Еволюція зі знаком питання

Він — історик-медієвіст, професор Єврейського університету в Єрусалимі, є автором бестселера «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього». Переклад зробив Ярослав Лебеденко на замовлення харківського видавництва «Клуб сімейного дозвілля». Дослідження, що стало світовим бестселером № 1 за версією New York Times, ламає усталені уявлення про земну історію від появи людини і народження мови до наших днів та примушує задуматися: шлях розвитку наших предків міг би бути зовсім іншим...

Ювал Харарі переконливо доводить, що людина за своєю природою є найсмертельнішим біологічним видом, який витримав жорстоку конкурентну боротьбу з іншими живими істотами у процесі колонізації планети під назвою Земля.

По-різному можна сприймати цифри, якими послуговується науковець, аргументуючи своє бачення глобальних процесів. «Напрошується неминучий висновок, що перша хвиля колонізації світу людьми розумними стала однією з найбільших та найшвидших екологічних катастроф, що випала на долю тваринного царства, — узагальнює автор. — Найбільше від неї постраждали великі створіння, вкриті хутром».

Зародження сільського господарства теж відбувалося у муках і стражданнях, аж поки людина шляхом спроб і помилок не вивела такий тип рослин, що задовольняв її смаковими якостями, демонстрував здатність виживати у різні пори року і за будь-якої погоди, легко переносити різні захворювання тощо. З одного боку, найбільшим досягненням сільськогосподарської революції стало подолання голоду, а з другого — спричинило нечуване зростання населення. Якщо на початку нашої ери на різних континентах жило приблизно 300 млн людей, то, за підрахунками ООН, у 2011 році кількість населення Землі сягнула 7 мільярдів! У перенаселенні Ювал Харарі вбачає колосальну проблему, яка, як той дамоклів меч, зависла над людством.

Окрім статистичних даних, взятих науковцем із різних джерел, не оминає він і найголовніше — Святе Письмо, в якому розглядає концепцію виникнення усього живого на землі. І тут на читача чекає нове одкровення від Ю. Харарі. Виявляється, поява Біблії зумовлена тим, що завдяки закладеним у ній християнським міфам запущений механізм впливу, а точніше керування багатомільйонними масами людей, хаотичних за своєю природною суттю. Це стосується всіх без винятку нині існуючих релігій. А далі автор вдається до ревізіонування самих основ християнського вчення, що стосуються походження людини і змісту її буття. «Так само, як люди не були створені відповідно до біологічної науки, не існує й «Творця», який «наділив» їх чимось, — категорично стверджує Ювал Харарі. — Існує лише сліпий еволюційний процес, позбавлений жодної мети, що веде до народження окремих людей»...

Автор аналізує наукові досягнення, здобуті в епоху Великих географічних відкриттів, які тривали з XV по XVII століття. Не було б їх, не відбулася би космічна подорож людини на Місяць. Сьогодні складно уявити, як пише у книжці Ювал Харарі, що протягом попередніх 4 млрд років еволюції жоден живий організм технологічно не міг вийти за межі земної атмосфери! Далі він говорить про винайдення атомної бомби, що супроводжувалося численними жертвами серед мирного цивільного населення. Чимало уваги Ювал Харарі приділяє і корінним жителям країн, які зазнали експансії з боку колонізаторів у різні історичні періоди, але, на дивно, це сприяло подальшому розвитку наукової революції...

Найбільшою проблемою сучасної людини є те, що вона нікому не підзвітна, вважає науковець. Це, по-перше, а, по-друге, у неї створюється ілюзія, що з опануванням все нових і нових наукових знань вона поступово стає... богом! Останнє слово навмисно написано з малої літери, щоб підкреслити хибність цього твердження. Здається, homo sapiens вже перейшов червону межу, коли почав порушувати закони природного добору. Згадайте жваві дискусії на Заході, що розгорнулися навколо клонування тварин. Автор книжки переконаний, що лише етичні та політичні заперечення поки що не дозволяють проводити подібні експерименти на людях. Водночас як тільки з’явиться примарна надія продовжити людське життя, побороти невиліковні хвороби або суттєво покращити закладені природою наші здібності, цю останню перепону в еволюції людини остаточно буде подолано. А от яку ціну буде заплачено за небезпечне вдосконалення людини — покаже час.