У темні часи добре видно світлих людей
Еріх Марія Ремарк, німецький письменник

Кладовище на прогулянці

Як «Безсмертний полк» з живої народної акції перетворився на ритуальний захід і частину державного квазірелігійного культу
11 травня, 2017 - 11:06

Все, до чого торкається рука російської держави, негайно перетворюється на лайно. Акція «Безсмертний полк» пручалася чотири роки: з 2011 по 2015-й. Можна скільки завгодно обговорювати розумність колективного ходіння вулицями з портретами своїх загиблих предків (ставлення до смерті близьких і до смерті взагалі нечасто буває раціональним), але очевидно, що ініціатива томських журналістів, завдяки якій акція набула сучасного вигляду, була щирою. Про те, що ця акція зачепила якісь важливі струни в душах людей, свідчить стрімке зростання географії її учасників. У 2012 році - 15 міст, в 2013-му - 120, в 2014-му - вже понад 500. Весь цей час «Безсмертний полк» був громадянською акцією, до якої держава ставилась або байдуже, або з підозрою. У Кемерово, наприклад, Тулєєв двічі відмовляв організаторам у проведенні ходи. Згодом «Безсмертний полк» став обростати якимись супутніми проектами, дуже людяними і зворушливими. Такими як, наприклад, Народний літопис «Безсмертного полку», в якому люди збирають свої історії про близьких, які воювали або працювали в тилу.

«Безсмертний полк» був приречений з моменту народження. Імовірність того, що влада дозволить існувати незалежному народному руху, який став вже не тільки загальноросійським, а й міжнародним, дорівнювала нулю. Переродження народної ініціативи в державний ритуал і частину квазірелігійного культу «Перемоги» відбулося в 2014 році, коли з ініціативи оргкомітету «Победа» (бюрократична структура при Путіні) акцію «Безсмертний полк» було внесено у «Загальноросійську програму святкування 70-річчя Перемоги у 2015 році». На цьому людська історія «Безсмертного полку» закінчилася і почалася історія державного ритуального культу.

Людська складова «Безсмертного полку» всередині державної шкаралупи залишилася, і серед тих 850 тисяч, які, за даними МВС, пройшли 9.05.2017 в Москві від метро «Динамо» до Кремля, було якесь число тих, для кого ця хода стала особистою формою збереження пам'яті, способом з'єднати історію країни та історію своєї родини. Який був відсоток таких людей в загальній масі тих, хто прийшов за рознарядкою, ми не дізнаємось ніколи. Але те, що їх частка стрімко зменшуватиметься і надалі участь у «Безсмертному полку» щирих людей стане неможливою, показує те, як пройшла остання акція.

Проблема навіть не в тому, що неможливо йти в колоні, в якій поряд із тобою депутат Поклонська несе портрет Миколи Другого, депутат Ніконов - портрет Молотова, а якісь життєрадісні люди несуть портрети Гіві, Мотороли і ще якихось бандитів з «поганялами» замість імен. Проблема в тому, що саме вони - головні. Вся ця акція тепер - для них. І в Україні «Безсмертний полк» наповнився зовсім іншим змістом, ставши імперської акцією, організованою з ініціативи держави-агресора. І в країнах далекого зарубіжжя «Безсмертний полк» організовується тепер Росспівробітництвом і місцевими посольствами, являючи собою таку ж форму просування «русского мира», як RT і Sputnik.

«Безсмертний полк» помер. Його доля - непоганий урок для ініціаторів будь-яких громадських ініціатив. Ніколи не можна мати нічого спільного з сьогоднішньою російською державою. Цього предмета не можна торкатися, вступати з ним у будь-яку взаємодію. Якщо вашу громадянську справу не вдалося захистити від простягнутих державних лап, кидайте цю справу, вона вже мертва і дуже скоро нею стане соромно займатися.

Джерело: yakovenkoigor.blogspot.ru

Ігор Яковенко
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments