Які ж несвоєчасні рішення можновладців. Коли вони за що-небудь, нарешті, зважуються взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, визначний український державний і політичний діяч, воєначальник, останній гетьман України

«Всесвіт» між Україною та Iзраїлем

Цей журнал уже 90 років об’єднує культури. Відтепер і в Кембриджі
25 травня, 2012 - 00:00

Журнал світової літератури «Всесвіт» було презентовано в Кембриджському університеті. Захід організовано з ініціативи Українських студій у Кембриджському університеті, які очолює доктор Рорі Фіннін, декан факультету україністики. Енергія і заповзятість, з якою пан Рорі відроджує україністику у Великобританії, вражає, як і його сучасні підходи до викладання української літератури. Українською мовою слухачі курсів у Кембриджі починають говорити вже на другому курсі, і це не вихідці з української діаспори, а, наприклад, шотландці й американці. Дивує, наскільки легко британці опановують українську мову та скільки часом дискусій викликає українська мова в самій Україні в різних колах. Британський досвід переконує, що української мови не може опанувати лише той, хто навмисне ставить перед собою психологічний бар’єр: не можу опанувати, бо не хочу — і не буду. А причини в такого упередження можуть бути різні, зокрема, підживлені нашими політиками та медіапростором, у якому відбуваються спекуляції на мовному питанні. Серед викладачів україністики в Кембриджі, крім пана Рорі, можна згадати Марту Єнкалу, колишнього президента Українського Інституту в Лондоні, або ж нову викладачку — пані Олесю Хромейчук, яка переїхала в Кембридж лише в лютому цього року й уже стала потужним рушієм українських студій. Кембриджське українське товариство стало одним із найміцніших академічних осередків українства в Британії. Також у Великобританії існують такі могутні українські осередки, як Товариство українців у Лондоні, активно функціонує відділ україніки в лондонській бібліотеці, яким опікується пані Ольга Керзюк.

Кембридж, як відомо, за якістю наукових досліджень уже кілька років посідає першу сходинку в міжнародному рейтингові університетів світу. Відкриття українських студій у цьому університеті за підтримки Дмитра Фірташа стало важливим етапом на шляху до розвитку україністики в англомовному світі та Європі. Кембридж — один із найпотужніших наукових центрів, і наявність у його структурі українського відділення є маркером успішності «українського проекту» для західного світу, який сьогодні, на жаль, після нового політичного курсу в Україні прагне закрити всі двері з нашою державою, дистанціюючись від антиправових інсинуацій і корупції. Відтак Кембридж і Українські студії протягом останніх трьох років чи не щомісяця готують важливі культурні й академічні заходи, запрошуючи знаних науковців, проводячи Тиждень українського кіно, популяризуючи українську культуру, зрештою, роблячи Україну привабливим і дружнім соціокультурним простором, який має потужні традиції, не чужі для європейського регіону.

Фактично зустріч журналу «Всесвіт» зі слухачами програми «україністика» стала другою. Її було проведено в рамках щорічних «Всесвітянських» читань на вшанування літературного перекладу, які започатковано торік. Літературні читання передбачають аудіальну презентацію оригінальних текстів носіями мови (зокрема, і викладачами та студентами Кембриджського університету), українські переклади цих текстів, що друкувалися в журналі «Всесвіт», а також англомовний переклад.

Цьогорічні «Всесвітянські» перекладацькі читання, що проходили в Робінзон-коледжі Кембриджського університету, були присвячені українсько-єврейським літературним контактам. У центрі уваги були твори єврейських письменників, які пишуть на івриті або мовою ідиш. Цікаво, що більшість із представлених авторів має родинний зв’язок із Україною. Так, було представлено тексти й переклади Амоса Оза, Аарона Аппельфельда, Хаїма Нахмана Бялика... Спеціальним гостем заходу став Юрій Веденяпін, який із 2006 по 2011 викладав ідиш у Гарвардському університеті, а сьогодні працює в Кембриджі.

На жаль, цьогорічна зустріч журналу «Всесвіт» відбулася буквально за кілька днів після рейдерського нападу на редакцію в Києві. Під час перебування членів редакції в Кембриджі у Великобританії було підготовлено петицію до Президента України (яку підписали багато британських друзів і партнерів журналу) з проханням не допустити знищення журналу.

ДО РЕЧІ

Після спроби кількох осіб незаконно привласнити приміщення редакції «Всесвіт» 26 квітня в ситуацію навколо журналу втрутилося дуже багато читачів, однодумців і партнерів «Всесвіту». Офіційно журнал підтримали Києво-Могилянська академія, Академія наук Вищої школи, ПЕН-Центр. Були направлені депутатські запити в Генеральну прокуратуру України. Фальшиві документи про привласнення приміщення вдалося вилучити в Печерській районній у місті Києві державній адміністрації. Наразі редакція надрукувала свій ювілейний 1000-й номер і працює задля своїх читачів за своєю законною адресою: вул. М. Грушевського, 34/1.

Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, Київ — Кембридж
Газета: