На Донбасі сланцевий газ розпалив атмосферу

На місцях до перспективи роботи Shell в Україні ставляться, м’яко кажучи, скептично. Частина — різко негативно налаштована, а частина не може зорієнтуватися. Громадськість Донецької області, зокрема екологи, налаштовані категорично проти. Свою позицію вони аргументують так: по-перше, так звана Юзівськая газова площа — це північні території області, у межах Червонолиманського, Слов’янського, Олександрівського, Костянтинівського, Артемівського, Добропільського і Ясинуватського районів. А це означає, що «під газ» відійдуть — ландшафтний парк «Клебан-Бик», природно-національний парк «Святі гори», Слов’янський курорт. Буріння свердловин може вплинути на природно-екологічне середовище і негативно позначитися на екосистемі заповідних місць, а також пошкодити берегову лінію річки Сіверський Донець. У самому Слов’янську поки що не знають, чого чекати. У міській раді шукають експертів, фахівців, виходи на компанії, де б їм могли пояснити реальні ризики і реальні переваги. «На сьогодні ще не відомо, як справа може для нас обернутися. До того ж так вважають не лише громадські діячі, а й депутати, які за це голосували», — прокоментувало ситуацію «Дню» джерело. По-друге, видобуток сланцевого газу може спричинити невеличкі землетруси і зміни в ландшафті.

«10 років тому хотіли скидати радіоактивні відходи до соляних шахт, але цей проект не пройшов. Тепер хочуть зробити фактично те ж саме: узяти воду Сіверського Дінця, закачати її на 2 км углиб, де в нас розташований парк «Святі гори», печери. Відповідно, розрив пласта і тріщину, яка від нього може піти, ніхто не зможе контролювати. І тому ніхто не зможе сказати, де вийде цей сланцевий газ. Можуть горіти ліси. Ось, наприклад, коли затопили багато шахт, метан вийшов поблизу невеличкої річки Нижня Кринка», — обурювалася представник Макіївського міського центру Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта», представник громадської екологічної організації «Всеукраїнська екологічна ліга» Раїса Бабченко. Звичайно, добре, за словами Бабченко, що знайшлися підприємці, які почали перейматися цією проблемою. Та, застерігає експерт, не слід забувати, що тут унікальні ліси, крейдяні сосни, які є лише на півночі Донбасу.

При цьому Бабченко пропонує альтернативу. «Ми бачимо розвиток в Україні у тому, аби утилізувати шахтний метан, використовувати копанки для того, аби бурити неглибокі свердловини і запалювати поверхневі пласти. Таким чином ми могли б отримати і електроенергію, і обігрівання міст і селищ. Навіщо копати і ризикувати, вивозити, якщо можна все вирішити на місці. Ми пропонували запровадити вітрову енергетику. Тим паче, що є гарний приклад у Новоазовську, який було впроваджено на заводі ім. Ілліча. Нині такий приклад є в Запоріжжі. Ми завжди обстоюємо, що потрібно не викидати газ, а «виловлювати», застосовувати гідронізацію та інші технології, які було розроблено в донецьких інститутах», — каже вона.

Під час видобутку сланцевого газу ймовірність аварій різко зростає у зв’язку з величезною кількістю свердловин, складними умовами буріння, використанням високого тиску. Навіть одна серйозна аварія може завдати непоправної шкоди і при цьому перекреслить будь-які можливі вигоди. Про це йдеться у зверненні донецької громадськості, яке надіслали до всіх державних інстанцій.

І нарешті, одна з найважливіших проблем у Донецькій області — питної води — може ще загостритися. Виробництво сланцевого газу потребує великих водних витрат. Область, яка й без того потерпає від нестачі води, може ще погіршити своє становище. «Яка якість води нас чекає? Ми не провели жодного гідроекологічного експерименту, жодного дослідження. Куди потім подіти ту воду, яку буде використано при видобутку газу? Воду треба відкачувати після гідровибуху, то куди вони її відкачуватимуть?» — цитують депутата від ВО «Свобода» Михайла БЛАВАЦЬКОГО «Новини Донбасу».

До речі, в Німеччині у вересні минулого року виробництво сланцевого газу було згорнуто саме через екологічні причини, пов’язані з питною водою. У Донецьку такого повороту подій не боїться лише місцева влада. «Я ставлюся до цього рішення позитивно і цілком спокійно. Зараз зарано говорити про ризики, тим паче що метод, яким мають намір видобувати газ на території області, застосовувався в Україні з 50-х років. Окрім того, в даному разі йдеться не про сланцевий газ як такий. Це — газ щільних піщаників, тому там трохи плутають поняття», — зазначив губернатор Донецької області Андрій Шишацький.

16 січня Донецька обласна рада погодила проект угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки Юзівська. Рішення було ухвалено на черговій сесії Донецької облради більшістю голосів.

Спікер Верховної Ради України, колишній мер Донецька під час свого візиту до Донецька зазначив, що громадськість протестує лише через необізнаність з проектом, можливостями і перевірками, які було зроблено. «Потрібна інформаційна кампанія з цього приводу», — резюмував він. Але де впевненість, що інформаційну кампанію буде проведено без застосування адміністративного ресурсу?

Донецька громадськість заявляє, що незабаром буде організовано мітинг проти видобутку сланцевого газу, а також розгорнуто активну компанію «Ні — сланцю!». А нещодавно громадська рада при управлінні охорони природного середовища в Донецькій області надіслала листа до ВР, уряду, Мінекології стосовно недоцільності застосування методу гідророзриву для видобутку сланцевих газів і оголошення на нього мораторію. «Жодні уявні вигоди від видобутку сланцевого газу не компенсують нашій країні втрати заповідних природних територій», — йдеться у зверненні.