Знати – це усвідомлювати, що ви нічого не знаєте. У цьому є сенс істинного знання
Сократ, давньогрецький філософ, один із засновників Західної філософії

«Віднесені вітром» у вічність

Подарунок до 8 Березня — кінокласика
7 березня, 2007 - 00:00
МАЙЖЕ СІМ ДЕСЯТИРІЧ ФІЛЬМ «ВІДНЕСЕНІ ВІТРОМ» НЕ СХОДИТЬ З ЕКРАНІВ РІЗНИХ КРАЇН СВІТУ

Не така вже це проста річ, подарувати в скарбничку художніх образів і архетипів ще один. Тим більше, якщо йдеться про жіночий образ. Одним талантом тут не обійдешся. Зірки або просто успіх диктують свої умови гри в успіх. Переможцем у такій грі близько 70(!) років назад стала героїня на ім’я Скарлет О’Хара. Так що дивуватися її появі на екрані каналу «1+1» у Жіночий день абсолютно не варто. Фільм «Віднесені вітром» — класика кінематографа, нестаріючий шедевр — 8 Березня в ефірі.

Для кіно, як проте і для інших мистецтв, притаманний іспит часом. «Віднесені вітром» у цьому значенні унікальні — це картина, що не лише не постаріла (а вона ж народилася в той період, коли кольорове кіно було ще в колисці!), — це фільм, який став мікрокосмосом американської фабрики мрій. Людині, яка нічого не знає про американське кіно, досить показати «Віднесених вітром», щоб вона склала уявлення про Голівуд. Та й у самій історії кінематографа авантюра з екранізацією роману Маргарет Мітчелл — квінтесенція такого поняття як кінопроект. Ті численні блокбастери та історико-катастрофічні колоси, які сьогодні знімають на каліфорнійському узбережжі, всі виросли з проекту «Віднесені вітром». Не просто художнє висловлювання, не просто мелодрама на зламі історичної парадигми… Жоден інший фільм не удостоювався такого довгого, а головне — успішного життя (безпрецедентний комерційний успіх стрічки). Протягом усіх цих років «Віднесені вітром» продовжують виходити в кінопрокат! Остання так звана кінопрем’єра відбулася 2005 року в Японії. А на пострадянському просторі картину так і не було презентовано великому екранові; вона з’явилася офіційно лише на DVD і телебаченні.

На свята «1+1» покаже фільм, який однозначно дивитимуться й любитимуть знову і знову мільйони глядачів. І немає кращого часу, щоб присвятити себе історії про сильну жінку Скарлетт О’Хара. Фактів, які красномовно підкріплюють унікальність «Віднесених вітром» за довгі роки набігло чимало. І першою в цьому списку стоятиме, мабуть, епопея з «Оскарами». 9 статуеток із 13 номінацій виграли «Віднесені вітром» 1939 року. Серед інших була головна номінація «кращий фільм» і «Оскар» чи Вів’єн за виконання ролі Скарлетт (перший у її кар’єрі, яка стартувала). Саме цю тендітну й магічну англійку, що стала потім легендою та гордістю світового кіно, з 2000 претенденток затвердив продюсер Девід Селзник, відмовивши таким зіркам того часу, як, наприклад, Лана Тернер. «Оскар» чи Вів’єн став і найдорожчим у літописі цієї премії — його було продано за рекордну до цього дня суму невідомому колекціонерові. Інший «жіночий» «Оскар» за роль другого плану також дістався «Віднесеним вітром», і виграла його (так само вперше) негритянка Гетті МакДеніел, яка зіграла годувальницю Матінку. Щоправда, незважаючи на вінчання Кіноакадемії лавровим вінком, на кіностудію Metro-Goldwyn-Mayer оскароносну афроамериканку продовжували пускати лише через чорний хід...

Найбільш спірний «Оскар» належить режисерові «Віднесених вітром». Номінально ним вважається Віктор Флемінг, який взяв у руки статуетку. Хоча, спочатку над фільмом працював класик і патріарх Голівуду Джордж Кьюкор. Але продюсеру не вистачало розмаху, широких мазків і епіки. Кьюкор — дуже делікатний, інтелігентний режисер не пасував до епічної форми, яка крутилася в голові Девіда Селзника. У результаті на знімальний майданчик прийшов Флемінг, який в свою чергу не витримав колосального напруження й відповідальності. У період його нервового розладу біля режисерського пульту став Сем Вуд. Але й у цієї трійки в різні періоди існували підстрахувальники і «другі руки». Сам же продюсер Селзник на тій же оскарівській церемонії вдостоївся премії імені Ервінга Г. Талберга, яку прирівнюють до «Оскара». І це ще один іронічний штрих до створення «Віднесених вітром». Бо саме Талберг ще 1936 року говорив кіномагнату Луїсу Маєйру, на кіностудії якого зняли найзнаменитіший фільм, що «жоден фільм про Громадянську війну ніколи не принесе навіть п’ятицентовика». Тепер ця історія про втрачений рай рабовласницького Півдня просто хрестоматійна і жодне сентиментальне серце не може пройти повз долю Скарлет О’Хара, яка про всі біди вважала за краще «подумати завтра».

Діна ВОРОШИЛОВА
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments