Люди, які мають свободу вибору, завжди оберуть мир.
Рональд Рейган, 40-ий Президент США

Трагедія, що згуртувала Францію

18 квітня — Міжнародний день пам’яток. Як зберегти «беззахисну культуру» для нащадків?
16 квітня, 2019 - 19:08
ФОТО REUTERS

Увечері 15 квітня всі медіа й соцмережі були наповнені новинами і фотознімками з пожежі в соборі Паризької Богоматері: хтось постив архівні світлини звідти, хтось писав, що вже, напевно, ніколи туди не потрапить. Тим часом орієнтовно 400 пожежників гасили вогонь — не так активно, як би цього хотілося загалу, проте грамотно. Незабаром упав шпиль собору, провалилась частина даху; ЗМІ цитували представника французького Міністерства внутрішніх справ, що «можливо, собор не вдасться врятувати». Але на ранок стало зрозуміло, що все не аж так катастрофічно. «Порівняно з шокуючою сценою (пожежі. — Ред.), що виникла, все могло бути значно гірше», — констатує агенція Reuters.

ЩО СТАЛОСЯ?

Нотр-Дам де Парі, кафедральний собор Паризької архідієцезії, є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1991 року, а також одним із найпопулярніших туристичних об’єктів не лише Франції, а й світу.

Пожежа почалась о 18.50 за місцевим часом. Собор, у якому тривали реставраційні роботи, стояв оточений будівельним риштуванням. Як повідомляє Deutsche Welle, станом на ранок 16 квітня слідчі виходили з того, що пожежа виникла внаслідок нещасного випадку, ймовірно, пов’язаного з будівельними роботами на даху пам’ятки. Пізніше паризький прокурор Ремі Хейц прокоментував агенції AP, що у правоохоронців немає свідчень підпалу в соборі Паризької Богоматері і що опрацьовується припущення, що пожежа виникла випадково. Також прокурор сказав, що розслідування буде тривалим і складним.

Пожежу вдалося остаточно загасити вдень 16 квітня, але ще до того було зрозуміло головне: культовий фасад і башти врятовані, а також безліч цінних артефактів і творів мистецтва, які зберігалися всередині, зокрема — реліквія, яку називають терновим вінцем Ісуса Христа і яку 1237 року Людовік ІХ привіз із Константинополя до Парижа, а також туніка короля Людовіка Святого.

Серед частин церкви, які найбільше постраждали від пожежі, — шпиль, відбудований у ХІХ столітті. Його доведеться повністю перебудовувати, як і набагато давнішу частину даху, відому як «ліс», яка повністю втрачена у вогні. Цю конструкцію ХІІІ століття називають так тому, що для її будівництва знадобився цілий ліс, пояснив Патрік ШОВЕ, ректор собору — священик, відповідальний за богослужіння.

На щастя, жодна людина не загинула. Двоє поліцейських і пожежник дістали легкі травми.

ПОЧАТОК ПОРЯТУНКУ

Пожежа сталася першого дня Страсного тижня у католиків. Багато хто побачив у цьому гнітючий символізм, тривожний знак для людства чи хоча б для Європи. Якщо оперувати фактами, маємо пожежу, яка — можливо! — сталася через недбалість і яку фахово ліквідували. Тож якщо і шукати тут якісь знаки, краще обмежитись усвідомленням того, як важливо дотримуватися правил пожежної безпеки.

«Ми разом відбудуємо Нотр-Дам», — запевнив президент Франції Еммануель Макрон. Уже 16 квітня була оголошена міжнародна кампанія зі збору коштів на відновлення собору. Випереджаючи це, сім’я французьких мільярдерів Піно надала 100 мільйонів євро на відбудову пам’ятки, повідомила газета Le Figaro. Родина Піно володіє компаніями Artemis і Kering, яким належить аукціонний дім Christie’s і бренди модного одягу, включно з Gucci та Yves Saint Laurent. За інформацією Reuters, ще 200 мільйонів євро пообіцяла переказати родина французького мільярдера Бернара Арно та його група компаній Louis Vuitton Moet Hennessy (LVMH). А 60 мільйонів євро нададуть мерія Парижа та Паризький регіон.

Підтримку від України «мізками» ще 15 квітня запропонував міністр культури Євген НИЩУК. На своїй фейсбук-сторінці він написав: «Ми, як країна, яка втрачає спадщину на окупованих територіях, як ніхто інший знає, як боляче спостерігати це наживо... Від себе хочу наголосити, що готові максимально швидко направити своїх кращих фахівців та реставраторів для робіт з відновлення Собору!»

Щодо окупованих пам’яток, то заступник директора телеканалу ATR Айдер МУЖДАБАЄВ нагадав у соцмережі про єдину у своєму роді пам’ятку кримськотатарської палацової архітектури — Ханський палац у Бахчисараї, який ще до анексії Криму потрапив до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і який російська окупаційна влада фактично знищує варварською «реставрацією».

ТРАГЕДІЯ, ЩО ЗГУРТУВАЛА ФРАНЦІЮ

«ПОТРІБНО ВИКОНУВАТИ ВСІ ПРИПИСИ ПОЖЕЖНОЇ СЛУЖБИ»

Перейдемо до українського контексту. Не секрет, що до пам’яток у влади та й у більшості частини громадян ставлення доволі байдуже, про що часто пише «День». Є відомості про знищення житлових будинків ХІХ століття, які становлять культурну та історичну цінність, є — про сумнівні забудови на території Києво-Печерської лаври, яка також належить до пам’яток ЮНЕСКО.

«День» розпитав Нелю КУКОВАЛЬСЬКУ, генерального директора Національного заповідника «Софія Київська», про те, як підтримується пожежна безпека в 1000-літньому Софійському соборі, адже він теж пам’ятка ЮНЕСКО і заодно наш «паспорт у цивілізації».

«По-перше, в соборі Святої Софії існує пожежна сигналізація, — коментує Неля Куковальська. — Усі дерев’яні конструкції, які є всередині собору, це конструкції покрівлі — оброблені відповідними розчинами проти швидкого загоряння, це вимога пожежної служби, яка постійно слідкує за всіма нашими об’єктами. Наступне — на соборі стоїть блискавкозахист, а блискавка — також один із чинників, через який може загорітися пам’ятка. У нас відбуваються служби, і ми категорично проти всякого відкритого вогню, який теж може дати статись якимсь загорянням. У соборі є необхідна нормативна кількість вогнегасників, вони всі справні, пожежна служба перевіряє їх за циклом, передбаченим цими службами. Ми їх перезаряджаємо, віддаємо на профілактику — все це у нас відпрацьовано».

Щодо висновків, які варто зробити тим, хто керує пам’ятками в Україні, порада Нелі Куковальської проста: кожен має виконувати всі приписи пожежної служби. «На кожну пам’ятку дають ці приписи, їх потрібно дотримуватися — і все, — продовжує генеральний директор «Софії Київської». — Пожежна служба за цим пильнує. Якщо це дерев’яні конструкції, періодично їх потрібно обробляти відповідними розчинами, обов’язково має бути пожежна сигналізація, яка надається на пункт пожежної частини, що стежить за станом пам’ятки, коли там немає наглядачів, наприклад уночі, у вихідні. І, звичайно, не можна допускати відкритого вогню, або якщо він потрібен для служби — це має бути мінімальна кількість, при цьому закріплена людина повинна слідкувати за цим вогнем».

Неля Куковальська констатує: такі випадки, як пожежа в Парижі, можуть трапитися з різними пам’ятками, і не все залежить від людини. «Буває ситуація, що той, хто опікується пам’яткою, вживає всіх заходів, але є ще доля, Всевишній, який іноді розпоряджається такими речами. Це те, що, мабуть, не залежить від працівників, влади — іноді трапляються такі незворотні речі, — розмірковує пані Неля. — Мабуть, і в Парижі таке сталося. Я не допускаю думки, що будівельники чи реставратори могли щось таке там залишити, старий кабель замкнув тощо. Не допускаю цього, тому що я в реставрації майже 20 років і знаю, як відповідально до цього ставляться реставраційні команди, фірми, як ми і технічний нагляд пильнують за цим. Не допускаю такої ситуації, але все може бути».

«ЯКА БЕЗЗАХИСНА КУЛЬТУРА...»

«Це втрата не тільки для Парижа, не тільки для Франції, це — втрата для всього світу, — говорить Неля Куковальська про наслідки пожежі в Нотр-Дамі. — Пам’ятка, створення якої розпочалося у ХІІ столітті, — крім того, одним з ініціаторів її будівництва був праправнук Ярослава Мудрого король (Людовик VII, який заклав перший камінь фундаменту собору, був нащадком  французької королеви Анни Ярославни. — Авт.), — вона також має стосунок до нас, до України, як і до всього світу. Учора (15 квітня. — Авт.) дзвонила своїм друзям у Франції, вони були в страшенному розпачі, плакали. Сьогодні вони зрозуміли, що ця пам’ятка об’єднає їхню націю ще більше. Багаті люди, пересічні громадяни Франції — хто скільки може здають кошти, коли ще не було оголошено, що починається такий збір. Вони роблять це, щоб побачити вже відновлений собор Паризької Богоматері. Це об’єднає націю».

«Яка беззахисна культура...» — написала у «Фейсбуці» головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА щодо пожежі в Нотр-Дамі. Пожежа в соборі Паризької Богоматері стала найбільш медійною подією такого штибу, але згадаймо, як у ніч на 3 вересня минулого року згорів Національний музей Бразилії в Ріо-де-Жанейро, майже всі з 20 мільйонів експонатів були знищені.

І хай би якою сильною була стихія, людина намагається її випередити за силою руйнування. «Свого часу Велика французька революція відтяла голови статуям на Нотр-Дамі, і цей приклад надихнув Пол Пота на аналогічний символічний вчинок у Камбоджі, який невдовзі переріс у криваву вакханалію. Людство різним чином знищує свою історію протягом всього свого існування — завзято, відчайдушно, байдуже, мимохідь. Навіть не згадуватиму про знищення історичних пам’яток під час світових та Балканських війн, але тільки в цьому столітті ми вже встигли своїми власними руками знищити досхочу тисячорічних пам’яток», — пише у «Фейсбуці» науковець Юрій КОСТЮЧЕНКО. В його переліку, наприклад, 1000-літня мечеть аль-Аскарі в Самаррі, підірвана «Аль-Каїдою» 2006-го, знищення «Ісламською державою» пам’яток стародавніх міст Ніневія та Пальміра — у 2015-го.

До речі, чи відомо вам, що 18 квітня — Міжнародний день пам’яток та визначних місць? Пам’ятайте про пам’ятки і не соромтеся з ними знайомитись. Людина все міряє по собі, і те, що існує понад сто років, видається вічним. Але 1000-річні споруди вразливі й не витримують, скажімо, вогню, вибухівки та людської байдужості.

ДОВІДКА «Дня»

Собор Паризької Богоматері було спроектовано у ХІІ столітті Морісом де Сюллі. 1163 року король Франції Людовик VII заклав перший камінь фундаменту. Будівництво тривало понад сто років. За задумами, собор мав приймати всіх мешканців тогочасного Парижа (орієнтовно 10 000 осіб), але за час будівництва кількість мешканців міста збільшилася в кілька разів.

Будівництво західного фасаду з його знаменитими двома баштами розпочалося на початку ХІІІ століття. За період будівництва змінилося багато архітекторів, про що свідчать стилі, які відрізняються один від одного, зокрема романський і готичний, а також різна висота західної сторони і башт. Башти були закінчені 1245 року, а весь собор — 1345-го.

За часів Людовіка XIV, наприкінці XVII століття, собор було суттєво модернізовано, зокрема простір перед головним вівтарем. Як наслідок, у період Французької революції наприкінці XVIII століття багато що зі скарбів собору було зруйновано і вкрадено.

Реставрацію було розпочато 1841 року під керівництвом архітектора Віолле-ле-Дюка. Відновлення тривало 23 роки і включало відбудову шпилю, який виявився зруйнованим внаслідок пожежі 2019 року.


ГОЛОС IЗ «ФЕЙСБУКУ»

Пожежники знали все, що потрібно

Зоя ЗВІНЯЦКОВСЬКА, редактор відділу культури журналу «Фокус»

Пробачте, але я повинна зафіксувати це для себе. це просто алгоритм для роботи. перегортайте далі

значить, о 6.50 вечора надійшов перший сигнал про спалах у районі даху Нотр-Дам. ну і ви ж розумієте — це об’єкт номер 1 напевно у них там.

приїжджає перша пожежна бригада і починає роботи з гасіння. до неї приєднуються інші. роботи виглядають блідо і безпорадно, явно не відповідаючи рівню та цінності об’єкту. всі в паніці та безумстві, але серед тисяч голосів  всіма мовами рефреном повторюється божевільний крик: що ж пожежники?!

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом.

план виглядає, м’яко кажучи, херовим. о 8-ій вечора шпиль собору горить як свічка, це величезне неприборкне полум’я, і весь світ із жахом дивиться на трагедію. всі хочуть зберегти цю унікальну перлину західної цивілізації, всі вимагають невідкладних, екстрених заходів

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом.

охоплений полум’ям шпиль собору на очах у всього світу крениться вбік, надламується посередині та падає на споруду, що гине. люди не вірять очам, здається, настає кінець часів. ті, хто старший, згадують своє особисте, внутрішнє, ні з чим не порівнянне жахливе відчуття вакууму всередині, відчуття кінця світу, коли впали башти-близнята. вони не думали, що переживуть це знову.

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом.

я не можу уявити, скільки осіб різної міри впливовості в перші півгодини пожежі зателефонували начальникові пожежників і сказали, прокричали, веліли йому: вживайте заходів! ДЕ ВЕРТОЛЬОТИ? що ж ви не скидаєте з повітря воду? це ж наша святиня, треба щось робити!!! Навіть Трамп (!) написав цим французьким недотепам в «Твіттері» — ВОДЯНА БОМБА, дурні, ось що вам зараз потрібно! ми, американці, майстри щодо скидання бомб, і тепер я даю вам мою компетентну пораду. Залийте його водою з неба, нарешті!

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом.

паралельно представник собору прямо на фоні палаючої споруди приблизно кожну годину дає бліц прес-конференції журналістам. він розгублений, але виконує свою роботу. він спілкується з пресою. він каже те, що всі й так бачать: ЗГОРІЛО ВСЕ, каже він — ну ось просто все. він повторює це кожну годину після 10-ої вечора. Люди довкола плачуть, моляться та кричать від жаху.

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом.

не видно нічого, фото з дрону дає апокаліптичні картинки, там просто море вогню, і здається, вже все одно, що робити. жалюгідні струмені води виглядають на тлі пекельного бурхливого полум’я як знущання. всі ці жахливі години агонії це виглядало як знущання, хай йому біс! перше, що треба зробити потім — розібратися з цими пожежниками! полум’я підкрадається до башти західного фасаду

Пожежники пожвавлюються, виходять на зв’язок і чітко кажуть: зараз важливий момент. якщо в башті спалахне вогонь, то може впасти дзвін. він проб’є конструкції, і західний фасад може частково завалитися. ось зараз ми справді натиснемо, але гарантії дати не можемо, це стихія

витягнуті з барів, сховищ і ліжок мистецтвознавці в різних країнах і часових поясах в скайпі перераховують утрачені скарби і скульптури на фасаді. на них (мистецтвознавців) боляче дивитися. вони в розгубленості та шоці, вони прямо вбиті втратою, сам опис пам’ятки, який вони роблять за запитом журналістів, уводить їх у ступор прямо в процесі інтерв’ю.

Башта фасаду поза небезпекою, пожежники сухо інформують, що хотіли б зайти всередину (!!!), щоб укріпити стіни зсередини. всі пропускають ці слова повз вуха, продовжуючи оплакувати втрату

обвалення стін чекають із хвилини на хвилину, в мережі точиться суперечка про те, чи варто відновлювати спалену дотла споруду. одні кажуть — це символ європейської цивілізації. інші — жалюгідний «новодел» не замінить безцінну загиблу святиню. думки розділяються, починається дискусія. про собор кажуть як про вже неіснуючий.

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом.

пожежа вирує вже понад 6 годин, здається, вигоріло все, що можна, спустилася ніч, і за клубами диму  вже не видно, що там зі стінами

Пожежники продовжують працювати за суворо визначеним заздалегідь планом. у якусь мить, уже пізно вночі, вони повідомляють, що пожежу загашено.

президент Франції, офіційні люди та преса буквально вриваються до центрального нефу собору, незважаючи на те, що зверху в діру, де стояв шпиль, ще сиплеться палаючі недогарки. усередині темно і спокійно. на стінах навіть немає видимої кіптяви. інтер’єр не порушений. кам’яна коробка, увінчана складними готичними склепіннями, — теж з каменя — захистила внутрішнє убранство собору від палаючого над ним дерев’яного даху.

якась схвильована жінка — представник французьких властей, відповідаючи пресі на запитання про збереження інтер’єру, говорить «там все на місці, буквально немає жодного обгорілого стільця». по її щоках течуть сльози

пожежники зникли з поля зору

вся кам’яна конструкція собору збережена повністю, інтер’єри і скарби мистецтва на фасаді й усередині поза небезпекою, за фактом згорів лише дерев’яний дах, частина його була побудована ще в 12 столітті. відновні роботи почнуться завтра вранці, каже президент Франції; ось вам перші 100 мільйонів євро для початку, каже видний французький бізнесмен через якусь годину. оголошений збір пожертвувань.

увесь цей час у пожежників був план. який вони склали заздалегідь. вони знали все про конструкцію собору. знали, що під дахом — дерев’яні опори. а під опорами — готичне мереживо каменя. знаєте, середньовічні собори дуже ламкі. їх могли будувати такими високими лише за рахунок полегшення конструкції. система опорних колон, проміжки між ними заповнені легкими матеріалами на зразок звичайної цеглини — або навіть просто дірки арок і вітражі. готичні склепіння — те ж саме. ось ці «ребра» на стелі — вони і тримають склепіння. вони дуже витончені, там міцність півтора (архітектори мене зрозумію і поправлять формулювання), і зруйнувати їх дуже легко.

за часів Французької революції нова атеїстична влада масово руйнувала католицькі готичні собори у Франції. ця справа була поставлена на потік так, що навіть один архітектор написав спеціальну технічну книгу: «Як висаджувати готичні собори». зі схемами та планами, так от, для руйнування величезного собору треба всього лише 3 кг вибухівки, яку необхідно встановити в трьох ключових місцях. Всього лише, розумієте? Підірвати їх — і собор завалиться.

Пожежники точно це знали. вони знали значно більше — вони знали ВСЕ ЩО, ПОТРІБНО, для ухвалення правильних рішень щодо порятунку пам’ятки. Не можна було скидати воду масивом — вона б пробила кам’яну стелю. не можна було навіть просто лити воду зверху — величезна маса води, яка скупчилася б на даху як, у ванні з бортами, рано чи пізно продавила б стелю, і вона б обвалилася. вони відразу це сказали. і продовжували робити свою роботу. 400 пожежників. вони і зараз ще там працюють — охолоджують елементи, що нагрілися, і гасять залишкові вогнища. роблять свою роботу

отже: 1) витрать час на підготовку, вивчи проблему максимально. потім часу не буде. 2) май сили відстояти своє бачення, не дай нікому тобі перешкодити 3) роби свою роботу 4) будь готовий до того, що ніхто не оцінить здобутий тобою результат 5) не розраховуй на вдячність 6) будь готовий зробити це ще стільки разів, скільки знадобиться.

мені здається, досить легко запам’ятати».

Марія ПРОКОПЕНКО, Наталія ПУШКАРУК, «День»; фото Рейтер
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments