Свобода, друже мій, священна, це одна з найбільших цінностей, яку ми повинні врятувати за будь-яку ціну.
Ернесто Сабато, аргентинський письменник, фізик і художник

«Біблія консула»

У Києві представили книгу до 100-річчя української дипломатії
4 червня, 2019 - 10:54

Днями в медіацентрі Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв відбулося представлення книги «Консульська служба України: становлення та розвиток». Це видання, яке було створено до 100-річчя української дипломатії, розкриває складний історичний шлях становлення та розвитку консульської служби нашої держави. Авторами окремих розділів книги виступили дипломати і науковці, а очолив авторський колектив професор Григорій Перепелиця.

«Подія, яка сьогодні відбувається, надзвичайно важлива, — відзначила голова правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин Ірина МАТЯШ і додала: — Дійсно, так склалося, що інституційна історія української консульської служби, фактично, не написана... Якщо говорити про історію консульської служби, найбільш наближеної до сучасної форми, ми можемо її датувати лише 1917 роком. І саме консульські установи були створені раніше, аніж дипломатичні, і саме консульський статут був наближений до європейського за всіма зразками, що їх можна було дістати українським дипломатам, які працювали в першому міністерстві закордонних справ, — зазначила вона. — Дискутувати про зміст самого видання можна довго і було би цікаво, але це ще раз підтверджує: книга однозначно необхідна, і дуже добре, що вона вийшла. Але потрібно, щоб було друге видання, яке би розширювало і заповнювало білі плями, які відчуваються в тексті», — додала Ірина Матяш.

Директор департаменту консульської служби Борис БАЗИЛЕВСЬКИЙ тим часом зізнався: «Коли я йшов на це зібрання, то не сподівався побачити таке фундаментальне дослідження». За його словами, цю книгу можна вважати «першою енциклопедією української консульської служби... Погоджуюся з тим, що тут є багато білих плям, які потребують подальшого дослідження і розширення», — додав він. За його словами, варто було б також висвітлити у виданні, наприклад, діяльність українських консульств у Чикаго і Сан-Франциско, роль української діаспори у становленні консульської служби, таку «захоплюючу сторінку історії нашої консульської служби», як визволення українських моряків із піратських полонів, запровадження безвізового режиму, питання реадмісії тощо. Тож пан Базилевський назвав цю книгу «першим кроком» у таких дослідженнях. «Консульська служба є одним із стовпів дипломатії. Але дипломатична служба є одним із найважливіших стовпів Української держави. Якщо цей стовп впаде, то впаде і держава»,   — наголосив він, висловивши побажання до колективу авторів, учених і науковців видати в майбутньому багатотомну історію української дипломатії, в якій історія консульської служби була б одним із важливих розділів. На це Ірина Матяш зазначила, що Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин спільно з Інститутом історії України НАН України вже розпочали підготовку саме такого багатотомного видання.

Керівник авторського колективу, доктор політичних наук, професор Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ повідомив, що автори прагнули дослідити історію консульської служби України, починаючи з часів Київської Русі, й зазначив також, що ця професія має давню історію. За його словами, у книзі розкрито абсолютно нові сторінки історії консульської служби за козацької держави. При цьому деяку дискусію спровокувало зображення на початку книги консульських представників Російської імперії. Однак пан Григорій Перепелиця пояснив це так: «Тут показано, що кращі козацькі родини йшли служити консулами в Російську імперію. Це ж наші пращури, як ми могли цього не показати? Звичайно, вони ходили не в козацькій формі, а в формі російських консулів. Це було зроблено абсолютно свідомо, тому що саме ці консули потім дуже багато доклали в період становлення української консульської служби періоду УНР.

Повертаючись до призначення книги, ми насправді хотіли, щоб вона була Біблією, онтологією консульської служби та підручником, — сказав Григорій Перепелиця і продовжив: — Нам хотілося, щоб наші студенти, які навчаються за цією спеціальністю, із захопленням читали її, як художню літературу, хоча вона такою не є. Тому ми намагалися дотримуватися легкого стилю, щоб ця книга легко читалася, і головне — щоб про консульську службу складалося враження як про героїчну службу. Тому що консули сьогодні стоять на «гарячому фронті». Якщо згадаємо наших консулів, які воюють у тилу нашого ворога, в Росії, визволяючи наших громадян, то це насправді потребує великої мужності й героїзму».

«Я маю глибоке переконання і намагаюся його довести кожному консулу: консул — це не робота, не функція. Консул — це місія. Ти маєш виконати найдостойніше місію. Консул не є Всевишній чи чарівник, а з цього боку за віконцем нерідко чекають, що консул може вирішити щось особливе. Отже, будьте певні: якщо ви консул, якщо регламент не дозволяє вчинити дію, якої хтось очікує, то знайдіть слово, погляд, думку таку, щоб вони бодай з того були втішені, — сказав заступник директора-начальник управління консульського забезпечення Департаменту консульської служби МЗС України Василь КИРИЛИЧ і додав: — Консул має служити комусь, хто сподівається на його допомогу бодай словом».

P.S.

У передмові до видання міністр закордонних справ України Павло КЛІМКІН зазначив: «Ця книга — не лише про славетну історичну спадщину української консульської служби, а й про її нинішніх представників — українських консулів, які творять цю історію і торують майбутнє Української держави і нації. Ця книга — не просто історичний довідник, присвячений сторіччю української дипломатії, а й підручник для майбутніх українських консулів».

Наталія ПУШКАРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments