Це була лише прелюдія, там, де спалюють книги, згодом спалюють і людей
Генріх Гейне, німецький поет

Війна, побачена без пафосу

У Києві представили перевидання роману «Груповий портрет з дамою» Генріха Бьолля
5 грудня, 2017 - 10:28

Книжка занурює у життя Німеччини 1970-х. Як наголосив Сергій Сумлєнний, керівник представництва Фонду ім. Генріха Бьолля, нинішня Україна й тогочасна Німеччина, на перший погляд, не мають нічого спільного. Тоді в Німеччині був мир, а в Україні чотири роки триває війна на сході... Німеччина відчувала відповідальність за злочини, наша держава — жертва злодіянь інших.

За словами Мар’яна Мартинюка, проектного менеджера видавництва «Вавилонська бібліотека» та Фундації ім. Короля Юрія, є люди, які плачуть від щастя, коли чують, що переклад книжки перевидано. У чому особливість книги Генріха Бьолля і чим вона важлива для нинішньої України — це й стало предметом обговорення презентації роману.

«ЗАНАДТО ЛІВИЙ, ЗАНАДТО ХРИСТИЯНИН, ЗАНАДТО ВІЛЬНИЙ»

По-перше, цікавою є сама постать Генріха Бьолля. Саме він, у часи коли Європа була розділена, Німеччина (і не тільки) будувала бункери, готуючись до початку ядерної війни з боку СРСР, написав роман, де німкеня покохала полоненого-росіянина.

Це людина, котра не боялася висловлювати свою думку і, як наголосив, Сергій Сумлєнний, втручатися у перебіг подій задля творення зміни. Його часто називають «совістю німецької нації». Недарма ж, коли СРСР хотів використати його як пацифіста для своїх цілей, то змушений був облишити цю ідею. Генріхові Бьоллю була надана така характеристика: «занадто лівий, занадто християнин, занадто вільний».

У грудні минає 100-річчя з дня народження видатного німецького діяча та 45-річчя з отримання ним Нобелівської премії. Тож це чудовий привід переосмислити, осучаснити написане ним.

«ЛЕГКО ГОВОРИТИ ПРО СКЛАДНІ РЕЧІ»

Основна тема книги — життя людини в екстремальних ситуаціях.  Письменник володіє особливим умінням — в історії одної людини передати цілу епоху. До того ж, ця книжка важлива для нас тим, що показує інший спосіб, як можна говорити про війну.

Стиль Генріха Бьолля, хоч і не такий, як у Курта Воннеґута, але, за словами Мар’яна Мартинюка, дає змогу «легко говорити про складні речі». Це надзвичайно цінне вміння, яке сприяє тому, що читач може подолати біль і проаналізувати цю ситуацію. Війна, за словами Наталки Сняданко, побачена без пафосу. Такий підхід уможливлює не тільки переживання ситуації, а формування висновків, розуміння справжніх причин конфліктів.

«КОЖЕН З НАС НЕ ТІЛЬКИ ВОРОГ АБО ДРУГ, А Й ЛЮДИНА»

«Груповий портрет з дамою» неважко актуалізувати для України, оскільки глибина тексту дає змогу сфокусуватися на тих сенсах, які є найбільш релевантними для нас нині. Як наголошує літературознавець Тетяна Огаркова, одним із ключових є гуманізм Генріха Бьолля.

Його суть влучно охарактеризувала Наталка Сняданко — «Кожен з нас не тільки ворог або друг, а й людина». У романі є епізод, коли головна героїня Лені віддає дефіцитну каву російському полоненому Борису, тобто тому, кого більшість вважає ворогом.

Є ще один аспект гуманізму, який по-особливому важливий для сучасної України, — момент, за словами Наталки Сняданко, «персональної люстрації» й прийняття відповідальності за свої дії. Один з героїв твору, який за часів війни наживався на рідних померлих, у фіналі прагне «очиститися».

Нині ці обидва аспекти видаються зрозумілими, однак, напевно, справжню їхню цінність ми зможемо зрозуміти, коли закінчиться війна на Сході. Психологи, реабілітологи уже давно б’ють на сполох, попереджаючи про можливі наслідки війни (не тільки людські жертви, матеріальні втрати). Як людям, які представляли різні сторони цього конфлікту, згодом жити в одній країні? Чи зможуть українці пробачити тих, хто помилився у виборі свого шляху, повірив сподіванкам про «світле майбутнє» чи скористався можливістю заробити грошей? Як ми будемо ставитися до наших сусідів після війни?

Саме тоді мудрість Генріха Бьолля і буде найбільш актуальною. Уміння бачити в українцях сходу не колишніх жителів так званих ДНР чи ЛНР, а таких людей, як ми, відкриє шлях до діалогу. Уміння, як Г.Бьолль, зрозуміти іншого, усвідомити жахливий тиск обставин, якому не кожен може протистояти, приведе до соціального примирення й інтеграції українського суспільства. Бо нація — це спільнота, де люди «тримаються» одне за одного, підтримують у скрутні часи. 

ТОЧКА ДЛЯ ПОЧАТКУ ДІАЛОГУ

Видання книжки отримало підтримку з боку Посольства Німеччини  в Україні, представництва Фонду ім. Генріха Бьолля в Україні, Гете-Інституту. Цей роман містить вічні цінності, які не варто забувати, навіть у найбільш кризові моменти. Гуманізм — те, що єднає людей і завжди може стати точкою для початку діалогу.

Цей захід — частина Українсько-німецького року мов. І як зазначила, Беате Кьолер, директор Гете-Інституту, йдеться навіть про створення центру діалогу між Україною і Німеччиною. Отже, будемо сподіватися, що перевидання «Групового портрету з дамою» стане  початком нового рівня співробітництва України та Німеччини.

Марія ЧАДЮК, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments