Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава
Ліна Костенко, українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів

Ті, що будують майбутнє

Обдаровані діти — гарантія процвітання і конкурентоспроможності держави. А що країна може зробити для них сьогодні?
18 квітня, 2013 - 11:23
ФОТО АНДРІЯ КРИМСЬКОГО

Вагомі наукові досягнення школярів і студентів з поодиноких випадків, схоже, оформлюються у чітку тенденцію. «День» регулярно пише про досягнення юних учених і може прослідкувати, наскільки активними і помітними у світі вони є. В цьому контексті варто згадати слова нещодавнього гостя «Дня» — директора Інституту фізіології ім. Богомольця, академіка НАНУ, вченого-біофізика — Олега Кришталя про те, що людство стає розумнішим, і комп’ютер у цьому процесі відіграє роль своєрідних «інтелектуальних милиць», на які можна спиратися у розвитку власного інтелекту. Тому варто очікувати, що в майбутньому досягнень у різних сферах життя серед молоді лише побільшає.

Нині в Індонезії, на острові Балі, триває XX Міжнародна конференція молодих учених ICYS, яка об’єднує 32 країни-учасниці. Серед інших участь у ній беруть шестеро українських старшокласників із цікавими науковими розробками. Десятикласник Ярослав Шух із Чернівців придумав, як діагностувати рак на ранніх стадіях за допомогою поляризованого світла. «Я досліджував жіночу репродуктивну сферу, бо там поки що найлегше діагностувати. Але, в принципі, так можна будь-який вид раку виявляти, тільки треба проводити відповідні дослідження, за різних форм раку вміст різних речовин у крові збільшується», — розповів дослідник виданню «Радіо Свобода».

Учасники від України підготували різні проекти, але всі — цікаві та практичні. Старшокласниця Лідія Захарук з Чернівців представлятиме власний метод діагностики онкологічних захворювань за допомогою лазера, а Владислав Нежура із Запоріжжя розповість, як він застосовує математичну теорію вузлів у генетиці. Ілля Літкін із Запоріжжя розробив комп’ютерну програму для аналізу різних поверхонь — від мікроскопічних клітин до далеких планет, а киянин Андрій Андрусишин через вивчення ракоподібних дослідив рівень забруднення Чорного моря важкими металами. Ще одна учасниця від України — Ольга Калініченко розробила проект, як обігрівати приміщення за допомогою енергії, що вивільняється при доїнні корів.

А днями стало відомо, що на всесвітньому фіналі конкурсу винаходів Microsoft Imagine Cup Україну представить 16-річний школяр Андрій Коноваленко з проектом Camtouch. Старшокласник розробив програмне забезпечення, яке здатне будь-яку поверхню, наприклад, стіну або екран проектора, перетворити на сенсорну без додаткових витрат. До речі, Андрій — учень Стаханівської багатопрофільної гімназії №15 у Луганській області — наймолодший учасник конкурсу. Хлопець розповідає, що його винахід буде корисним для освітніх закладів, оскільки технологія дозволяє всього за 200 гривень отримати аналог мультимедійної дошки, економлячи при цьому кілька тисяч доларів США.

До речі, минулого року у фіналі Imagine Cup перемогли українські студенти — команда quadSquad створила рукавичку Enable Talk, яка дозволяє трансформувати жести у вербальну комунікацію.

Схоже, що молодь, отримавши необмежений доступ до знань завдяки Інтернету, нині формує новий пласт науковців. На думку соціального психолога, завідувача лабораторії психології мас та спільнот Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Вадима ВАСЮТИНСЬКОГО, такий сплеск розумних дітей пов’язаний із кращими соціальними умовами для розвитку інтелекту та виявлення обдарованих дітей. «Є приблизний розподіл: у кожному суспільстві 82% людей — із середнім інтелектом, 9% — з високим і 9% — з низьким», — розповідає пан Васютинський. Нині діти мають кращі умови, ніж їхні однолітки у 1990-х роках , а відтак мають більше шляхів для інтелектуального розвитку. «У 1990-х роках ми переживали велику економічну кризу, коли в багатьох сім’ях батьки не знали, чим годувати дітей. Діти масово недоїдали. Це, звичайно, знижувало їхню активність, зокрема і пізнавальну, яка і розвиває інтелект. Тому, я думаю, ті люди, чиє дитинство і шкільні роки припали на той період, в певному сенсі зазнали тоді негативного впливу. Наприклад, ще 5-10 років тому викладачі у ВНЗ нарікали, що студенти стали слабшими. Сьогодні матеріальний добробут українців безумовно підвищився». Позитивну роль, на думку соціального психолога, також відіграє незалежне тестування, яке дає можливість більш здібним дітям вступати на більш престижні спеціальності — за покликом душі та на основі власних зацікавлень. Там вони мають більше можливостей розкритися.

«У світі переважає середній інтелект. І те, наскільки людина зможе себе проявити, справді залежить від певних соціальних умов», — підсумовує Вадим Васютинський.

Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День»


КОМЕНТАРI

ДВА-ТРИ ВІДСОТКИ ОБДАРОВАНИХ ЛЮДЕЙ ДАЮТЬ ПОНАД 90 ВІДСОТКІВ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ

Юрій КОВАЛЬЧУК, вчений секретар Інституту обдарованої дитини НАПН України:

— Державна система виявлення, розвитку, підтримки обдарованих дітей перебуває у процесі становлення. А взагалі обдарованими дітьми займається дуже багато людей в Україні: школи, дитячі садки, громадські організації. Централізованої статистики щодо обдарованих дітей в Україні не існує. Обдарованість у багатьох випадках — це латентна річ, яка ховається до пори до часу, спрогнозувати це дуже складно. Також є багато громадських організацій, які мають свої дані. Наш інститут теж робить спроби на своєму рівні — у нас почалося розгортання мережі регіональних центрів, одним із елементів роботи яких є виявлення обдарованих дітей.

У ставленні до обдарованих дітей, думаю, треба орієнтуватися на світовий досвід країн, які приділяють цьому питанню значну увагу на найвищому державному рівні. До таких належать Китай, Японія, США. До речі, США збирають найбільш обдарованих дітей з усього світу (у тому числі й з України), приймають їх у свої університети, забезпечують роботою у відповідних лабораторіях тощо. У Японії підрахували ефект діяльності обдарованих дітей і з’ясували, що 2—3% обдарованих дають понад 90% економічного ефекту. Тому, умовно кажучи, щодо цього почалося змагання між країнами. Зокрема, це виявляється в намаганні розпочати вплив на дітей якомога раніше. У Китаї зараз централізовано (з фінансовим, організаційним забезпеченням) опрацьовується технологія впливу на дитину з 2—3-х років.

У Європі так само цьому питанню приділяють серйозну увагу. Якщо мати на увазі глобальні процеси, це напряму пов’язано з виживанням людства, адже всі найновітніші технології і створюють ці обдаровані люди. На рівні національних інтересів — конкурентоспроможність країни визначають кількістю її обдарованих громадян. Відповідно, якщо говорити про виявлення, підтримку обдарованих тощо — це державна діяльність.

У нас, слава Богу, на це звертається увага на державному рівні, але, звичайно, треба зробити набагато більше. Наприклад, уже багато років «зависло» питання про прийняття закону про обдарованих дітей, хоча пропозиції подавалися і від Малої академії наук, і від нашого інституту. При РНБО є спеціальна комісія, яка розглядала свого часу це питання. Одна з проблем — «відтік мізків»: тих людей, що у нас займають призові місця, миттєво забирають США. Інститут на своєму рівні намагається ці проблеми вирішувати: ми створюємо спеціальну інформаційну мережу для обдарованих дітей. Задум такий: завдяки мережі дитина може вийти на додаткові знання, проблемні ситуації, тобто вона може працювати в Інтернеті, виходити навіть на провідних науковців у відповідній галузі. Таким чином можуть проводитися заняття, консультації, дослідження тощо.

Крім того, Інститут створив і минулого року навіть отримав за це державну премію — портал «Острів знань» (ostriv.in.ua), який теж розраховано на обдарованих дітей. Намагаємося створити таку ж загальноукраїнську мережу. Минулого року ми відкрили курси підвищення кваліфікації для педагогів задля підвищення їхнього фахового рівня в роботі з обдарованими дітьми. Намагаємося поширювати інформацію, методики виявлення обдарованих дітей, підходи до навчання. Останнє — дуже складна проблема. Адже є усталена система, яка не зовсім відповідає завданням розвитку і підтримки обдарованої дитини. У ряді випадків вона просто суперечить цьому, адже розрахована на стереотипи і шаблони, а обдаровані діти потребують особистісного підходу. На початку 2000-х стало дуже модним вживати вислів «особистісно-зорієнтований підхід». Він по суті не є реалізованим, але насправді найбільш необхідний у роботі з обдарованими дітьми. Якщо немає реального особистісного підходу, то питання про розвиток і підтримку обдарованості взагалі не стоїть.

Ольга ХАРЧЕНКО, «День»


ПОТРІБЕН БАЛАНС МІЖ ДИТИНСТВОМ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ ДИТИНИ

Анна Парходько, психолог, кандидат психологічних наук, член Українського союзу психотерапевтів:

— Талант — це чудовий дарунок для людства. Згадаймо музику Моцарта, відкриття Ломоносова тощо. Можливо, цей хлопчик зробить не одне відкриття у майбутній науці. Для того, щоб талановита дитина почувалася добре, батькам необхідно займатися не лише її інтелектуальним, а й емоційним розвитком. Важливо, щоб дорослі розуміли, що інтелект дитини може бути вищим за середній рівень, а от її емоційно-психологічний розвиток буде таким, як і інших однолітків. Талановита дитина, як і звичайна дитина, хотітиме гратися у футбол, дивитися мультики, бавитися із друзями у комп’ютерні ігри. Важливий баланс між дитинством та інтелектуальним розвитком дитини. Якщо цей баланс не підтримати, то дитина почуватиметься нещасною. Мамі талановитої дитини важливо запитувати хлопчика, хоче він зустрічатися із журналістами чи йти на додаткові заняття, або йому краще відпочити й погратися. Інакше популярність буде лише травмувати дитину. Важливо, щоб у хлопчика були друзі, яким він міг би розповідати про свої таємниці, про те, що, можливо, не може розповісти батькам. Талант — це дар, тому і батьки, і вчителі, й інші дорослі мають із повагою ставитися до такого дарунку, не переслідувати дитину й не ставитися до неї як до «білої ворони».

Вікторія КОБИЛЯЦЬКА, Черкаси

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments