Замок під вікнами вагона

Від маловідомих архітектурних цікавинок часто очікуєш важкодоступності. Заплутаних доріг, тривалих пошуків, непевних розкладів примарного громадського транспорту. Та інколи варті уваги речі виявляються практично на відстані витягнутої руки. Як-от замок у Старому Селі на Львівщині — якщо ви їдете потягом за маршрутом Львів — Івано-Франківськ (або приміським дизелем Львів — Ходорів), ця монументальна споруда буквально випливає з-під вікна вашого вагона. Попри транспортну зручність (автомобілем це лише близько 20 кілометрів трасою того-таки івано-франківського напрямку) і ефектність самого замку великого туристичного потоку тут немає. Та й про те, що в Старому Селі є замок, знають небагато людей.

...Дизель зупиняється за якусь сотню метрів від фортеці. Ліпшого розташування для мандрівки вихідного дня годі уявити. Роззираючись, вкотре дивуєшся, де ж тут численні туристи? Адже Старе Село так добре підходить, щоб розбавити стандартні враження від Львова!

Відома мандрівниця і дослідниця українських замків Ірина Пустиннікова пише, що Старосільський замок — найбільший на Львівщині. Підстав не вірити їй особливо немає: фортеця дійсно справляє масштабне враження. Чимала споруда перебуває сьогодні не в кращому стані, зате виглядає романтично. Давно тривають розмови про реставрацію, але хто знає, до чого вона може призвести? Буває, руїнна автентика значно цікавіша та колоритніша, ніж не дуже зграбні відбудови. У будь-якому разі нині в замку збереглися не лише стіни та деякі башти, а й вишукані прикраси, характерні для специфічного місцевого архітектурного стилю, відомого як острозький ренесанс.

Гуляючи замковим подвір’ям, то дивуєшся красі й ефектності давніх споруд, то зітхаєш із приводу теперішньої загальноукраїнської біди — нашестя сміття. Рідкісного мандрівника в Старому Селі неодмінно «спіймає» хтось із місцевих мешканців і безапеляційно долучить до імпровізованої екскурсії, повної всіляких легенд: від джерела, що било посеред подвір’я, до подій часів Хмельниччини, коли замок буцімто капітулював перед козацьким військом без бою. За свої розповіді місцеві зазвичай просять дуже символічну суму. У якомусь сенсі це — інвестиція в престиж історичної пам’яті. Плюс майже безкоштовне занурення в особливості тутешньої говірки.

Історики вважають, що Старосільський замок побудували у XVI чи XVII столітті. Фундаторами називають князів Острозьких, а власне архітектурний проект приписують знаному львівському майстру родом з Італії, у нас відомому під іменем Амброзій Прихильний. Окрім замку, він працював із такими видатними спорудами Львова, як Бернардинський костел і Успенська церква. На відміну від місцевих мешканців, фахівці стверджують, що в роки Хмельниччини Старосільський замок ніхто не зайняв. А от у ХІХ столітті тодішні хазяї Потоцькі зробили на споруду іншу атаку: старосільську цитадель «захопила» броварня. Та й попід стінами пролягла залізниця. За таких умов взагалі дивно, що замок Острозьких дійшов до наших днів бодай якось.

Коли стоїш у видовженому п’ятикутному подвір’ї замку, замислюєшся й над його не вельми стратегічно вдалим розташуванням — він зовсім не на якому-небудь істотному узвишші, поряд вистачає більших пагорбів. Бери й обстрілюй, хоч зліва, хоч справа. Але доля чомусь зберегла цей замок посеред м’якого і трохи похмурого галицького узгір’я. Гріх цим не скористатися.