Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Мельниченко пояснює й звинувачує

6 травня, 2005 - 00:00
МИКОЛА МЕЛЬНИЧЕНКО

Микола Мельниченко передав українським інтернет-ЗМІ свою «Заяву про фальсифікацію розслідування загибелі Георгія Гонгадзе». Він обвинувачує у спробах сфальсифікувати справу Гонгадзе Бориса Березовського, заявляє про свою готовність дати свідчення лише ФБР США. Аргументація Мельниченка — в матеріалі, який публікуємо з деякими скороченнями (повний текст розміщений на сайті www.obozrevatel.com.ua).

«Міжнародна група Бориса Березовського в змові з впливовими високопоставленими особами української влади реалізовує злочинний план із фальсифікації розслідування кримінальної справи загибелі журналіста Георгія Гонгадзе, — заявляє М. Мельниченко. — У заяві на ім’я голови Служби безпеки України Олександра Турчинова я вказував, що Березовський пропонував мені пайову участь у розподілі мільярда доларів США, які Березовський мав отримати від людей Кучми за те, що виведе Кучму з-під відповідальності за злочини, скоєні ним проти Георгія Гонгадзе й Олександра Єльяшкевича.

Схема відмивання Кучми передбачає махінації та маніпуляції навколо частини копій записів розмов Кучми, переданих мною голові тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України 3-го скликання Олександру Жиру на початку 2002 року.

Я категорично відкинув шантаж і брудні схеми Березовського з відмивання Кучми, Литвина і їхніх спільників та викрив і задокументував діяльність міжнародної групи Березовського, в тому числі й щодо незаконного впливу на державних діячів України з найближчого оточення Віктора Ющенка.

Небачена за своїм розмахом кампанія із моєї дискредитації та дискредитації задокументованих мною доказів злочинної діяльності Кучми, Литвина, Кравченка, Деркача, Волкова, Азарова й інших є важливою ланкою в плані Березовського.

Міжнародна група Бориса Березовського (куди входять Борис Березовський, Олександр Гольдфарб, Юрій Фельштинський, Олександр Литвиненко, Юрій Швець, Олександр Жир, Олександр Волков та інші) умисно фабрикує та надає Генеральній прокуратурі України й тиражує в ЗМІ явно помилкові свідчення про мене та про мої записи розмов Кучми.

Абсолютно помилковими та наклепницькими є зокрема їхні абсурдні заяви про те, що нібито:

— я здійснював процес записування розмов Кучми за чиїмсь наказом;

— що записування в кабінеті Кучми здійснювалося не на диктофон;

— записував я не сам і не за своїм власним рішенням;

— хтось (Марчук, Мороз, Медведчук, Тимошенко, Ющенко тощо) організував записування розмов Кучми;

— за мною хтось (Марчук, Мороз, Медведчук, Тимошенко, Ющенко тощо) стояв або стоїть;

— за мною стояла або стоїть якась організація або політична сила, або країна (Росія, США, Ізраїль, Китай, Велика Британія, Німеччина, Гондурас тощо);

— я не давав свідчень у справі Гонгадзе;

— я продавав комусь колись свої записи (або їхні копії) або записуючу апаратуру, або державні таємниці тощо;

— у Березовського або в його людей були (або є) 600— 700 годин моїх записів (або їхніх копій), які вони отримали від мене;

— один із моїх записуючих пристроїв (вкрадений у мене на початку 2002 року Юрієм Швецем — офіційним представником голови слідчої комісії парламенту) стосується записів у справі Єльяшкевича, «Кольчуг» і всіх записів у справі Гонгадзе;

— Березовський або його структури фінансували експертизи записів розмов Кучми про Гонгадзе, Єльяшкевича і «Кольчуги» або були якось причетні до проведення й організації цих експертиз;

і таке інше.

Міжнародна група Березовського разом із непорядною частиною оточення Віктора Ющенка та людьми Кучми й Литвина намагаються умисною дезінформацією перевести суспільну увагу на питання, що не мають нічого спільного з реальним розслідуванням замаху на життя Олександра Єльяшкевича та загибелі Георгія Гонгадзе. На цьому тлі відбувається фальсифікація розслідування кримінальної справи в частині визначення організаторів загибелі Гонгадзе й одночасний рекет (Березовським і його партнерами в українській владі) клану Кучми. За моєю оперативною інформацією, після виконання всіх фінансових питань Віктором Пінчуком, рекетири клану Кучми для того, щоб сховати кінці у воду, «допоможуть» Кучмі «гідно вийти з ситуації» аналогічно загибелі Юрія Кравченка.

Мені також відомо, що за узгодженням із керівництвом Генпрокуратури розробляється технологія спецоперації з реалізації сценарію, за якого з допомогою підкупу будь-кого з працівників держохорони або інших осіб, які мали хоч якийсь доступ до президентського кабінету Кучми, будуть легалізовані (шляхом надання явно помилкових свідчень) сфальсифіковані матеріали розмов Кучми, підготовлені міжнародною групою Березовського. Достовірне джерело в українській владі попередило мене, що в разі реалізації українською мафією та людьми Березовського подібного варіанта їм потрібне моє фізичне усунення.

Генеральний прокурор України Святослав Піскун не тільки навмисно зірвав нашу з Олександром Єльяшкевичем заздалегідь заплановану зустріч із Віктором Ющенком у США, а й постійно та свідомо дезінформує Президента України, українських громадян і Раду Європи. Зокрема, достовірне джерело в правоохоронних органах повідомило, що в Генеральній прокуратурі України загублені(!) надані мною на ім’я генпрокурора Піскуна ще в 2002 році свідчення (надані згідно з усіма вимогами Кримінально-процесуального кодексу) щодо кримінальних справ про загибель Георгія Гонгадзе та замах на життя Олександра Єльяшкевича.

Піскун, Порошенко, Литвин та інші умисно створюють умови, за яких унеможливлюється безпечне повернення до України Олександра Єльяшкевича. Саме виконання рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи про повне й об’єктивне розслідування замаху на його життя бояться злочинці та ті, хто торгує зі злочинцями людськими життями й істиною в резонансних справах».

«Віктор Ющенко та його команда обіцяли Майдану, який привів їх до влади, що Україна очиститься, і бандити сидітимуть у в’язницях, — продовжує Микола Мельниченко. — Вимушений констатувати, що поки що найнебезпечніші злочинці ...залишаються безкарними, а більшість із них усе ще займає високі державні посади. Водночас триває процес усунення свідків і безпосередніх учасників резонансних злочинів, тривають також спроби махінацій, маніпулювання, дискредитації та знищення доказів злочинів. А в змові з високопосадовцями України міжнародна група Бориса Березовського намагається реалізувати не лише свої злочинні наміри із відмивання та рекету Кучми, а й узяти під свій контроль вище керівництво України.

У зв’язку з вищевикладеним я заявляю:

1) Мої дії будуть адекватними реальним крокам нової української влади відносно потерпілих Олександра Єльяшкевича, Лесі та Мирослави Гонгадзе та щодо розслідування замаху на життя Олександра Єльяшкевича та загибелі Георгія Гонгадзе.

Віктору Ющенку, для якого ці резонансні справи є справою честі, слід очистити своє оточення та Генпрокуратуру від осіб, які задіяні в злочинних планах міжнародної групи Бориса Березовського.

2) Я готовий повторно дати необхідні свідчення у кримінальній справі загибелі журналіста Георгія Гонгадзе.

У зв’язку з тим, що нове керівництво України не створило умов для об’єктивного розслідування злочинів Кучми, Литвина, Деркача, Кравченка, Волкова та інших осіб, а керівництво Генеральної прокуратури України та частина оточення Віктора Ющенка безпосередньо пов’язані з навмисною фальсифікацією розслідування злочинів Кучми та його спільників проти Георгія Гонгадзе й Олександра Єльяшкевича, мої повторні свідчення будуть надані Федеральному Бюро Розслідувань США. Я готовий також надати всі необхідні речові докази для проведення Федеральним Бюро Розслідувань США нових експертиз записів розмов Кучми.

3) Керуючись національними інтересами України та в зв’язку з тим, що нове керівництво України не здійснило своєчасних і реальних кроків із припинення протизаконної діяльності міжнародної групи Бориса Березовського, я вживатиму конкретних юридичних дій у рамках проведення міжнародного розслідування незаконної діяльності Бориса Березовського. Вважаю, що у зв’язку з масштабами та характером діяльності міжнародної групи Березовського робота в цій сфері правоохоронних органів США, Росії, Великої Британії та інших країн буде надзвичайно ефективною. Починаю оприлюднення частини доказів незаконної діяльності міжнародної групи Бориса Березовського...

5) Президенту України Віктору Ющенку слід невідкладно звернути особливу увагу на питання безпеки Леоніда Кучми та його спільників, які залишилися в живих після загибелі Юрія Кравченка.

28 квітня 2005 року, Вашингтон, США».

Микола Мельниченко приклав до заяви «транскрипти деяких фрагментів розмов членів міжнародної групи Бориса Березовського» та свої пояснення до них. (Про походження цих фрагментів майор не говорить).

Зокрема: «2005 рік. Епізод 1. Фрагмент розмови Бориса Березовського й Олександра Литвиненко.

Борис Березовський й Олександр Литвиненко (член міжнародної групи Березовського) формулюють мету плану з дискредитації мене та моїх записів. Цей план розроблений людьми Березовського й узгоджений українськими партнерами Березовського з генеральним прокурором України Святославом Піскуном.

О. Литвиненко: Вибити Колю з гри! Підставити Єльяшкевича і матір Гонгадзе! А потім самим прийти і сказати: «Ось ми в суд принесли матеріали, які нам дав Мельниченко»!

Б. Березовський: Логічно.

О. Литвиненко: І все. І сказати: «А Мельниченко? Він — дурень, який ...говорить сьогодні одне, а завтра робить інше!» Вибити його з гри! А Піскун скаже: «А яка мені різниця, хто приніс матеріали? Мельниченко чи ні. Головне — що матеріали».

Б. Березовський: Згоден.

Епізод 2. Борис Березовський був упевнений у тому, що люди Кучми, рятуючи Кучму від відповідальності за скоєні ним злочини проти Георгія Гонгадзе й Олександра Єльяшкевича, самі прийдуть до Березовського та погодяться з ціною питання відмивання Кучми (1 млрд. дол. США). Клан Кучми мав пересвідчитися в тому, що відмиванням Кучми Борис Березовський займається не сам, а спільно з впливовими представниками влади України. Березовський вирішив, що платити за відмивання Кучми Березовському повинен зять Кучми — Віктор Пінчук, держатель основних капіталів Кучми.

Б. Березовський: Вони прибіжать не до мене, а до нас. Так?! Ми ж домовилися. Так?! Отак нам треба, щоб... Що є єдиний центр. Щоб вони… Щоб не було розводок! У цьому сенс цієї справи. Щоб прийшли в одне місце. Так? І сказали: «Так!». А нам треба, щоб прийшли не вони. Мені потрібен Пінчук тільки…

Епізод 3. Фрагменти розмови Мельниченка та Гольдфарба. Гольдфарб каже про те, що Березовський викуповує в Швеця вкрадені в мене Швецем у 2002 році один із моїх записуючих пристроїв і кілька моїх чіпів.

Гольдфарб: Питання стоїть про те, що він передає ці речі нам. Інакше нащо вони нам потрібні?… Може, ми цим не скористаємося. А може, ми захочемо, щоб Кучма вийшов із усього цього?! Це вже наше питання…

Я наполягаю на тому, щоб люди Березовського повернули записуючий пристрій і кілька чіпів експерту Брюсу Кенігу. Гольдфарб відмовляється та мотивує свою відмову тим, що вони потрібні йому для маніпуляцій. Я заявляю, що це робиться лише для того, щоб вивести Кучму з-під відповідальності. Гольдфарб уникає прямої відповіді.

Гольдфарб: Річ у тому, що мені ці штуки потрібні для того, щоб я їх без консультації з Брюсом міг у будь-який момент використати…

Мельниченко: У такому випадку це тільки не є для того, щоб посадити Кучму. Щоб його десь або придушити, або використати не за призначенням, Алік! У такому випадку це так!

Гольдфарб: Я зараз не кажу, нащо це.

Наприкінці 2001 року Володимир Литвин, на той момент глава адміністрації президента Кучми (Швець у розмові називає його адміністратором «тата»), і зять президента Кучми Віктор Пінчук намагаються через голову парламентської слідчої комісії Олександра Жира та його представника в США Юрія Швеця викупити в Миколи Мельниченка всі його записи та записуючі пристрої. На той момент ціна питання відмивання Кучми становила 15 млн. дол. США плюс вирішення будь-яких проблем Миколи Мельниченка.

Фрагмент розмови Миколи Мельниченка та Юрія Швеця.

Швець: Адміністратор «тата» тобі гарантує, який, очевидно, і стане наступним «татом». Отака ситуація. Вирішуємо. Вирішуємо твоє питання. Він один із перших стоїть на порядку денному.

Мельниченко: Наскільки йому можна довіряти? Цьому адміністратору?

Швець: Старий! Ця людина зараз усією країною заправляє. А з ким же ще нам домовлятися, як не з ним? Із кимсь іншим домовлятися? Розумієш, треба ж, щоб людина, яка давала тобі гарантію, щоб вона мала владу це виконати. Ну, ось, мабуть, це єдина людина, з якою можна домовлятися. Бо інші — вони тобі можуть наобіцяти все що завгодно.

Примітка. Аудіофайли до всіх цих й інших фрагментів розмов будуть передані після озвучення в ексклюзивній телепрограмі».

Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments