Допомагаючи іншим, створюємо підтримку собі.
Жуль Верн, французький письменник і географ, класик пригодницької літератури, основоположник наукової фантастики

Дітям — про духовних лідерів

6 липня, 2012 - 00:00

Омелян Ковч, Іван Павло ІІ, Олександр Мень і Далай-лама ХІV — у новій серії «Життя видатних дітей».

Цю серію видавництво «Грані-Т» започаткувало ще 2007 року. Відтоді світ побачило вже близько чотирьох десятків пізнавальних книжок про дитинство видатних людей, які здобули славу та визнання в різних сферах життя. А цього року, серед інших, у цій серії вийшла безперечно важлива і потрібна книжка Наталії Пуряєвої — про дитинство духовних лідерів: Омеляна Ковча, Івана Павла ІІ, Олександра Меня, Далай-лами XIV та Валерія Марченка.

Завдяки обраним героям та стилю викладу авторка вивела свою книжку за межі суто пізнавальної та лише для дітей. Більше того, попри те, що в цій книжці йдеться про людей релігійних, які вірять у Бога, її можна порадити і менш релігійним читачам, адже в її основі — пізнання самих себе, спроба зрозуміти, що таке любов до ближнього та чому слід бути толерантним, співчутливим і терплячим. Погодьтеся, в сучасній літературі, особливо для дітей, ці речі пропагуються мало, та й ще в досить дидактичній формі.

Ця ж книжка може стати гарним приводом поговорити з дітьми про речі, які не кожен дорослий може пояснити, але які формують гармонійну особистість, справжню людину: про любов, здатність прощати, справедливість, терпимість, добро. Зрештою, про Бога — того, який завжди поруч, який не зрадить. Навіть віруючі батьки не завжди знають, як прищепити дитині почуття віри в Бога, розповісти, що таке справді жива віра, пояснити, чому треба бути толерантним до людей з іншою вірою... «Я хочу, щоб ти збагнув, що церква — це не просто будівля, де люди відбувають якийсь обряд. Церква, зрештою, — це не лише люди, які зібралися на молитву. Вона має незримий вимір. У ній присутній Дух Святий, велика Божа таємниця, яка більша за землю і всесвіт...» — так в оповіданні «Хлопчик, який подолав страх» тато пояснює маленькому Льолику — майбутньому Папі Римському Івану Павлу ІІ, що таке церква. У цьому ж оповіданні маленький Кароль усвідомлює, що перед Богом усі люди рівні: «Хіба люди не розуміють, що ми — діти єдиного Бога? Єврей, поляк, католик, юдей — хіба Господь ділить людей?»

Як каже сама Наталія Пуряєва, вона із самого початку знала, про кого писатиме дитячу книжку. На перший погляд, усі герої різні, але, заглибившись у їхній життєвий шлях, розумієш, наскільки сильно «доля пов’язала їх міцними невидимим нитками». У передмові до книжки авторка пояснює: Далай-лама ХІV дружив із Папою Римським Іваном Павлом ІІ, який все життя прагнув зміцнити зв’язки між усіма релігіями світу. Пояснював: у їхній основі перебуває Бог-Любов. Цю ж ідею проповідував православний російський священик Олександр Мень. Журналіст Валерій Марченко, перебуваючи на засланні в Казахстані, отримав листівку з портретом Івана Павла ІІ, а згодом Понтифік звертався до радянського уряду щодо звільнення журналіста, та отримав відмову... Як і Далай-лама, греко-католицький священик Омелян Ковч в умовах переслідування просив молитися за ворогів. А згодом, під час візиту в Україну, Папа Римський Іван Павло ІІ проголосить Омеляна Ковча блаженним священномучеником, і той поповнить сонм українських святих...

Письменниця розповідає: майже все, що описане в книжці, — справді відбулося з героями. Працюючи над оповіданнями, авторка спиралася на мемуари, листи і спогади інших людей, їхніх родичів, друзів. А щоб написати оповідання про блаженнійшого Омеляна Ковча, про чиє дитинство майже нічого не відомо, письменниці довелося добре попрацювати і здійснити цілу розвідку. «У пошуках бодай якихось відомостей мені дуже допоміг греко-католицький священик отець Стефан Батрух із Любліна, який знає про отця Омеляна чи не найбільше, адже саме йому належить ініціатива увічнення його пам’яті в концтаборі Майданек, де загинув святий», — розповіла в одному з інтерв’ю письменниця. Про життя і дитинство журналіста Валерія Марченка Наталія Пуряєва знає з розповідей його матері — Ніни Михайлівни, з якою письменниця дружила шість останніх років її життя.

Підсумовуючи, хочеться навести цитату з оповідання про Валерія Марченка «Хто вони — справжні герої?»: «Читання — річ дуже відповідальна! Без перебільшення. Адже воно може навіть визначити долю людини». Із цим складно не погодитися, а тому книжку Наталії Пуряєвої, що відкриває світ добра, любові та співчуття, пропагує терплячість і розуміння, слід було б прочитати в дитинстві кожному. «Бережіть душу від ненависті. (...) Не відповідайте насильством на насильство. Усе живе гідне тільки співчуття й любові», — повчали вчителі маленького Далай-ламу в оповіданні «Маленьке втілення великого Будди», а сьогодні нова книжка із серії «Життя видатних дітей» учить цього маленьких читачів. Хтозна, яка роль їм судилася в майбутньому.

Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments