояла невеличка табличка, що вказувала дорогу . На ній було написано: «До Мандрича» — і стрілка вгору. Хочу вірити, що альбом лише початок пізнання унікальної творчої спадщини цієї світлої людини.

Світлана АГРЕСТ-КОРОТКОВА
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments