Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Керівництво «ВКонтакте»: «Ми вже кілька років співпрацюємо із ФСБ та відділом «К» МВС, оперативно надаючи інформацію про тисячі користувачів нашої мережі»

Як соціальна мережа під керівництвом адміністрації президента маніпулювала інтернетом на ниві віртуальної боротьби з опозицією
23 травня, 2017 - 15:16

У грудні 2011 року, незабаром після першого післявиборчого мітингу на Болотній площі, керівник «універсального засобу для спілкування й пошуку друзів та однокласників, яким щодня користуються десятки мільйонів людей», Павло Дуров направив тодішньому першому заступникові глави адміністрації президента (АП) і контролеру російського політичного поля Владиславу Суркову листа. Передавальною ланкою служив тодішній прес-секретар «ВКонтакте» Владислав Циплухін, який, судячи з матеріалів, що є у розпорядженні «Новой газеты», більшою мірою працював на АП, ніж на свого основного роботодавця (це трохи інша історія, хоча й дуже симптоматична з погляду спроб влади маніпулювати соцмережами). Серед його постійних адресатів — права рука Суркова в адміністрації, тодішній керівник Управління внутрішньої політики (УВП) Костянтин Костін, «письменник» Сергій Мінаєв, заступник керівника департаменту УВП Ірина Федіна.

З листа (точніше з двох документів: преамбули Циплухіна й листа Дурова Суркову) випливає, що прес-секретар «ВКонтакте» та його колеги «блокували ... радикально налаштованих користувачів». Крім того, Циплухін повідомляє про те, що він, «наприклад», допомагає найбільшому письменнику «земли русской» «Сергію Мінаєву (той самий, який «The Телки» — О. К.) посилити напругу між сторонами опозиції , що розкололася (Чирикова — Нємцов, Болотяна —
пл. Революції)». І додає: «На прохання Мінаєва під моїм контролем створені групи «Ми за Нємцова, зустрічаємося на Болотній» і «Ми за пл. Революції, за Чирикову». Тепер плануємо перехрестити трафік цих двох угруповань, щоб спровокувати конфлікт».

Прямо-таки «Хвіст виляє собакою» повітового масштабу ...

У листі Суркову керівник в «ВКонтакте» нагадує: «Як Ви знаєте, ми вже кілька років співпрацюємо із ФСБ та відділом «К» МВС, оперативно надаючи інформацію про тисячі користувачів нашої мережі у вигляді IP-адрес, номерів мобільних телефонів та іншої інформації, необхідної для їх ідентифікації». Зрозуміло, що ця специфічна діяльність сервісу, орієнтованого на те, щоб «завжди залишатися в контакті з тими, хто вам дорогий», — виправдовується вищими державними інтересами, серед яких перешкоджання «поширенню насильства та хаосу».

Є й інша користь від соціальної мережі «ВКонтакте», суто патріотична і, як і належить, антизахідна: «Завдяки надзусиллям у технологічній та інформаційній сферах нам вдається стримувати монополізацію російського ринку соціальних мереж Facebook — процес, який вже відбувся практично у всіх країнах світу».

«... підірве довіру до нашої мережі серед пасіонарної молоді»

Але таємний зміст листа не в цьому. Керівник «ВКонтакте» і, судячи з усього, акціонери компанії болісно розриваються між інтересами бізнесу й тим, що метафорично можна назвати «державним інтересом». Тобто те, що вимагають від «ВКонтакте» — блокувати опозицію у вітчизняному інтернет-просторі — суперечить бізнес-інтересам соцмережі: вона втрачає клієнтів і програє конкурентам. Ось фрагмент, заради якого лист і написано: «Блокування опозиційних угруповань «ВКонтакте» підірве довіру до нашої мережі серед пасіонарної молоді, що в довгостроковій перспективі може звести нанівець наші технологічні та ідеологічні зусилля щодо стримування натиску іноземних соціальних мереж на вітчизняному ринку».

Характерно, що лист складено таким спеціальним кремлівським діалектом, всередині якого немає, природно, поняття нормальної ринкової конкуренції, натомість є «стримування натиску». Немає інтересів клієнта, а є начебто державний інтерес та інтереси силовиків («розкривати й запобігати злочинам» — очевидно  здійснюваним тією самою «пасіонарною молоддю»).

Дуров переконує Суркова в тому, що нав’язана (судячи з усього) модель поведінки «ВКонтакте» «призведе лише до виникнення у американців серйозної конкурентної переваги, кінцевим результатом якої стане втрата контролю з нашого з Вами боку».

Глава «ВКонтакте» називає альтернативні шляхи: «Можна продовжити імпліцитний, непрямий контроль над Рунетом, або почати блокувати інтернет-ресурси на загальнонаціональному рівні за китайською моделлю».

Звичайно ж, акціонери «ВКонтакте» «зацікавлені у збереженні стабільності в житті держави», й тому Дуров обіцяє що-небудь таке ще вигадати «для зниження емоційного напруження в суспільстві». Хоч по-китайськи, хоч як ...

На останок — витончений уклін: «Не приховую також, що мені особисто симпатичні керівники адміністрації президента ...». Ну правильно — надзвичайно милі люди. Тільки вони змушували главу компанії платити їм чинш послугами з «деанонімізації» Мережі, входячи «в контакт» не з Facebook, але з ФСБукою. Інакше, судячи з усього, зберегти бізнес не вдається. Ось у чому базова проблема.

Штучна реальність

Словом, керівництву «ВКонтакте» можна лише поспівчувати, а друзяці Цукербергу акціонери вітчизняної Мережі можуть тільки позаздрити: навряд чи він звітує перед адміністрацією американського президента про свою діяльність із захоплення суміжних територій своїм Facebook. Частина комісії, що «виплачується» владі, це особисто екс-прес-секретар «ВКонтакте», який мало не в режимі fulltime змушений був займатися маніпуляціями у Twitter й інших сервісах, регулярно звітуючи перед співробітниками АП і діячами мистецтв, які приєдналися до них і відповідь «Так» на запитання «З ким ви, майстри культури?».

В результаті «ВКонтакте» працює не на клієнтів, а на групу політичних маніпуляторів, що створюють фейкову, штучну реальність в інтернеті — з вигаданими конфліктами, з нацьковуванням один на одного людей у Мережі, із розбещеними вже у ніжному віці юнаками та дівчатами, яким допомагають створювати контрольовані сервіси для маніпуляцій суспільною свідомістю. Знову ж таки, це окрема історія, але по ходу справи учасники всієї цієї напруженої роботи формують, наприклад, таку річ як The Twitter Journal 2.0, який нині працює під гаслом «Наш робот збирає посилання на статті російських видань, щоб потім аналізувати їх популярність. Ви читаєте лише важливі новини». Так ось в цього «робота», у цей Twitter-Голем, вдихнула життя рідна Стара площа. Відповідно, «тільки важливі новини» — теж маніпулятивний інструмент.

У них все штучне, з пробірки. Штучний народ, який зганяють на численні Поклонні гори. Штучні громадські рухи й мітинги, що збираються за помірну плату. Штучні батьки, яких зганяють до Колонної зали. Штучний телевізор із підкрученими лічильниками. Штучні вибори, що тримаються на вкиданнях та «каруселях». Штучні рейтинги зі статистичною похибкою, що зашкалює. І навіть штучний інтернет. Так, документи належать до того часу, коли посади головних маніпуляторів обіймали інші люди. Але й сьогодні, судячи з якості штучної реальності, нічого не змінилося. Можливо, методи стали прямолінійнішими, що відповідає характеру В’ячеслава Володіна, який змінив Владислава Суркова, але від цього вони не втратили свою суто маніпулятивну природу.

Коментарі

Колишній глава прес-служби «ВКонтакте» Владислав ЦИПЛУХІН (працював до 15 лютого 2013 року):

— Ні я , ні тим паче Павло Дуров ніяких таких листів не писали. На посаді прес-секретаря я дійсно спілкувався з адміністрацією президента, з Держдумою, з Мінекономрозвитку. Держдума запрошувала на круглі столи щодо законодавства, в Мінекономрозвитку ми зустрічалися з іншими інтернет-майданчиками, коли обговорювалися питання авторського права. Адміністрація президента — вони дізнавалися про механізми блокувань спільнот, як це відбувається. Консультував. Це було насправді до всіх подій, пов’язаних із виборами. Після першого року роботи, з 2011 року, я почав спілкуватися з держорганами. Коли я став публічним, вони почали на мене виходити, пропонувати зустрітися, щось розпитати, щось дізнатися. Пропонували партнерські програми. Наприклад, з Адміністрацією ми намагалися зареєструвати в «ВКонтакте» представництва всіх регіонів Росії. Але до кінця не довели — зареєструвалося приблизно 10 спільнот, потім це все полишили.

Сурков приходив до нас в офіс, знайомився з Павлом. Говорили про Сколково. Владислав Юрійович запитував, чи цікаво «ВКонтакте» переїхати, чим ми б могли бути корисні для цього проекту. Але після цієї зустрічі жодних комунікацій, наскільки я знаю, в них не було. Журналісти на зустрічі не були присутні, але зустріч була несекретною.

Я два рази спілкувався з Владиславом Юрійовичем. Він в принципі цікавився моїм поглядом на інтернет, на медійну обстановку в ньому. Він питав, що у нас відбувається, чи плануємо ми рухатися на Захід. Ну і частково щодо виборів зокрема. З кимось ще з адміністрації спілкувався.

Ті події (грудень 2011-го) я погано пам’ятаю: вже більше року минуло. Тоді до нас більше зацікавленості люди з «Единой России» проявляли. Намагалися мені телефонувати, питали про якісь спільноти. Але я з
незнайомими людьми телефоном не спілкуюся, а зустрічатися ніхто не пропонував. Так, після виборів телефонували і з Адміністрації, запитували: «Чому не заблоковано ось таку групу?». Я кажу: «Тому що немає припису суду». Після того як Павло виступив (відмовився закривати на письмове прохання ФСБ від 7 грудня 2011 року п’ять опозиційних груп і сторінки мітингів, після чого його викликали для дачі пояснень до прокуратури Санкт-Петербурга) — все взагалі перейшло в публічну площину. Була помітна увага з боку преси та держорганів, були проблеми. Павло тоді не пішов до прокуратури, й усе зам’ялося.
Після того, як пішов Сурков, спілкування припинилося взагалі. З новою адміністрацією у мене жодного контакту не було.

Глава прес-служби «ВКонтакте» Георгій ЛОБУШКІН:

— Павло не підтверджує авторство, причому категорично. Сказав, що це повна нісенітниця і щоб я його більше не турбував з усякою маячнею. Влад (Циплухін — О. К.), коли йшов, мені передав лише контакти людей з прес-служби Медведєва, які ведуть його аккаунт «ВКонтакте». Іноді вони запитують, як їм те зробити, як се, але це,  загалом, дуже технічні моменти.
Але щоб обмінюватися такими листами, я важко собі уявляю.

До мене не зверталися жодного разу. Павло в принципі рідко доступний для спілкування з будь-ким. З журналістами, із чиновниками ... По телефону він не розмовляє, e-mail’ом не користується. Електронні листи я передаю йому через «ВКонтакте» або під час живої зустрічі.

Щодо спілкування з правоохоронними органами чітка процедура існує вже давно. У нас є співробітники в службі безпеки, які знають, як виглядає запит, від кого він може прийти. На запит правоохоронних органів, якщо є кримінальна справа, і ФСБ — ми можемо надати особисті дані: ІР-адресу, зазвичай. Запит має бути мотивований, невмотивовані ми «розгортаємо». За рішенням суду можемо надати листування — але це дуже серйозні випадки, ми посилаємося на статтю про таємницю листування, вимагаємо докладних пояснень. Я думаю, що не один злочин було розкрито завдяки нам. На вимогу «Роскомнадзора» ми блокуємо спільноти. Можемо закрити з особистих міркувань, якщо там жорстокість або огидний контент. Щоб просто так закривати якісь спільноти — Павло категорично відкинув це, ще тоді (грудень 2011-го — О. К.). Це його принципова позиція — не цензурувати нічого. Навіть якщо інформація якась про нього поширюється. Буває іноді якась фігня — «ВКонтакте закривається скоро» тощо. І він категорично проти, щоб ми це видаляли, хоча ми просили його.

Ці міфи (про зв’язок соцмереж зі спецслужбами — О. К.) з’явилися ще раніше, ніж сам «ВКонтакте». І Дуров вже спростовував, і ФСБ. Якби ФСБ була така розумна, я думаю, що у нас би взагалі справи були кращі.

Спілкувалась Олена КОСТЮЧЕНКО

Джерело: Новая газета

Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments