Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна.
Іван Світличний, український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960—1970-их років, репресований

Історія одного дерев`яного будиночка

21 листопада, 1997 - 00:00

Надибати сьогодні дерев'яний будинок у Києві можна хіба що десь на околиці. Саме там, на узвозі Протасів Яр, і збереглася така 100-літня споруда, цікава історія якої тісно пов`язана із благодійницьким рухом у нашому місті.

1885 року видатний французький вчений Луї Пастер перший у світі успішно здійснив хлопчику Йосипу Мейстеру щеплення проти сказу. А 11 червня наступного року за ініціативою вітчизняних вчених М. Гамалії та І.Мечникова в Одесі було відкрито першу в царській Росії та другу в світі бактеріологічну (пастерівську) станцію. Вона надавала медичну допомогу усім потерпілим від скажених тварин безплатно, а бідних пацієнтів розміщувала в особливій палаті міської лікарні.

Станція постійно була переповнена людьми, які приїздили сюди звідусіль, аби позбутися цієї грізної хвороби. Отак одну жінку з Тирасполя покусав її ж чоловік, якого перед тим покусав був хворий собака.

Послугами цього медичного закладу користувалися також і кияни, зокрема 13-річна дочка директора місцевого кадетського корпусу генерал-майора Алексєєва. Кількість пацієнтів перевищувала 100 осіб на рік, і за цим показником Київ посідав 4 місце серед інших міст імперії.

У Києві утверджувалася думка про потребу заснування власної бактеріологічної станції. 1891 року міський голова спеціально відвідав Одесу, щоб ознайомитися із діяльністю тамтешньої станції.

Наприкінці 1895 року в Києві було засновано "Товариство для боротьби із заразними хворобами", яке очолив відомий місцевий цукрозаводчик і благодійник Лазар Бродський. За кошти голови товариства і було споруджено, а 21 жовтня 1896 року освячено прекрасний мурований двоповерховий будинок, який добре зберігся до наших днів і міститься на узвозі Протасів Яр, 4. У приміщеннях його першого поверху й виконували далі пастерівські щеплення. А на другому поверсі виробляли протидифтеритну сироватку.

Пізніше О.Терещенко, член товариства, пожертвував 10 тисяч рублів, на які в садибі площею 320 кв. сажнів, що межувала із садибою бактеріологічного інституту, підрядчик Л.Гінзбург спорудив за проектом інженера К.Іванова чудовий одноповерховий на цегляному фундаменті будинок для притулку на 40-50 осіб, про який мова йшла на початку статті. Його освячення відбулося в грудні (за старим стилем) 1897 року. Будівля містила в собі загальні чоловічу та жіночу палати на 12 осіб кожна, 5 палат на 1-2 особи, їдальню, кухню, лазню, ванну та інші необхідні приміщення. Сьогодні вона зайнята однією із служб київського підприємства з виробництву бактерійних препаратів "Біофарма".

Проте незабаром приміщення притулку відділення щеплень проти сказу стало недостатнім для хворих, число яких з кожним роком збільшувалося. Якщо 1897 року, наприклад, їх нараховувалося 752 особи, із яких померли лише 3, то 1901 року - вже 1400 осіб. Отож виникла гостра потреба ще в одному притулку, для влаштування якого той самий Лазар Бродський пожертвував 15 тисяч рублів. Освячення спорудженого підрядчиком Л.Гінзбургом за проектом архітектора С.Бека мурованого будинку для нього відбулося у листопаді 1901 року. На його першому поверсі містилися загальні чоловіча й жіноча палати, а на другому поверсі - 3 кімнати для пацієнтів і квартира лікаря. Будинок добре зберігся до наших днів і стоїть на вулиці Протасів Яр, 3.

Загальна кількість місць в обох притулках стала перевищувати цифру 100. Вони обслуговували 45 повітових земств Київської, Волинської, Подільської, Полтавської, Бессарабської та Чернігівської губерній...

Василь ГАЛАЙБА
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments