Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

«Злочин, бідність, безумство»

У Львові демонструють плакат на підтримку «сухого закону» у Польщі 1931 року
25 серпня, 2018 - 21:28

«День» запрошує у чергову мандрівку Музеєм етнографії і художнього промислу Інституту народознавства НАН України (проспект Свободи, 15). І сьогодні йтиметься про тематичний плакат, якому – 88 років (!) і який досі не втратив актуальності.

Відразу ж зазначу, що серед величезного спектру представлених у постійній експозиції МЕХП памʼяток європейського декоративно-ужиткового мистецтва кінця XV − першої третини ХХ століття колекція плаката (іншими словами, мистецтва реклами або ж мистецтва вулиці) посідає гідне місце. Про це «Дню» розповіла провідний зберігач фонду «Плаката і графіки» Музею етнографії та художнього промислу Марʼяна Сеньків. І додала, що у збірці репрезентована вагома колекція французького плаката (автори – Анрі Тулуз-Лотрек, Альфонс Муха), також – польський плакат (понад 1,5 тисячі одиниць), а ще – плакати Австрії, Німеччини, Італії, Англії, Угорщини, Югославії, Чехії, Румунії, Америки. Є збірка й українського плаката, яка знайомить з роботами львівських художників міжвоєнного двадцятиліття – Петра Холодного (старшого), Павла Ковжуна, Володимира Січинського та інших.

Успадкована колекція здебільшого від Львівського промислового музею, заснованого 1874 року. Є у фондах МЕХП кілька одиниць з музею Наукового товариства імені Шевченка. Також (єврейська тематика) – зі збірки мистецтвознавця, збирача предметів єврейського побуту та побутового мистецтва Максиміліана Гольдштейна (1880 – 1942).

 

Звісно, зберігаються плакати в Історичному музеї, у відділі мистецтв Національної наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника, але такої кількості, як у Музеї етнографії, нема ніде, навіть у Польщі, – говорить Мар'яна Сеньків. – Наша колекція – унікальна».

Очі й справді розбігаються. Плакати дуже різні. Передовсім – тематично. Ну, а мені впав в око оцей, вже вище згаданий 88-річної давнини тематичний плакат «Злочин, бідність, безумство − це наслідки алкоголю». Передовсім звернула увагу на текст, а він дуже емоційно сильний і влучний, потім – на зображення, теж дуже виразне. І відразу ж подумала про те, що, попри часові відстані, злободенність цієї, алкогольної, теми не зменшується! Вже згодом підняла статистику і дізналася, що щороку в Україні ставлять на облік 100 тисяч людей, котрі зловживають алкоголем. А загальне їх число, за різними джерелами, – 700 тисяч осіб. І це означає, що пияцтво набуває ознак національної епідемії. Біди від цього – хоч греблю гати! Стрічки новин рясніють повідомленнями про ДТП зі смертельними наслідками внаслідок надужиття спиртного, і це, на жаль, стосується не лише чоловіків, про домашнє насильство, покалічених чи вбитих діток…

«Автор плаката «Злочин, бідність, безумство − це наслідки алкоголю» – живописець і графік Казимир Лібін, – говорить  Марʼяна Сеньків. – Плакат надруковано 1930 року в техніці кольорової літографії в Літографічному закладі Владислава Ґлувчевського у Варшаві».

Наш екскурсовод розповідає, що тоді, у рамках державної антиалкогольної політики міжвоєнної Польщі (20 березня 1931р. Сейм ухвалив «сухий» закон), багато митців-плакатистів долучилися до пропагандистської діяльності проти алкоголізму. І її яскравим зразком є плакат Казимира Лібіна (1904 − 1944 рр.).  Митець народився і помер у Варшаві (загинув у Варшавському повстанні). У 1925 − 1930 рр. навчався у варшавській Школі мистецтв у Тадеуша Прушковського, щороку отримуючи нагороди і відзнаки. Малював олією та темперою, застосовував також крейду й аквафорте. А ще – проектував плакати. Виставляв свої твори у Варшаві, Лодзі, Луцьку, Києві та Львові.

Додам, що слово «плакат» у перекладі з французької означає «оголошення», «наклеювати». Окремим видом графічного мистецтва плакат визнано у другій половині ХІХ століття. Бо саме в той період до створення плакатів долучилися видатні художники. Зростання популярності плаката пов’язано з активним розвитком суспільно-політичного і культурного життя (розвитком видовищних закладів, збільшенням кількості промислових і художніх виставок, також – з масовими мітингами і маніфестаціями). До речі, саме тоді у вітринах книжкових крамниць почали розміщувати плакати з інформацією про вихід нових книжок чи журналів. А одним із фундаторів сучасного плаката вважають художника і графіка Жюля Шере (1836 – 1932), який створив новий художній стиль плакатного зображення, предтечу мистецтва «модерн». І вже цій основі мистецтво плаката засвоїли і розвивали такі відомі майстри, як Анрі Тулуз-Лотрек, Теофіль-Олександр Стейнлен, Ежен Грассе, Альберт Гійом… 

То ходіть до музеїв – дізнавайтеся і розвивайтеся. За бажання, робіть власні розвідки. І читайте газету «День» – маємо чим зацікавити і здивувати. А головне – заохотимо «глибоко копати». Щоби знати!

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Романа БАЛУКА.
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments