Хто знає гріх тільки за словами, той і про порятунок нічого не знає, крім слів.
Вільям Фолкнер - американський письменник, прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури

Хмарочос, який видно зі Скандинавії

«Полтава повертає саму себе на культурну мапу Європи» — підсумки міжнародного фестивалю
15 червня, 2018 - 10:29
ПІДСУМКОМ ПЕРШОГО ДНЯ ФЕСТИВАЛЮ СТАЛИ ПОЕТИЧНІ ЧИТАННЯ У РЕДУТІ ПОЛТАВСЬКОЇ БИТВИ, ЩО СПРАВИЛИ ВЕЛИЧЕЗНЕ ВРАЖЕННЯ І НА ПОЛТАВЧАН, І НА ШВЕДСЬКИХ ГОСТЕЙ

По радіо розповідають про шведських поетів та митців, які приїхали до Полтави. Центр міста заповнений волонтерами, пресою, гостями міста — чути англійську, німецьку, шведську мови. На багатьох білбордах розміщені афіші мультимедійного проекту-вистави «Безкінечна подорож, або Енеїда» (за текстами Івана Котляревського та письменника Юрія Андруховича), концерту сучасної класичної музики (шведського й українського композиторів). Одразу зрозуміло: у Полтаві відбувається подія міжнародного рівня. І нею став фестиваль MERIDIAN POLTAVA.

«ПЕРЕМОГА ЗА ВАМИ»

Трохи більш ніж 300 років тому увага Європи зосередилася на Полтаві. Саме там вирішувалася доля багатьох народів, адже неподалік міста зіштовхнулися сили двох імперій — могутньої Шведської та тої, що тільки починала свій шлях, будучи Московським царством.

Зазвичай коли ми згадуємо Полтавську битву, то маємо справу з українським чи російським поглядом на ці події. Однак для цілісності історичної картини не вистачає як мінімум ще одного погляду — шведського. І великою заслугою MERIDIAN POLTAVA є те, що він якраз і надав можливість сформувати більш цілісний наратив Полтавської битви.

Наприклад, на відкритті фестивалю представив свій погляд на події Дональд Бустрьом — кореспондент, автор 14 книжок, серед яких і «Енциклопедія кави». Остання була згадана не випадково, адже саме в її контексті перебуває ідея шведського автора. «Моє бачення Полтавської битви — це те, що вона відкриває нові двері. Ця поразка стала кінцем 200-літнього імперіалістського періоду в історії Швеції і початком її трансформації від країни війн до країни, що полюбляє каву», — стверджує Дональд Бустрьом. На думку шведського автора, саме коли Карл XII був змушений просити притулку в Османській імперії, він дізнався про каву і, повернувшись до Швеції, започаткував її широкий вжиток. За словами Дональда Бустрьома, цей вчинок врятував репутацію короля і зробив Швецію країною, яка нині п’є найбільше кави у світі.

Інше бачення має Ігор Померанцев — письменник, правозахисник, радянський дисидент, який зараз живе у Західній Європі. «Мені здається, обговорення воєнного і геополітичного значення Полтавської битви відволікло б нас убік від істинних наслідків цієї події. Письменники мають в запасі іншу мову, насамперед художню та ініціативну, й вона дозволяє ставити діагнози історичним процесам, — поділився письменник. — Полтавська битва змінила уявлення європейців про Північ, Захід і Схід. Вона перетасувала сторони світу й стерла межу між Північчю і Заходом. Схід же завмер у позі переможця і таким чином прирік себе на згубні наслідки тріумфу... Дорогі шведські гості, від душі вітаю вас із поразкою. Перемога за Вами».

«СОЮЗНИКИ ЗНОВУ ЗІБРАЛИСЯ РАЗОМ»

Чи не вперше за ці 300 років у Решетилівці, яка в 1709-му була головним опорним пунктом шведів, біля шведського кургану, на полі Полтавської битви знову зазвучала шведська й українська мови. Саме поїздкою до цих пам’ятних місць розпочався перший день фестивалю. Поетичні читання, що провадилися на цих місцях, ніби відроджували зв’язок з минулим. Спеціально до цієї події було перекладено багато поезій авторів, тож слухачі мали можливість почути текст в оригіналі й переклад шведською або українською. Причому часто, наприклад, переклад українського вірша зачитував шведський письменник, що немов передавало одне з гасел міжнародного поетичного фестивалю «Союзники знову зберуться разом».

АГНЕТА ПЛЕЙЄЛЬ, ШВЕЦЬКА ПИСЬМЕННИЦЯ, ДРАМАТУРГ І ЖУРНАЛІСТ, ЗІЗНАЛАСЯ: «КОЛИ Я СТОЮ ТУТ, ТО МУШУ СКАЗАТИ, ЩО БАГАТО МОЇХ РОДИЧІВ ЛЕЖАТЬ ПОРУЧ. У 1709 РОЦІ ТУТ БУЛО ДВА ВЗВОДИ ЗІ СМОЛАНДА. НЕ ДУМАЮ, ЩО ВОНИ ПОВЕРНУЛИСЯ З ЦІЄЇ БИТВИ. ЕМОЦІЇ ПЕРЕПОВНЮЮТЬ»

 

До слова, шведські гості, які завітали до України, — одні з найвідоміших інтелектуалів Швеції. Як розповів президент Міжнародної літературної корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ Святослав Померанцев, оскільки корпорація дев’ять років займається літературним менеджментом, то має експертів у різних країнах. Саме вони й запросили відомих шведських поетів і журналістів приїхати в Полтаву для поетичних виступів, дискусій. «Шведські інтелектуали виявили шалену зацікавленість, тому що в них слово «Полтава» викликає дуже потужні емоції. Уже є черга на 2019 рік із дуже впливових поетів, зокрема членів Нобелівського комітету», — поділився Святослав Померанцев. З українського боку, як влучно висловився організатор, приїхав «поетичний десант» — Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Галина Крук, Міріам Драгіна, Ірина Цілик та інші. А ще до Полтави завітали гості з Великобританії (Ігор Померанцев — один із співавторів ідеї фестивалю) та Німеччини.

Підсумком першого дня фестивалю стали поетичні читання у редуті Полтавської битви, що справили величезне враження і на полтавчан (яких, попри пізній час і віддаленість місця, було багато), і на шведських гостей. Наприклад, Агнета Плейєль, швецька письменниця, драматург і журналіст, зізналася: «Коли я стою тут, то мушу сказати, що багато моїх родичів лежать поруч. У 1709 році тут було два взводи зі Смоланда. Не думаю, що вони повернулися з цієї битви. Емоції переповнюють».

Два наступні дні були не менш насиченими. Відомі місця Полтави стали місцем дискусій, презентацій книжок і, звісно, поетичних читань. Більше того, відбувся показ і обговорення фільму Ігоря Померанцева та Лідії Стародубцевої «Ампутація», в якому йдеться про українських бійців АТО, які втратили кінцівки. Режисери поділилися цікавими епізодами зі зйомок, враженнями про почуття гумору наших бійців (на кшталт, що їм тепер байдуже, які шкарпетки купувати — зимові чи літні).

Полтавський краєзнавчий музей також став місцем зустрічі шанувальників літератури. Саме там відбулися презентації книжок — Юрія Андруховича «Коханці Юстиції» та українсько-німецької письменниці й журналістки Каті Петровської «Мабуть Естер» (родинна історія, яка, за словами авторки, може стати «щепленням» від стереотипів, сформованих навколо долі євреїв). А ще — літературний вечір Оксани Забужко, дискусія «Пейзаж після битви», на якій Ева Стакельберг, шведська фотограф і мисткиня, розповіла історію свого далекого прадіда — генерала шведського війська, який був взятий у полон під час Полтавської битви.

По-новому зазвучала й вечірня Полтава, адже у межах фестивалю відбувся концерт сучасної класичної музики «Полтава 03:44» за участю струнного квартету, мультимедійний проект-вистава «Безкінечна подорож, або Енеїда» та виступ гурту «Жадан і Собаки».

«ПИСЬМЕННИКИ ЗАВЖДИ ГОТОВІ ЗІБРАТИ СВОЇ МІСІОНЕРСЬКІ ВАЛІЗКИ»

Крім важливої культурної функції фестиваль виконує ще одне завдання. Як розповів Святослав Померанцев: «Ініціативна група міжнародної літературної корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ зрозуміла, що технологія фестивалю у Чернівцях може бути перенесена на інші міста України. Під словом «технологія» я маю на увазі заходи зі створення сучасного культурного обличчя міста й інструментів для піару та брендингу міста як в Україні, так і в Європі. Тому що насправді — це проблема для України загалом і для українських міст зокрема».

І справді, можна погодитися з організатором фестивалю, що на запитання «що для Вас Полтава?» відповіді будуть доволі стандартні: «Енеїда», Полтавська битва, Скліфосовський. Але всі вони розповідають більше про Полтаву минулого, а відомостей про сучасне життя міста не так уже й багато. «А Полтавщина — це регіон, який стоїть на такому міцному фундаменті, що на ньому можна побудувати не те що багатоповерхівку, а хмарочос, котрий буде видно навіть зі Скандинавії», — поділився Святослав Померанцев. Тож у цьому контексті дуже влучними є слова Сергія Жадана, що цей фестиваль — не просто повернення Полтави на культурну мапу Європи. «Полтава повертає саму себе на культурну мапу Європи», — як влучно зауважив письменник.

На завершення наведемо уривок із його звернення до полтавчан: «Письменники не є місіонерами, вони приїхали, сказали своє слово і поїхали. А натомість цей фестиваль показав, що у Полтаві є чудова співпраця громадського сектора з владою, своє надзвичайно цікаве й ефективне мистецьке середовище. І мені здається, ідеальний варіант, коли ми всі поїдемо, а ви залишитеся, і фестиваль залишиться. Тому що це ваше місто, ваш регіон, зрештою, ваш простір. А коли ви будете щось робити — запрошуйте нас. Письменники завжди готові зібрати свої місіонерські валізки».

Марія ЧАДЮК. Київ — Полтава — Київ. Фото Олега ДУБИНИ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments