«Фентезі обрало мене..»

Цього року в житті львівської авторки Наталії Матолінець відбулася непересічна подія — у травні виходять друком одразу два її фентезійні романи: «Гессі», за який вона одержала Другу премію конкурсу «Коронація слова»-2017, та «Варта у Грі», який здобув спецвідзнаку Всеукраїнського літературного конкурсу рукописів прози «Крилатий лев»-2017. Про те, чи існує якісне українське фентезі, про роман, дія якого відбувається в сучасному Львові, та роботу письменника — наша з нею розмова.

«ЖАНР ДАВНО ВИЙШОВ ЗА МЕЖІ ОДНИХ ЛИШЕ ЕПІЧНИХ ІСТОРІЙ ПРО ЕЛЬФІВ І ДРАКОНІВ»

— Чому ви обрали писати саме в жанрі фентезі і саме для підлітків? Чи вистачає, на вашу думку, в цьому жанрі якісних творів українських авторів?

— Не можу сказати, що саме я обрала цей жанр — це вийшло природно. Пишу те, що люблю читати сама, — так мені гарно працюється. До того ж, фентезі дає широкі можливості і для творення власних світів, і для втілення найшаленіших ідей, і для експериментів зі стилем. Мені завжди хотілося розповідати історії — а ці історії, котрі снують в моїх думках, обирають собі фентезійне обрамлення. Щодо книжок для підлітків — таке рішення прийняли видавці, з якими я співпрацюю. І перший, і другий вирішили, що мої книжки вийдуть друком у підліткових серіях.

Творів української жанрової літератури поки що не вистачає загалом. Адже донедавна більшість видавців насторожено ставилися до таких книжок, хоч на Заході фентезі мають колосальний успіх. Проблема полягає в тому, що багато видавців, та й читачів теж, не дуже знаються на тому, що це таке, а зразків в українській літературі ще не досить. Тому потрібно невсипуще пояснювати, що жанр давно вийшов за межі одних лише епічних історій про ельфів і драконів. Сучасне фентезі надзвичайно динамічне, розмаїте й цікаве. І його аудиторія доволі широка завдяки різноманіттю піджанрів. Тож вірю, що в Україні ця ніша буде заповнюватися — врешті, зміни вже є. І я відчула ці зміни на собі, адже за один рік почала працювати з двома видавцями, які зацікавилися фентезійними романами.

МАТЕРІАЛ ДЛЯ РОЗДУМІВ І НЕОЧІКУВАНІ ЛОКАЦІЇ ЛЬВОВА

— Дія в одному з ваших романів відбувається в Європі на початку ХХ століття, в іншому — в сучасному Львові. Про що ваш «львівський» роман «Варта у Грі», і чи цікаво буде його читати не львів’янам?

— Якщо трохи розкрити гру слів у назві, то це історія про дівчину на ім’я Варта, якій довелося брати участь у Грі. Книжка занурює в сучасний світ, у якому серед людей живуть чарівники, відьми й алхіміки. У них є своя політика та ієрархія, інтриги й сутички між світлими і темними, які насправді не такі відмінні між собою. А раз на століття відбувається вирішальна Гра, на кону в якій — розподіл влади. За сюжетом, нова Гра починається в сьогоденному Львові, і, за її правилами, на чародійну молодь чекає гостре й тяжке протистояння, де за лаштунками розгортається куди більше всього, ніж у рамках правил. Головній героїні, темній чаклунці Варті, не вдається уникнути участі у Грі, а згодом виявляється, що все, звичайно ж, не так просто...

У цій історії знайдуть багато цікавого поціновувачі іронії, динамічних сюжетів та інтриг. Попри доволі жорсткий сюжет, не обійдеться без вкраплень романтики, до якої маги схильні не менше, ніж звичайні люди. А ще червоною ниткою йдеться про нетерпимість і несприйняття тих, хто відрізняється від тебе. Матеріал для роздумів — присутній. Книжка вийде в підлітковій серії, але я схильна вважати, що вона зацікавить куди ширше коло читачів і знайде своїх прихильників у дорослому сегменті теж.

Львів — моє рідне місто. Тому, звичайно, воно для мене особливе. Улюблене з-поміж усіх, які я відвідала в Україні. Люблю його старовинну архітектуру й хорошу каву, захоплююся надбанням попередніх епох, проте помічаю й тутешні проблеми і сміюся зі стереотипів про галичан. Мені здається, що Львів — місто затишне, тут дуже гарно творити.

Львів у романі все ж радше є тлом. Бо книжка — це, передусім, історія персонажів. Очікувати історичних екскурсів чи розлогих описів архітектурних пам’яток не варто. Я провела у Львові все життя, непогано знаю його історію, а також нетуристичні сторони. Тому читач «Варти у Грі» не побачить у цій книжці типового образу міста Лева на кшталт «кава-трамвай-площа Ринок». Натомість буде кілька цікавих і несподіваних локацій.

— Зараз популярні історії з продовженням. Чи буде продовження «Варти...»?

— Щодо продовження, то тут доволі цікава ситуація. Я вже писала цикли (вони наразі не опубліковані). Коли розпочинала роботу, то зазвичай розбивала масштабні ідеї на кілька частин. У випадку з «Вартою...» мала на думці написати щось коротке, яскраве та динамічне. Написала — і зрозуміла, що ці персонажі та їхній світ мають прекрасний потенціал щонайменше для ще однієї книжки. Тому, власне, взялася за продовження майже одразу. Не розкриватиму таємниць сюжету, але далі історія заведе персонажів (і читачів) у Західну Європу, динаміки не поменшає, а політичні інтриги вийдуть на перший план. І без таємниць минулого, які зіграли важливу роль у першій книжці, теж не обійдеться. Про публікацію продовження ще зарано говорити, проте читачів, які остерігаються циклів через «обірвані» кінцівки частин, можу запевнити, що «Варта у Грі» таких сюрпризів не готує.