Не лише про футбол...

Ніхто не буде, мабуть, заперечувати тезу, що під час футбольних змагань вищого рівня, таких, як Євро-2016, треба відділяти спорт від політики. В ідеалі «чистий» спорт — це чесна, красива перемога над суперником без застосування «заборонених прийомів», тим більше — насильства. Це повною мірою відноситься й до вболівальників тих чи інших команд.

Але як бути, коли в турнірі бере участь й команда тоталітарної держави (треба називати речі своїми іменами — це сучасна Російська Федерація) разом із відповідно налаштованими «фанами», котрі давно вже не обмежуються несамовитими вигуками на підтримку «непереможної Росії» («перемога» тут вже має відчутний політичний контекст, а суперник у спорті стає ворогом!), а беруть до рук важкі металеві прути і б’ють «супротивних» фанів просто по голові, або ж вриваються на стадіоні у сектор «ворожих» вболівальників, щоб влаштувати там-таки огидне побоїще з десятками поранених. Це — бандитизм.

Читач, мабуть, ще не оговтався від важких вражень й «післясмаку» від матчу в Марселі Англія—Росія на Євро-2016. Справа не в результаті — нічия 1:1. Тут виникають декілька дуже й дуже серйозних запитань аж ніяк не спортивного плану. Перше. Чи розуміє французька толерантна влада, роздаючи мало не всім охочим російським фанам візи на Євро (їх кількість, за деякими даними, вже сягнула 25—30 тисяч, зокрема, на матчі у Ліллі ввечері 15 червня РФ—Словаччина буде не менше 25 тисяч вболівальників з Росії), а потім демонструючи цілковиту неспроможність, невміння (небажання?) покарати їх за злочинне насильство (а між іншим, в одного з англійців, що постраждав, уже відмовив мозок — йдеться про вбивство). Свідченням цього є заява прокурора Марселя після побоїща: ми затримали стільки-то англійських фанів, стільки-то французів, а росіян затримати не вдалось — вони дуже стрімкі й спритні (щоправда, потім декого, цілий автобус, взяли під варту) — так от, чи розуміє ця влада, що всі ці події є ляпасом і французької толерантності, і цілій Європі з її задоволенням (хай вимушеним) від вальсу з непередбачуваним російським ведмедем? Бо йдеться про путінський фашизм в контексті спорту. Віце-спікер Держдуми від ЛДПР вже сказав приблизно таке: «А хорошо мы этим англичанам врезали!» А Лавров «обурений» ставленням до вболівальників РФ у Франції.

ФОТО РЕЙТЕР

Тут перейдемо до другого важливого моменту. Перевезенням (чартерними рейсами) російських «ультрас» до Франції, за даними ЗМІ, опікувався особисто міністр спорту РФ Мутко, близький друг Путіна, а також маловідомий досі пан Шпригін, голова «громадської» організації російських футбольних вболівальників, теж персона, не чужа російській владі. Після неспрокованого агресивного нападу на англійських фанів на стадіоні в Марселі Мутко цинічно заявив: «Подібного не було й не могло бути — бо ми, Росія, є цивілізованою країною». No comment! А УЄФА оголошує російській збірній (жоден гравець якої не відмежувався від «своїх» бандитів) умовну (!) дискваліфікацію. Чи є межа європейській «толерантності» без меж? І це в умовах шаленої протиєвропейської істерії в російських ЗМІ: «Наших бьют!».

І третє, найважливіше. На глибоке переконання автора цих рядків, давно вже назрілим й перезрілим є питання позбавлення Росії права на проведення Чемпіонату світу з футболу 2018 року. Це — питання особливе, принципове. Попри те, що тут задіяна корупційна чиновницька верхівка ФІФА, як і європейські політики дуже високого, найвищого рангу (і, очевидно, десятки й сотні мільярдів путінських доларів) — це життєво необхідно зробити. Якщо Захід побоїться піти на цей крок (як він боїться відключити Росію від системи банківських платежів SWIFT та позбавити її права голосу в Раді Безпеки ООН) — він просто розпишеться у власній неспроможності. Гітлер в таких випадках розповідав «соратникам», як він глибоко зневажає безсилий Захід. Думається, схожими зараз є й відчуття Путіна.

«IЗ ФАНАТАМИ, ЯКІ ЧИНЯТЬ ПРОТИЗАКОННО, ТРЕБА БОРОТИСЯ ЖОРСТКО»

Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ, експерт Iнституту міжнародних відносин Варшавського університету:

— Із фанатами, які чинять там протизаконно — чи вони з Російської Федерації, чи з Німеччини, чи з Польщі — очевидно, треба боротися дуже жорстко. Адже вони приїхали до Франції не дивитися футбольні матчі, а просто порушувати закони. Інше питання, яке стосується не стільки Росії, як філософії протидіяння таким проблемам — це питання, як діяти щодо держав, з яких приїжджають ці фанати. Зараз стоїть питання — чи треба просто викинути Росію з цього турніру. З одного боку, особливо якщо говоримо про Росію, то знаємо, що ці люди не є зовсім незалежними, бо співпрацюють з державою. Але я не впевнений, чи варто карати цілу команду російських футболістів і ціле суспільство. Особливо тому, що російська влада буде це вживати як аргумент, щоб показати, що нас не люблять в Європі, що вся Європа проти нас. І це, мабуть, не така розумна причина, щоб ескалувати ці вже дуже складні відносини.

Якщо це повториться, є інші різні способи впливу. Можна робити матчі без уболівальників. Так роблять у нас в Польщі — матчі проводять на закритому стадіоні.

«РОСІЯ ПОВИННА БУТИ ПОКАРАНА ЗА ВСІЄЮ СУВОРІСТЮ РЕГЛАМЕНТУ»

Артем ФРАНКОВ, футбольний експерт, редактор журналу «Футбол»:

— Я не пригадую такого випадку, щоб на стадіоні під час чемпіонатів Європи чи світу відбувалися подібні події, коли вболівальники прориваються в чужий сектор і починають такого масштабу побоїща. Росія повинна бути покарана за всією суворістю регламенту, незважаючи на будь-які виправдовування, ніби її вболівальників провокували плакатами, прапорами та ще чимось. Жодні нібито провокаційні портрети, порвані прапори не є виправданням. При цьому треба також відверто говорити — до якої міри національна збірна, національна футбольна асоціація тієї чи іншої країни може нести відповідальність за поведінку окремих груп своїх моральних виродків? Говорити всерйоз про те, що через поведінку вболівальників Росію можуть позбавити права проводити Чемпіонат світу з футболу 2018 року, мені видаються маловірогідними. Санкції такого роду можуть бути прийняті, але з інших приводів, наприклад, щодо корупційного скандалу.

Одне можу сказати точно, якщо російські ультрас продовжать в тому ж дусі, то Росія вилетить з чемпіонату. Я переконаний, що це ретельно спланована акція ультрас. Вони завчасно домовилися зустрілися в одному місці, понад 200 людей цілеспрямовано приїхали на ЧЄ для такої «акції», яка повинна була б утвердити їх як «найкрутіших ультрас». Цікаво, що це саме вимога УЄФА забороняє ставити перегородки між вболівальниками різних країн на стадіоні. Також не дозволяють поліцейські кордони. І тепер це бумерангом б’є по УЄФА і всім вболівальникам.

«ПОВЕДІНКА РОСІЙСЬКИХ ФАНІВ — ЦЕ ПРОДОВЖЕННЯ ПОЛІТИКИ КРЕМЛЯ»

Маркіян ЛУБКIВСЬКИЙ, екс-директор турніру УЄФА ЄВРО-2012 в Україні:

— Це перше, але разом з тим і останнє попередження Федерації футболу Російської Федерації, яка несе повну відповідальність за поведінку своїх вболівальників. Я хочу наголосити, що саме Федерація є відповідальною за нормами організації і футбольних змагань під егідою УЄФА за поведінку своїх вболівальників. Перше попередження, яке винесене про умовну дискваліфікацію, може відразу перерости в більш серйозні санкції, зокрема виключення збірної РФ з турніру.

До речі, скажу більше — вже зараз, ще під час проведення турніру у Франції, проходять консультації між УЄФА і ФІФА з приводу питань безпеки і правопорядку, зокрема в контексті доцільності проведення у РФ чемпіонату світу з футболу.

— Чи реально Росію можуть позбавити права приймати ЧС-2018?

— Це не просто реально, це є дійсність. Це те, чим зараз живуть експерти. По-перше, керівництво УЄФА — відповідальне за безпеку. І тому, як мені відомо, такі консультації сьогодні активно тривають. Звичайно, що питанню безпеки будуть присвячені окремі зустрічі у форматі УЄФА—ФІФА вже після проведення турніру у Франції, але не потрібно подвійно трактувати чи недооцінювати рішення УЄФА — воно є дуже жорстким і наступним. Якщо будуть порушення з боку російських вболівальників — може бути дискваліфікація команди РФ. Ще один важливий момент, я не зовсім згоден з тим, що сьогодні коментують, мовляв, мова йде виключно про поведінку вболівальників на стадіонах. Я нагадаю, що так само було під час Євро-2012 — офіційними місцями турніру вважають і фан-зони, і аеропорти, і штаб-квартири, і місця розміщення цільових груп, і місця, де збираються вболівальники. Тобто якщо будь-який інцидент відбудеться за участю російських вболівальників, не тільки на стадіонах, то рішення УЄФА будуть миттєвими і можуть стосуватися вилучення збірної РФ з турніру.

— Буде прецедент, якщо так станеться...

— Так, але я бачу, судячи з нахабної поведінки російських ультрас, їх це не лякає. Взагалі, як правило, коли федерації одержують попередження від УЄФА, то їхні вболівальники відразу змінюють свій стиль поведінки, намагаються не зашкодити виступам своїй національній збірній. Щодо росіян, складається таке враження, що вони, навпаки, поводять себе з викликом, демонстративною агресією, що не толеруватиметься УЄФА. До речі, не виключено, що така поведінка може демонструватися росіянами вже в якості господарів чемпіонату світу. Тобто в цю країну, можливо, ніхто не прийде з вболівальників, що однозначно не може позитивно сприйнято ФІФА. Оскільки як будь-яка організація з комерційним елементом, вона зацікавлена в тому, щоб вболівальників було якомога більше, щоб трибуни були заповнені, щоб квитки були розкуплені... Але це не найгірший варіант. Найгірший варіант для Росії, що цю країну можуть відлучити від проведення турніру 2018 року.

— Деякі політики Росії цілком підтримують позицію своїх ультрас. Зокрема, депутат Держдуми Ігор Лебедєв заявив, що не згоден з критикою на адресу російських вболівальників.

— Цей список, на жаль, надзвичайно широкий. Гадаю, його можна сміливо доповнювати поведінкою і висловлюваннями Жириновського, його родичів та багатьох інших. Поведінка російських фанів — це продовження політики Кремля. Нахабної, зверхньої, цинічної... Намагання представити себе як силу. Це протиставлення себе усьому цивілізованому світу. Світ бореться з російською агресією, намагається їй протистояти, а у них дуже простий аргумент, абсолютно залізобетонний: «А ми кулаками будемо бити». Це продовження тієї істерії щодо Заходу, його цінностей, яка сьогодні виливається в те, що фанати ведуть себе абсолютно розперезано.

До речі, хочу нагадати, що УЄФА і ФІФА є серйозними партнерами із РФ, російськими компаніями. Контракти — на сотні мільйонів. Однак для світових футбольних функціонерів набагато важливішою і ціннішою є безпека на стадіонах, аніж навіть мільйонні чи мільярдні контракти з російськими компаніями. Це треба розуміти, якщо під загрозу ставляться життя людей, то ці організації негайно підуть на розрив будь-яких стосунків, по-перше, на дискваліфікацію національних збірних, і, звичайно, на розрив стосунків із федерацією країни, яка не шанує футбольні принципи та принципи проведення спортивних змагань.

«Я ВВАЖАЮ ДИВНИМ ТЕ, ЩО УЄФА НЕ ВЖИВАЄ НІЯКИХ ДІЙ ОСОБИСТО ЩОДО ЛЕБЕДЄВА ЗА ТАКІ ЗАПАЛЬНІ КОМЕНТАРІ»

Ян БОНД, директор департаменту з питань зовнішньої політики Центру європейських реформ, Лондон:

— Гадаю, що і французька влада, і УЄФА повинні бути набагато жорсткішими щодо цього виду організованого хуліганства. Перш за все тому, що, очевидно, він має певну офіційну підтримку. Підтвердженням цього є факт, що Олександр Шпригін, ультраправий активіст і організатор екстремістських, расистських фанів, був акредитованим членом офіційної російської делегації на чемпіонаті, а також заява Ігоря Лебедєва, віце-спікера Державної думи і члена виконавчого комітету російського футбольного союзу в інтерв’ю Life.RU дав високу оцінку шанувальникам за їхні дії. Насправді, я вважаю дивним те, що УЄФА не вживає ніяких дій особисто щодо Лебедєва за такі запальні коментарі, які заохочуватимуть хуліганів вважати, що російський футбольний союз і, можливо, навіть уряд Росії підтримує їх у застосуванні насильства по відношенню до іноземних уболівальників.

Що стосується Чемпіонату світу з футболу 2018 року, я завжди вважав, що надання Росії права на його проведення 2018 року, а Катару — у 2022 році були результатом корупції у ФІФА — і я сподіваюся, що докази цього стануть очевидними в суді до 2018 року. Насильство і расизм, які, здається, охопили зараз російський футбол, тільки додають мені занепокоєння щодо того, який чемпіонат світу ми побачимо 2018 року. Я не знаю, чи якась країна є готовою втрутитися в такий короткий термін, щоб замінити Росію як приймаючю сторону, але ФІФА повинно активно розробляти плани на випадок непередбачених обставин.

Підготували Микола СІРУК, Вадим ЛУБЧАК, «День»; Наталія ПУШКАРУК

Продовження теми: «Звичайний бандитизм»