Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Держава як інструмент для інтересів усіх громадян

Презентація книжки «Трансформація національної ідеї»: роздуми про переконування прикладом, важливість інновацій та посилення якостей
16 серпня, 2019 - 10:05

Уже тривалий у суспільному просторі раз у раз лунає запитання: «Якою повинна бути національна ідея?». Газета «День» давно відповіла на нього — «ідентичність і модернізація», як сформулювала національну ідею головний редактор газети «День» Лариса Івшина. Водночас у розмовах на такі теми важлива не тільки відповідь, а й сам процес пошуку, під час якого ми все більше осмислюємо нашу історію, наш національний характер, віднаходимо себе й чіткіше окреслюємо вектори для руху. Кожна репліка в цьому суспільному діалозі додає штрихи до глибшого розуміння позиціонування України для самих українців і для світу.

Одною з таких спроб усвідомлення самих себе, своєї держави, власних національних прагнень є книжка «Трансформація національної ідеї». Це збірка статей 30 авторів, укладачем якої є журналіст, громадський і культурний діяч Олесь ДОНІЙ. Перша презентація книжки нещодавно відбулася в «Українському домі». Тож які висновки?

«НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ МАЄ ДОПОМОГТИ УКРАЇНЦЯМ СТАТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЮ НАЦІЄЮ»

Олесь Доній зазначає, що йому важливо було розпочати дискусію про національну ідею: «Ми були свого часу абсолютно проривною нацією. І де ми загальмували, на якому етапі, чому ми почали відставати від Центральної і Західної Європи? І найважливіше: що нам потрібно зробити, щоб зробити наступний прорив? Деякі вважають, що в нас проблеми з політиками. Деякі — з інституціями. А я в якийсь момент прийшов до висновку, що в нас є відставання в ідеєтворенні. І як, з одного боку, створити об’єднавчу ідею для всіх українців, незалежно від мови, регіонів, походження, релігії. А з іншого боку, щоб вона була проривна, українська. Щоб ми не просто змушені були констатувати: «От, ми різні. І давайте залишатися різними». Національна ідея має допомогти українцям стати конкурентоспроможною нацією і, бажано, випередити інших».

До цієї дискусії був долучений колектив авторів з різних областей України: філософи, політологи, культурологи та ін. Як пояснив Олесь Доній, ця книжка не була першою спробою. Він уже робив програми «Ідейний вибір», «Остання барикада», а завдяки фонду «Відродження» провів також серію конференцій «Трансформація української національної ідеї відповідно до викликів часу». Більшість з авторів — саме її учасники. Усього заплановано 30 презентацій по всій країні, на кожну з яких поїде хтось з авторів, щоб знайомити українців з інтелектуалами нашого часу й шукати нових мислителів.

ЯК ГОВОРИТИ З УКРАЇНЦЯМИ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Актуальними були запитання: «Що робити з тими українськими громадянами, які через російську пропаганду не визнають себе українцями? Як може відбуватися процес ментального повернення? Ми можемо повернути їх?». За словами Леоніда Кравчука, «по-перше, ми повинні зрозуміти, хто такі «ми». Чи ми можемо поставити перед собою завдання, що ми — правильні, а всі решта — не дуже, і ми хочемо їх повернути до нас і зробити правильними. Це дуже важливий момент. Тому що найперше для людини — це свобода, найперше — це її права. І як би ми не чинили, якщо людина не має свободи й не може обирати сама або не має права здійснювати свої мрії і бажання, то значить, що ця держава для неї не є повноцінною. Якщо перевести національну ідею в гасло, з моєї точки зору, воно є таким: «Україна — це рівні умови для всіх, незалежно від етнічного походження». Це зрозуміло кожному. Бо коли ми будемо ділити: ви такі, а ми такі, і ми запрошуємо вас бути такими — нічого не вийде».

Леонід Кравчук наголосив на необхідності зрозуміти людей на тих територіях. Зокрема, він розповів, як бачив навчальну програму середньої школи, де немає жодного слова про Україну. Роблять усе, щоб люди на окупованих територіях не відчували себе українцями. Що ж можна вдіяти? На думку Леоніда Кравчука, потрібно не переконувати когось, що вони не мають рації, а самим бути прикладом правди, українськості: «Думаю, що треба бути терплячими і крок за кроком використовувати наші можливості (але для того їх треба змінити), наші впливи (але їх треба змінити), характер нашого життя (але його потрібно змінити) — щоб це показати в приклад».

ТЕОРІЇ, ПРИНЦИПИ, ІННОВАЦІЇ ДЛЯ МАСШТАБНОГО ПРОЕКТУ

У другій частині презентації автори книжки дискутували, куди і як має рухатися Україна. Філософ Сергій ДАЦЮК наголосив на двох засадничих речах — теорії та інноваціях. Як приклад він навів державу П. Скоропадського. «Ті інновації, які він придумав, більшовики взяли собі. Ви всі їздите в метро, але більшість не знає, що ідею метро в Києві підтримав Скоропадський. Академія наук була при ньому. ДніпроГЕС почався при ньому. І Вернадського він запросив. І все це за нетривалий час, ідеться про місяці. Тому що це людина, яка зосередилася на творенні інновацій, — стверджує Сергій Дацюк. — Будь-яка складна вартісна річ будується на теорії, інноваціях. Немає цього — сама лише воля чи військова сила не дасть нічого. Ви завоюєте країну, а потім її втратите, тому що у вас не буде з чого будувати інституції».

Ще одним важливим компонентом національної ідеї у розумінні Сергія Дацюка є принципи, підсумовуючи він зазначив: «Можна будувати лише на принципах. Коли ви побачите, що ці принципи спрацюють у реальному житті, то ви оціните їх як цінні, і вони стануть цінністю. Тому треба починати з інновацій, варто порушувати питання про принципи, опрацьовувати їх тут і зараз, не боячись, що хтось це робив або не робив... Треба мислити масштабно».

Сергій Дацюк також застеріг українців від національної ідеї-установки «Щоб від нас усі відчепилися». Він слушно зауважив, що насправді тоді це стосується не нас, а інших. Філософ також розклав цю установку на складові: якщо не відчепляться — руйнування; ми знаємо причину руйнування; ця причина — не ми. І на цьому останньому він наголошує, оскільки треба стати самим суб’єктами, а не об’єктами власної національної ідеї.

ЯКОСТІ, ЩО ЇХ ПОТРІБНО ПОСИЛЮВАТИ

Підсумком вечора став виступ Олеся Донія, який анонсував свою власну книжку про національну ідею та поділився головними тезами. У ній він дає дефініцію національній ідеї та встановлює періодизацію: романтичний (М. Костомаров «Две русские народности», 1861 р.); оборонний (М. Міхновський «10 заповідей УНП», 1903 р.); наступальний (Ст. Ленкавський «Декалог ОУН», 1929 р.); конкурентний етап (О. Доній). Усі вони відображають еволюцію від головного прагнення, щоб нас не асимілювали й відсутності потреби власної держави (романтичний етап), до права на державу (оборонний), здобуття її (наступальний) і нових завдань, що постають перед утвореною державою.

Важливо, що Олесь Доній вказав, що в «Декалозі ОУН» не зазначено, для чого нам потрібна держава. І тут справді цікавий момент. Існує думка, що цінність «безпека» мешканці України розуміють по-різному. Для одних ідеться тільки про власне виживання, особисту безпеку. Натомість для інших власна безпека йде у комплексі з державою. Це насправді один із засадничих моментів: для багатьох українців довгий час держава не асоціювалася з власним добробутом і захистом. На думку О. Донія, потрібно показати чіткіше, що власна держава — це якраз інструмент для права на щастя самих людей.

Олесь Доній теж, як і інші автори, прагне розширити розуміння національної ідеї. Зокрема, він нагадав про такі компоненти, як етика самообмеження або освіта (у національній ідеї Фінляндії, за його словами, освіта була закладена ще з ХІХ ст.). Цікаво, що, говорячи про національну ідею, О. Доній нерідко наголошував на якостях: критичне мислення, вміння боротися за свої права, опанувати нову етику праці. Тож, вочевидь, ідеться не тільки про ідеї, яких українцям бракує, ідеться також про якості, котрі нам потрібно посилювати — на це вказував ще відомий філософ Сергій Кримський. Це добре ілюструє те, що національна ідея — це не рішення, яке моментально зробить нас успішними чи об’єднає; це, швидше, мапа, куди і як нам варто рухатися, вдосконалюючи себе.

Марія ЧАДЮК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ