Якою буде зустріч віртуального світу з реальним?

Напередодні підготовки п’ятничного номера ми в редакції обговорювали тему, яка винесена в підзаголовку. Однак буквально ввечері і вночі кандидати «перевернули стіл переговорів» своїми заявами щодо дебатів.

Передвиборча кампанія після першого туру увійшла в жорсткий клінч. Одразу після оголошення результатів екзит-полів Порошенко викликав Зеленського на дебати і назвав його «маріонеткою Коломойського». І якщо пасаж про дебати явно грав на руку чинному Президенту, то закид про «маріонетку», а сюди можна додати і меседжі прибічників гаранта про «малороса», «клоуна», «маріонетку Кремля», «нерозумних виборців ЗЕ» тощо, лише допомагали його опоненту гуртувати своїх виборців.

Цей пас одразу використали у штабі Зеленського і запросили Порошенка дебатувати на НСК «Олімпійський», врахувавши прорахунки президентської команди і додавши «спецефекти» з елементами шоу, як вони це вміють і робили досі. Хтось вважає такі методи ведення кампанії — перетворенням політики на шоу. І має рацію. Хоча ця підготовка до цього триває не один рік, коли в телевізорі методично зачищають інтелектуальний контент, а правили бал і на екрані, і в житті попса й політиканство. Однак потрібно розуміти, що в останні роки — це зокрема й світовий тренд. (Правда, у всьому світі існує інститут стримування і противаг). Інші річ, що за цією димовою завісою втрачаються смисли. А в нашому випадку, коли низький політичний рівень, а головне — війна, все це перетворюється на вибуховий мікс.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Утім, шоу може бути лише прикриттям, методом роботи з виборцями. «Коли я читаю, як прихильники Порошенка «дістають» Зеленського... «тупий», «комік» ets... я холодію від жаху. І знань історичних аналогій, — пише в «ФБ» головний редактор газети «День» Лариса Івшина. — Невже ви не бачите, що маєте справу з холодним і безжальним розрахунком?!. Головне питання — чи здатне, ослаблене суспільство справитися з емоційними перенавантаженнями?!».

І ще одна цитата. «Перед тим, як тоталітарні рухи захоплюють владу й облаштовують світ відповідно до своїх доктрин, вони створюють цілий брехливий світ без суперечностей, що більше відповідає потребам людського розуму, ніж сама реальність. У цьому світі завдяки самій лише уяві знекорінені маси могли почуватися як удома... Сила тоталітарної пропаганди (ще до того, як рухи набувають можливості опустити залізні завіси, щоб перешкодити будь-кому порушувати навіть найменшими натяками на реальність мертвий спокій цілковито уявленого світу) полягає в її здатності відтинати маси від реального світу» (Ханна Арендт Джерела тоталітаризму. К.: Дух і Літера, 2005. — 402-403).

Порошенко відповів Зеленському, що «стадіон, так стадіон» і порекомендував почитати виборче законодавство. «Чи може Суспільне провести дебати? — навіть питання таке не стоїть: звісно, може, — пише в «ФБ» генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія. — Згода обох кандидатів є, тепер залишається ЦВК, яка все це мусить погодити і згідно з законом — оплатити з державного бюджету. Тож починаємо перемовини з усіма сторонами».

У Центральній виборчій комісії вже відповіли. «Я не знаю, про що говорять кандидати, питайте в них, але, можливо, обидва кандидати погано читали закон, — заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Євгеній Радченко в коментарі Укрінформу. — Є передвиборчі теледебати, 62 стаття закону («Про вибори Президента України». — Ред.) і постанова ЦВК стосується саме цього. Коли один кандидат іншого викликає на дебати, то, очевидно, що йдеться про частину 1 п. 3 статті 58 закону (передвиборча агітація. — Ред.). Оце різниця».

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Отже, що та як можуть зробити кандидати, ми вже частково бачимо на прикладі пінг-понгу щодо дебатів. Однак незрозумілими залишаються сутнісні речі. Після першого туру Порошенко сказав, що «почув» виборців. Але самі виборці мають чітко сформулювати вимоги до чинного Президента, зокрема, щоб він чесно визнав помилки минулих п’яти років. І головне — дав гарантії, що зробив висновки з «холодного душу» 31 березня. Чи, як пише у Facebook Максим Горюнов, філософ, із Росії: «Віддав би свій голос за Порошенка, але неабияк переляканого протестним голосуванням за Зеленського. За непереляканого Порошенка не віддав би. Політик має боятися «палиці народного гніву». Страх перед палицею є заставою його чесності. Український народ не бачить, що його бояться. Запас страху, створений майданом, вичерпався. політики поводяться нахабно. Український народ як нація, як сукупність громадян, як єдине легітимне «Джерело влади» в Україні використовує механізм виборів, аби нагадати політикам про себе, про свій гнів і свою палицю. У цьому сенсі голосування за Зеленського — це акт залякування. майже божественний судячи за розмахом. Ідеальний фінал був би таким: виграє Порошенко, але вже зовсім інший: очищений і просвітлений страхом, як пророк Йона, коли його на три дні проковтнув кит, готовий служити своїй нації, знову ж таки, як пророк Йона своєму Саваофу після того, як Саваоф велів китові «вивергнути» його».

Так само виборці Зеленського мають не лише спостерігати за шоу у виконанні «гарного Президента» Голобородька, а й вимагати змісту від свого кандидата — що він конкретно в цій реальності збирається робити на президентський посаді.

«Я ПОРАДИВ БИ ПОРОШЕНКУ КАРДИНАЛЬНО ЗМІНИТИ СТРАТЕГІЮ»

Олександр СОЛОНТАЙ, експерт, політик:

— Насамперед виборці самі не мають втрачати оптимізм і впадати в психоз. Наша країна пережила Кучму, його начебто опонента Симоненка, який взагалі говорив, що Української держави не існує, кримінального елемента Януковича. Зрештою Україна навіть пережила Винниченка з Петлюрою, хоч і на століття перетворилася на емігрантський вагончик. Щоб не сталося наша нація переживе і ці вибори. Головне зрозуміти, що треба менше сподіватися на те, що президент покращить наше життя, а більше працювати самим. Самі ж кандидати в президенти перед другим туром мають ясніше і чіткіше говорити, що саме вони збираються робити. Весь цей час вони повинні максимально давати відповіді на ті чи ті питання та роз’яснювати свою позицію. Щоправда, принципової різниці в їхніх позиціях я не бачу. Між ними є принципова різниця в формі подачі себе, в стилі ведення кампанії.

За Зеленського здебільшого голосуватимуть ті, хто просто прагне позбутися самого Порошенка як фігури в політиці. Навіть якщо вони згодні з його загальним політичним курсом. До Порошенка відійдуть багато голосів від тих, хто буде наляканий, що головою держави може стати така людина як Зеленський. Але це вже не питання свідомого вибору щодо позицій кандидатів, а питання того, хто для виборців буде здаватись більшим злом. Щодо програм, то в Президента все ж таки більше переваг ніж у Зеленського, адже він прямо може сказати, що робитиме найближчими роками і що він вже зробив. Отже, в нього менша можливість для маневру, адже якщо він пообіцяє щось таке, що потребує часу, то йому можуть не повірити, бо це означатиме, що він ще п’ять років тягнутиме з виконаннями своїх обіцянок.

У Зеленського ситуація інша — він може наобіцяти більше, але довести те, що він це здійснить, не може. Ба більше, його починають підтримувати різні політики і політичні сили, які вже були при владі і не можуть похвалитись реальним виконанням своїх обіцянок. Тому і Зеленський, і Порошенко специфічно в однаково складній ситуації.

Я порадив би Порошенку кардинально змінити стратегію і відмовитися від поливання брудом опонента. Порошенко має ставити на позитив. Тільки ставка на позитив може дати можливість Порошенку виграти. Зеленському я порадив би не включатись у негатив, який на нього намагається спрямувати команда Порошенка. Йому просто треба максимально демонструвати свою команду з конкретними планами та рішеннями, які ця команда планує здійснити. Зі свого боку зазначу, що за 55% виборців не проголосували ані за Порошенка, ані за Зеленського. А отже, вони мають нас переконувати, а не загравати. Інакше у виборця завжди є третій варіант — викреслити обох.

«ПОМИЛКА, ЯКОЇ МОЖЕ ПРИПУСТИТИСЯ ЗЕЛЕНСЬКИЙ — ВИМОГА ВИКОНАННЯ ВСІХ ВИМОГ ПОРОШЕНКОМ ПРО ДЕБАТИ»

Сергій ЩЕРБИНА, журналіст:

— Коли ми говоримо про можливі дебати на стадіоні, то тут я вбачаю лише позитив. Це повернення публічної політики в Україну. Це вже не кулуарна візантійщина до чого схильний весь наш політичний клас. Це схоже саме на публічну політику. Ми ж звикли, що в політиці все вирішується кулуарно, підкилимно, а виборцю подається лише фасад. Виявляється, що політика може бути публічною. Я розумію, що стратегією Зеленського на цих перегонах є перетворити їх на шоу, тобто в звичне для нього поле. Зеленський знає як розважати людей і вбачає там свою силу.

Ідеологема Петра Порошенка — це, на жаль, така собі «коробка», з якої йому дуже важко вийти. Як показала практика ця ідеологема працює для аудиторії в 16%. Цього критично мало для того, щоб виграти другий тур. Таким чином Порошенку доведеться багато чого змінити і вийти в зовсім іншому амплуа. Йому доведеться виходити на територію Зеленського і говорити зокрема й з його електоратом. Щоправда, я не впевнений що йому це вдасться. Але йому конче необхідно терміново розширити свій електорат. Зокрема треба працювати зі східними регіонами, чого він майже не робив. І тут з’являється ще один ризик втрати тої електоральної бази, яка й без того нажита великою працею. Проте все це, знову ж таки, говорить про те, що доведеться використовувати інструментарій публічної політики, а не кулуарних домовленостей.

Зауважу, що я не оцінюю кандидатів із позиції хто краще і хто гірше. Я говорю з позиції технологій. З точки зору технологій Зеленському взагалі можна нічого не робити, тобто не змінювати своїх підходів, які йому вже принесли достатньо впевнений відсоток виборців. Він досить вдало продає свій віртуальний образ. Уся його кампанія побудована технологічно абсолютно правильно. Єдину помилку, якої він може допуститися — це вимога виконання абсолютно всіх вимог Порошенком, що зазначені в нещодавньому ролику. Це сприйматиметься як дріб’язковість. На цьому не треба акцентуватись. Коли Порошенко погодився йти на стадіон, то треба йти на стадіон, а не добиватися виконання й інших озвучених пунктів, зокрема й вимагати вибачень за «малороса» та інше. Треба грати ширше. Зі свого боку величезною помилкою Порошенка було те, що він почав ображати свого опонента намагаючись його принизити. Окрім того, що електорат Зеленського від того ще більш згуртувався, Порошенко більш нічого не добився. Будь-які нападки на певну соціальну групу викликають консолідацію цієї соціальної групи.

Що торкається можливого втручання Росії в наші вибори, то найгірше, що можуть зробити росіяни, — це нічого не робити. Без них ми й самі досить успішно можемо перегризтися. Коли ж Кремль починає тим чи тим способом втручатись у наші справи, то зрештою вони отримують нашу консолідацію і спротив.

«ПОРОШЕНКУ СЛІД БУТИ БІЛЬШ ВІДВЕРТИМИ З ЛЮДЬМИ»

Павло ЖОВНIРЕНКО, голова правління ГО «Центр стратегічних досліджень»:

— Те, що виборці не віддали домінуючу кількість голосів Порошенку в першому турі, говорить про те, що українці відчувають несправедливість. Несправедливість у кадровій політиці, коли на посаду того самого Генпрокурора було протягнуто свою людину без юридичної освіти і під яку фактично змінили законодавство. Це нонсенс, який не оминули увагою. Й таких кадрових прикладів досить багато на різних рівнях. Порошенку слід бути більш відвертими з людьми, хоча б для того, щоб переконати їх у своїй щирості йому залишилось дуже і дуже мало часу. Зрештою в другому турі ми маємо двох «котів у мішку». Порошенко — це «кіт у мішку», який говорить гаслами, а Зеленський — це взагалі типовий «кіт у мішку», про якого взагалі невідомо нічого як про політика і яким він зрештою буде політиком, якщо отримає таку високу посаду. Гасла Порошенко п’ять років стикалися з тим, що більшість із них він не виконав і здебільшого виправдовувався війною.

Щодо щирості Зеленського, то тут велике питання щодо того, чи вірить він сам у себе як президента. Поки що він максимально уникає відкритості. Можливо, тому що сам не впевнений у собі до кінця, можливо, такі поради йому дають його радники.

Слід також завжди пам’ятати, що Москва нікуди не поділася і воює з нами на сході не лише танками, а й іншими засобами.

«ВІД ОБОХ КАНДИДАТІВ ЧЕКАЮ ЧЕСНОЇ БОРОТЬБИ ТА ЧІТКОГО ДОТРИМАННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА»

В’ячеслав ГУСАКОВ, Громадянська мережа ОПОРА, громадський омбудсмен із захисту виборчих прав громадян у Херсонській області:

— Почну з того, чого, на мій погляд, не повинно бути в жодному разі. Не повинно бути повного перетворення передвиборчого періоду і самих виборів на фарс. Не та ситуація в Україні, щоб влаштовувати фрік-шоу такого рівня і з такими наслідками для країни, які ми дуже довго будемо «викашлювати».

Щодо дій кандидатів, то як представник організації, яка займається моніторингом виборчого процесу, не хотів би висловлюватися про персоналії. Залишу це іншим експертам.

Скажу лише, що від обох кандидатів чекаю чесної боротьби за голоси виборців, чіткого дотримання вимог законодавства.

Дуже сподіваюся, що один із кандидатів не буде використовувати адміністративний ресурс, а інший — не буде зловживати можливостями, яка дає йому його професія.

У останній день березня при тому, що остаточно не переміг жоден із кандидатів, ми отримали одну безперечну перемогу — перемогу демократії. І цю тенденцію треба зберігати.

Симпатики кандидатів, які братимуть участь у другому турі, змагаються між собою в залякуванні виборців апокаліпсисом, який начебто настане в разі перемоги суперника їхнього кандидата. Але справжній апокаліпсис для України може настати, якщо не зберегти таку важливу для розвитку країни демократичну цінність, як вільні вибори на засадах змагальності і рівних можливостей.

Сподіваюся, що і кандидати, і їхні прихильники це добре усвідомлюють.

«ЄДИНИЙ, ХТО ЩЕ МОЖЕ ДОПОМОГТИ ПЕТРУ ОЛЕКСІЙОВИЧУ, ЦЕ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ»

Віктор СМОЛЯРЧУК, економіст, громадський діяч (Луцьк):

— Не знаю, що особисто Порошенко може зробити, щоб сподобатися виборцям. Усе, що придумали для нього технологи, використано і, певно, вичерпано. Частково допомогли підняти рейтинги й не дозволили в першому турі опинитися за межею претендентів. Думаю, резерв заготовок у його штабі вичерпано, а на експромти вони не здатні.

Єдиний, хто ще може допомогти Петру Олексійовичу, це, власне Володимир Олександрович. Багатьох насторожує уникання Зеленським публічних дискусій. Хочу вірити, що він просто «блефує», і як справжній талановитий артист не розкриває до часу весь свій потенціал. Якщо ж Зеленський вийде до людей і без цифр та довгих нотацій та нудних лекцій доступно озвучить свою програму (ту, яка оприлюднена) і назве перші кроки, які буде робити в якості президента, то, думаю, в Порошенка в другому турі не буде жодних шансів.

«ДЕБАТИ У ФОРМАТІ ШОУ ВИГІДНІ ОБОМ КАНДИДАТАМ»

Руслан ШТОГРИН, політтехнолог, представник ГО «Передові правові ініціативи»:

— Для того, щоб перемогти, Володимиру Зеленському наразі не потрібно нічого змінювати. Зараз його виборець відчуває ейфорію, як ми називаємо, триває «медовий місяць» з кандидатом. Його прихильники не бачать недоліків, він для них найкращий. Але як тільки почне більше говорити, більше виступати, виходити на люди, робити заяви, то «медовий місяць» мине. Саме через цю політтехнологію, Порошенко з погляду політичної математики має мінімальні шанси. Тому йому зараз треба максимально мобілізувати Західну і Центральну Україну, не своїх прихильників, а нових людей — потенційних виборців, бо це зіграє визначальну роль в остаточному результаті.

Не менше значення матимуть і заяви кандидатів, які зайняли лідируючі позиції, але не увійшли до другого туру. Вони можуть бути прямими, тобто кого кандидат радить підтримати в другому турі, або опосередкованими — натякає. От якщо подивитися на заяву Вілкула, то він вже закликав не голосувати за жодного кандидата. Але подивіться уважно текстове наповнення і ви помітите, що у 80% йдеться про Зеленського і лише 5% стосується Порошенка. Тобто ті люди, які більше орієнтуються на східну Україну, підтримують Зеленського. Тому що Зеленський став уособленням південно-східної України, а Порошенко західно-центральної.

Але чому за Зеленського також проголосували і на заході? Це трапилося завдяки «плюсам». Тобто на цих територіях це радше перемога телеканалу «1+1», а не самого кандидата. Рейтинг Зеленського — це рейтинг «1+1». Відключіть «1+1» і так само відключиться рейтинг Зеленського.

Думаю, що протягом наступного тижня ми побачимо зворотній ефект, коли Україна почне розуміти, що кандидат сходу — це Зеленський, а заходу — це Порошенко. І «фішка» роздільності знову спливе і активно використовуватиметься на дебатах, які мають бути.

Подивіться, що зараз робиться у Фейсбук. Кандидати між собою ведуть діалог, а у мережі триває жорстка дискусія, хто кращий. Хоча до чи після дебатів — всі залишаться при своїй думці. Причому дебати у форматі шоу вигідні обом кандидатам. Питання в тому, як вони відбуватимуться і про це, очевидно, зараз домовляються штаби, шукаючи компроміс. Але те, що на люди хочуть цих дебатів і вони їх отримають — це однозначно. Якщо вони відбудуться у форматі шоу, то це зіграє в плюс для Порошенка, бо він приміряє на себе новий образ. А досвід утримувати увагу багатотисячної публіки мають обоє кандидатів.

«ПЕРЕКОНЛИВИМИ СТАЛИ Б КОНКРЕТНІ ЗМІНИ В КАДРОВІЙ ПОЛІТИЦІ В ПІДВЛАДНІЙ ЧИННОМУ ПРЕЗИДЕНТУ ВЕРТИКАЛІ»

Ольга КАЧМАР, кандидат філологічних наук, доцент УжНУ, президент ГО «Асоціація міст-побратимів м. Ужгород»:

— Багато моїх друзів і колег наразі вагаються у виборі одного з кандидатів на пост президента у другому турі. Прийняття кінцевого рішення ще попереду.

Що б могло вплинути на мій вибір? Говорити можна багато, вимагати ще більше. Для мене переконливими стали б конкретні зміни у кадровій політиці у підвладній діючому Президенту вертикалі. Відсутність з його боку належних реагувань на промахи ключових персоналій у державному апараті деморалізує патріотично налаштованих громадян. Віра й опертя на справедливість для правової держави, що розбудовується, — понад усе! До цього пункту можна й хочеться додати цілий перелік, але власне хоча б такий крок буде вирішальним у моєму виборі. Переконана, що таких, як я, — багато.

Щодо іншого кандидата — окрім того, що це альтернативна позиція та деяких його вимог до президента Порошенка, ми, наразі, не знаємо нічого. За умов війни конче необхідним вважаю заяву про гарантування, у разі обрання президентом, дотримання зазначеного в Конституції стратегічного вектору розвитку України. Тому акцентую на ознайомленні громадськості зі складом його команди, а також оприлюдненні ключових позицій програми зовнішньої політики.

«ДЛЯ ПОРОШЕНКА ВАЖЛИВО, ЩОБ ЗЕЛЕНСЬКИЙ ЗАГОВОРИВ ПУБЛІЧНО ПРО СВОЇ ПЛАНИ»

Павло КАЗАРIН, журналіст:

— В історії були приклади, коли передвиборчі кампанії, які за підсумками виборів в першому турі закінчувались з такими ж цифрами, що ми сьогодні спостерігаємо в Україні, у другому турі отримували зовсім інший розвиток. На Заході були прецеденти подібних ситуацій і один з кандидатів, який в першому турі отримував вагому перевагу, зрештою у другому турі поступався супернику. Тому сьогодні говорити про те, хто саме стане тріумфатором перегонів зарано. Все буде залежати від дій кожного кандидата. Я гадаю, що штаб Володимира Зеленського зосереджений на забезпеченні перетікання голосів від низки кандидатів, які не пройшли у другий тур (ймовірно це електорат Юлії Тимошенко, Олега Ляшка та навіть Юрія Бойка). У Петра Порошенка стоїть подібне завдання, але орієнтуються вони на електорат Ігоря Смешка, Руслана Кошулинського, частково Анатолія Гриценка.

Поки рано говорити про те, наскільки успішним буде подібне перетікання. Будемо стежити за соціологію, яка неодмінно буде з’являтись та відбивати електоральні тенденції. Окрім того, мені доводилось зустрічати соціологію, яка говорить про різницю між виборцем Зеленського і Порошенка. Полягає вона перш за все в тому, що у Порошенка електорат більш сталий. Тобто вони і в другому турі проголосують за нього і завдання  діючого Президента полягає в тому, щоб додати до свого електорати виборців інших кандидатів, які вибули після першого туру. У випадку із Зеленським ситуація інша. Ті, хто голосував за нього в першому турі, не обов’язково проголосують за нього у другому. Тому завдання Зеленського закріпити за собою набутий електорат. Варто сказати, що ця передвиборча кампанія дуже динамічна і на фінальні результати будуть впливати дуже багато факторів, в тому числі факт проведення або не проведення дебатів.

Для Порошенка важливо, щоб Зеленський заговорив публічно про свої плани. Зеленському ж важливо примусити Порошенка грати по своїм правилам. Тобто триває боротьба за те, хто з них «Альфа», хто головний. Порошенку важливо витягнути Зеленського із простору шоу, де той себе відчуває комфортно і впевнено, в площину реальної політики, де Порошенко відчуває себе як риба у воді. Зеленський, в свою чергу, намагається перетягнути Порошенка на своє поле, в простір шоу. Але все одно бачимо, що маємо досить непередбачувану ситуацію і непередбачувану українську політику. А ось добре це чи погано ми побачимо згодом. Якщо все це українці переживуть, то згодом цей період назвуть часом демократії. Але може бути і інший сценарій подій. Тоді в підручниках історії будуть писати про історичну помилку. Треба розуміти, що молоді та нестійкі демократії приречені опинятись перед подібними дилемами, коли суспільство голосує за легкі відповіді на дуже складні питання. Буває так, що і на Заході голосують подібним чином, але питання в тому що по ступеню в тому числі інституційної стійкості ми не США, і не Великобританія. Для нас це набагато болючіше і може виявитись  набагато трагічніше.

«МАКСИМАЛЬНО ОБМЕЖИТИ ВЖИВАННЯ МОВИ НЕНАВИСТІ ТА НЕТЕРПІННЯ»

Дементій БІЛИЙ, голова ХОО КВУ у Херсонській області:

 – В першу чергу два кандидати та їхні політичні штаби повинні утриматися від нагнітання ситуації в країні. Під час останніх трьох тижнів кандидати та їхні прибічники повинні максимально обмежити вживання мови ненависті та нетерпіння. Бо після кожних виборів країна ще кілька років намагається подолати психологічні травми, які ми завдаємо один одному.

Серед кроків, які б я хотів бачити у наших кандидатів, – це участь у теледебатах. Не політичному шоу, хто краще здасть медичні аналізи чи «концерті» на найбільшому стадіоні країні, а провести серйозну розмову в прямому ефірі в форматі, який запропонувало «Суспільне телебачення» напередодні виборів на теми «Національна безпека», «Зовнішня політика» та «Законодавчі ініціативи». Нагадаю, що перед першим туром ці кандидати відмовилися брати участь у такому форматі дебатів. І ми не змогли почути їхні відповіді на питання серйозних експертів. Зараз – саме час.

Від Петра Порошенка хотів би, щоб він максимально доопрацював свій порядок денний з тих обіцянок, які не були виконані протягом п’яти років. Або хоча б назвав конкретний перелік перших своїх кроків щодо боротьби із корупцією.

Володимиру Зеленському вже час хоча б показати свою команду та розказати про перші свої кроки. Щоб виборці змогли скласти своє уявлення не лише про чарівний голос кандидата в президенти та його посмішку, а й мати розуміння про напрямки діяльності цього позасистемного політика на посаді керівника держави.