«Довготермінова інвестиція»

285 000 відвідувачів, 7500 компаній-учасників зі 102 країн, 17 сцен та 4000 подій, які висвітлюватимуть 10 0000 журналістів та блогерів — такі цифри наводять, коли розповідають про цьогорічний Франкфуртський книжковий ярмарок.

Нагадаємо, до 2004 року Україна мала тільки стенд Асоціації видавців — цим її представлення світові й обмежувалося. Згодом ситуація виправилася, втім, як зазначає голова Всеукраїнської асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр АФОНІН: «Лише з 2015 року Україна стала учасником, бо на стенд пішли люди. Їх зацікавила наша держава». Що цього року підготувала Україна для ярмарку, щоб підтримати й посилити цей інтерес?

АВТЕНТИЧНІСТЬ І ПРАГМАТИКА

Гаслом цьогорічного українського стенду стане Ukraine: History of Stories. І потрібно зазначити, що історії підібрано для Франкфуртського ярмарку дуже точно. Це дискусії на теми, в яких важливо, щоб був почутий голос української сторони. Зокрема, це такі події, як «Культура протесту: як революції України впливають на суспільство та літературу», «Україна: п’ять років боротьби» (за участю Олега Сенцова — який на ярмарку також буде представити німецький переклад книги «Жизня» — та Андрія Куркова).

Не менш актуальною, в тому числі завдяки появі міні-серіалу, є тема Чорнобильської зони. Про її сучасність та переосмислення поговорять французький історик, дослідниця чорнобильської тематики Галина Акерман і Маркіян Камиш, письменник, який народився в сім’ї ліквідатора й формує нові погляди на чорнобильську тему. На ярмарку також буде представлено англомовну збірку есеїв наших інтелектуалів про Україну.

Важливо, що українці матимуть також презентації, які стосуються популярних нині тем — відкриття віддалених від центру регіонів, меншин, жіноча творчість. Це, наприклад, такі події: «Травма міграції: історії національних меншин у ХХ ст.», «Досвіди пізнання одне одного: кримські татари та українці», «Жіночі голоси в українській літературі». Також буде кілька подій-культурних мостів: «Сучасна українська література та її взаємодія з німецькомовною літературою», «Як пристосувати історію України до глобального контексту».

Матимемо і прагматичний аспект: відбудеться презентація дослідження «Український книжковий ринок: тенденції, основні гравці, нові/незайняті ніші та державна підтримка» і програми підтримки перекладів Українського інституту книги. Ці заходи надзвичайно важливі, оскільки однією з головних причин, чому іноземці мало взаємодіють з нашим книжковим ринком, є брак інформації, статистики щодо нього.

Загалом, у подіях національної програми візьмуть участь: Олег Сенцов, Андрій Курков, Карл Шльоґель, Мирослав Маринович, Алім Алієв, Гаська Шиян, Володимир Єрмоленко, Вахтанг Кебуладзе, Юрій Андрухович, Сергій Жадан та інші.

УКРАЇНСЬКИЙ ПРОСТІР НА ФРАНКФУРТСЬКОМУ ЯРМАРКУ

І ще не всі новини, якими можна пишатися. Ще однією доброю новиною є те, що майже вдвічі збільшено кількість українських видавництв, які будуть представлені на ярмарку. Минулого року їх було 16, а цьогоріч — 28. По-друге, для їх презентації надано чудові умови як завдяки дизайну стенду, що привертає увагу, так і завдяки його розміру (140 кв. м), який надає простір для кожного учасника. Загалом, наш стенд охоплює: стелажі для 28 видавництв; експозиції «Наші інші», «Ukraїner», UPHA Made in Ukraine; стелажі для переможців найкращого книжкового дизайну та експозиції УІК; зона для презентацій і зона для бізнес-перемовин.

Остання є важливою складовою. Як зазначила Олександра КОВАЛЬ, директорка Українського інституту книги, на прес-конференції «Франкфурт-2019: що підготувала Україна для найбільшого книжкового ярмарку світу?» — 75% гостей Франкфурта — професійні відвідувачі: видавці, літагенти, перекладачі, бібліотекарі. Тож не дивно, що для великих видавництв, які постійно беруть участь у Франкфуртському книжковому ярмарку, відсоток проданих прав у межах цієї події за останні три роки сягає 40—48%, випереджаючи результати всіх інших ярмарків. Тож варто погодитися зі словами Олександри Коваль, яка назвала участь у ярмарку довготерміновою інвестицією.

ФОТО НАДАНО УКРАЇНСЬКИМ ІНСТИТУТОМ КНИГИ

Українська письменниця і перекладач, лауреат літературної премії Європейського Союзу Гаська ШИЯН сподівається, що результатом цього ярмарку стануть, зокрема, й угоди на переклади сучасної літератури з української іноземними мовами. «Переклади сучасної літератури будь-якої країни — це найважливіше, що ми можемо дати для культурної дипломатії та комунікації, аби про Україну складалося не стереотипне уявлення, а щоб світ розумів, як тут виглядає буденне життя... і не боявся сюди приїжджати», — розповіла Гаська Шиян.

«ВДИВЛЯЮЧИСЬ У РЕАЛЬНІСТЬ»

Одним із кроків для реалізації цього став каталог прав найновіших наших книжок від Українського інституту книги. Серед експертів, які відбирали ці книжки, — літературознавиця, доктор філологічних наук Тамара Гундорова, філософ, доктор філософських наук Тарас Лютий, літературознавиця і перекладачка Ярослава Стріха та ін.

Один з експертів, літературознавець Євген СТАСІНЕВИЧ написав і вступне слово до цього каталогу — «Вдивляючись у реальність». Цей текст — один із прикладів, як розповідаючи іноземцям про себе, ми краще усвідомлюємо свою літературу. Зокрема, вступ отримав таку назву, оскільки, на думку Євгена Стасіневича, українські автори нині наближаються до реальності, якої вони тривалий час уникали у своїх творах. Добре, що в цьому списку є нон-фікшн, яка порушує теми українських меншин, спадщину різних регіонів України. Водночас є книжки на теми, які цікаві ще ширшому колу, зокрема «Плинні ідеології» філософа Володимира Єрмоленка, де проаналізовано витоки й розвиток ідей нацизму, фашизму, комунізму.

Варто відзначити й добре продуману композицію каталогу, в якому міститься довідка про автора, вміщено вказівку щодо авторських прав, анотацію до книжки, уривок із неї (більшість перекладів здійснила агенція TAULT — The Tompkins Agency for Ukrainian Literature in Translation). Важливими є також відгуки іноземних ЗМІ про вже перекладені книжки згаданих авторів.

«СВІТ ПОЧИНАЄ ПІЗНАВАТИ УКРАЇНУ»

Також Україну на Франкфуртському ярмарку буде представляти Український культурний фонд. Як розповіла виконавча директорка Українського культурного фонду Юлія ФЕДІВ на прес-конференції: «Ми візьмемо участь у фестивалі ARTS+, який відбувається під час Франкфуртського книжкового ярмарку. Фонд представить різні види українських мистецтв на власному стенді й під час офлайн-презентації. Комунікація будується навколо слогану Let’s unite for Culture! Ми розвиваємо міжнародну співпрацю, закликаємо іноземних культурних менеджерів, представників організацій та мереж об’єднуватися з українськими колегами для створення копродукцій. Ми засвідчуємо прагнення нашої держави підтримувати культурні проєкти, позиціонуємо Україну як відкриту до співпраці».

Тож спільними зусиллями Україна поступово стає видимою на книжковій мапі світу. Як стверджує Олександр Афонін: «Світ починає пізнавати Україну. Пізнавати не по війні, не по якихось політичних скандалах чи колізіях, які виникають в Україні, а саме через культурну, літературну складову, і це не може не тішити».