Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Євген Марчук: Росія дала задній хід після реакції у світі на її вихід із СЦКК

21 грудня, 2017 - 21:21
Колишній секретар РНБО України Євген Марчук. Мінськ, 20 грудня 2017 року / Фото Радіо Свобода

Мінськ – Представник України у підгрупі з питань безпеки на переговорах щодо врегулювання ситуації на Донбасі Євген Марчук в інтерв’ю Радіо Свобода розповів, у чому небезпека виходу Росії зі Спільного центру контролю та координації режиму припинення вогню на Донбасі (СЦКК). За інформацією Марчука, найгострішою темою для дискусії під час засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) щодо Донбасу 20 грудня 2017 року була саме криза, спровокована виводом Росією своїх офіцерів зі складу СЦКК.

– Що таке СЦКК?

– Ця структура була створена за рішенням президентів України та Росії у вересні 2014 року для реалізації Мінських угод. Іде війна, гинуть люди, тому домовлятися, як технологічно виконати рішення лідерів «Норманської четвірки». Велика недовіра сторін продукує і мікроскопічні порушення домовленостей, і принципові.

Мінські угоди в цілому серйозні та правильні. Перший їхній пункт – всеохоплююче припинення вогню – є в усіх наступних документах, далі записане виведення з України іноземних військ та найманців, роззброєння незаконних формувань, розмінування.

Це все прийнято. Але воно не виконується. І не тільки тому, що немає конкретних політико-військових вказівок усій структурі вниз. А і тому, що це російська поведінка в останні 3-4 роки: вони плюнули на всі підписані ними договори, починаючи від Будапештського меморандуму 1994 року. Але з другого боку, навіть коли таки рішення приймаються, то їх треба технологічно виконати.

Мінський інструментарій переговорного процесу, зокрема СЦКК – це така технологічна майстерня.

Склад СЦКК – це військові, очолювані генералами з України та Росії, причому росіяни мають повноваження втручатися та впливати на ОРДО-ОРЛО, а українські – на українські війська через штаб АТО.

СЦКК утримується за рахунок України, Україна також організовує безпеку офіцерів Центру, які не мають зброї.

– Як це працює?

– Військові з військовими спілкуються. Вони перебувають у Солідарі разом, їхні командири контактують. Наша сторона швидко передає, що з того боку починається обстріл, і наш генерал каже росіянину: слухай, там ваші порушують. І одна справа, коли це ОБСЄ зафіксувала і більш нічого, а друга – коли домовляються. Бо тоді, коли буде навпаки, то також треба буде звертатися.

Інструмент СЦКК, не дивлячись на всю його екзотику, дозволяв та давав можливість впливати на ситуацію. Не кажучи про такі речі, як розмінування критично важливих об’єктів життєзабезпечення. Щоб розмінувати якийсь об’єкт, який забезпечує, наприклад, водою чи газом тисячі людей по обидві сторони лінії фронту, потрібно звернутися у СЦКК у Солідар, зробити заявку. Тільки СЦКК може забезпечити там режим тиші, бо вони у контакті з військовими, може завезти саперів, розмінувати. Це має колосальне значення для мільйонів людей.

Наразі СЦКК фактично не діє, 75 російських офіцерів із СЦКК залишили лінію зіткнення та спільну базу в Солідарі.

– Що вдалося СЦКК?

– Створення зони безпеки уздовж усієї лінії зіткнення (лінії фронту) по 15 кілометрів у обидва боки. Це 30-кілометрова зона тепер без важкої зброї – а це «Гради», «Урагани», «Торнадо», «Точка У», гармати великих калібрів. Уявімо собі, щоб усе це стояло на передовій з обох боків і плюс танки – у них 600 з лишком, у нас не менше. І як би це брало участь у конфлікті? А це вдалося розвести. Ще вдавався режим тиші, як було майже 6 тижнів у 2016 році. Так, є порушення, які дуже важливо фіксувати, хто перший стріляв, і у цьому є роль ОБСЄ, яка дає реальну картину. Але ОБСЄ не може вплинути на ситуацію, щоб погасити ці обстріли.

Коли виникають сутички на первинному рівні, стрілянина, то щоб це зупинити, найбільш ефективна допомога СЦКК.

– Чого хоче Росія?

– СЦКК залишався хоч якимось механізмом для розв’язування ситуацій. І коли Росія пішла на виведення своїх офіцерів з центру, то вона зруйнувала його. По-друге, цим кроком Росія показала, що на перспективу вона не зацікавлена у врегулюванні екстремальних ситуацій уздовж лінії фронту. Навіть у середу представник ОРДЛО на засіданні у Мінську заявив, що у них виникла критична ситуація і не було до кого звернутися.

Після виведення росіян із СЦКК почалася синхронно дуже серйозна ескалація, був страшний обстріл Новолуганського з «Градів», зруйнували десятки будинків, 8 чоловік поранені.

Чим це все викликано? Росія намагалася неодноразово вивести Україну на прямі переговори з ОРДО-ОРЛО, різними способами, закликами та демаршами. Вони також дуже наполягали, щоб в СЦКК включити представників ОРДО-ОРЛО, посилаючись на побутову логіку, що ось самі й домовляйтеся. Це відома спекулятивна формула, і Україна на неї не пішла. Тепер же вони вже декілька днів зробили серйозну ескалацію, обстріли, критичну ситуацію для цивільного населення і в цей же час виводять з ладу інструмент, через який це можна зупиняти.

Це стратегічна мета Росії – вивести Україну на переговори з ОРДО-ОРЛО, а далі логіка така, що це громадянська війна, що Росія тут миротворець, а не сторона конфлікту, і тоді, шановні панове, знімайте з нас західні санкції.

– Що налякало Росію?

– Тепер видно, що вони не розраховували на рішучу реакцію головних світових партнерів. Ще вони не встигли усе зробити до кінця, як із заявою виступив Держдепартамент США, а також Німеччина, Франція – була дуже серйозна негативна реакція.

Виступала світова спільнота – це не громадська думка, а головні гравці великої світової політики відреагували моментально – майже однозначно з гострим засудженням такого кроку Росії.

У середу під час засідання ТКГ представник Росії зробив заяву з приводу СЦКК, пояснив відкликання офіцерів та заявив, що Росія готова повернутися у склад СЦКК при певних умовах.

Фактично Росія зробила цією заявою задній хід.

– Що буде далі?

– Думаю, що Росія не піде швидко назад, щоб зберегти своє обличчя. ОБСЄ готова буде збільшити своїх спостерігачів на Донбасі, але забезпечити режим тиші не зможе. Є великій ризик, що чергове перемир’я на лінії зіткнення на Донбасі з 23 грудня буде під загрозою. Бо без механізму СЦКК його дуже важко буде реалізувати.

Валерій КАЛИНОВСЬКИЙ

Джерело: Радіо Свобода

 

 

Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments