Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

«Добряк-чоловік»

Кулеметник 57-ї бригади Юрій Фармагей загинув від кулі снайпера, відбиваючи обстріл із ворожої території
18 квітня, 2019 - 10:30

Війна. Нові втрати...

Чотири, шість, десять, чотирнадцять ворожих обстрілів — щодня прес-центр Операції об’єднаних сил повідомляє цифри, за якими, на жаль, нерідко стоять поранення і втрати наших воїнів. Війна триває, а після першого туру виборів дії ворога ще й посилилися. «День» продовжує розповідати про українських захисників, які ціною власного життя забезпечили співвітчизникам можливість спокійно займатися весняними домашніми справами та дебатувати щодо політики в транспорті й соцмережах... Сьогодні публікуємо історії Руслана Слісаренка з Іванівців Барського району, Юрія Фармагея з Огіївки Гайсинського району Вінниччини та Миколи Неживого з Хмельницького.


«Добряк-чоловік»

Кулеметник 57-ї бригади Юрій Фармагей загинув від кулі снайпера, відбиваючи обстріл із ворожої території

«Він не любив фотографуватися, не любив слави, дешевого непотрібного піару... В його руках працювала будь-яка зброя, з якою Миколайович був на «Ти». Кожного ранку і вечора Миколайович дивився на окраїни Донецька і чекав моменту, щоб зайти туди як переможець. Не дочекався. Спи спокійно, друже. Ми виконаємо твою мрію. Помститися за Миколайовича і знищити московських окупантів. Девіз справжніх, хто не втомився», — написав журналіст Михайло Ухман на своїй сторінці Facebook на згадку про загиблого Юрія Фармагея.

Він загинув 5 квітня після 18.00. Ворог відкрив вогонь зі стрілецької зброї по наших позиціях у районі села Піски. Старший солдат, кулеметник Юрій Фармагей відстрілювався, примушуючи противника припинити обстріл. Під прикриттям стрілецької зброї ворога діяв снайпер. Старший солдат дістав вогнепальне кульове проникаюче поранення грудної клітки, що стало причиною його загибелі. Смерть настала миттєво, ніхто з побратимів навіть не зорієнтувався.

«Сумка звістка увірвалася на Вінниччину пізно ввечері. Юрка добре всі знали ув Гайсинському районі, бо він воював ще з 2015 року. Через півтора року демобілізувався, але вдома побув від сили два тижні. Не зміг. Я його розумію, там справедливість, діють правила, вірні побратими... Підписав контракт із ЗСУ в жовтні 2018 року й повернувся на фронт, а от додому прийшов уже не своїми ногами, — з сумом у голосі каже заступник голови Спілки учасників бойових дій АТО Гайсина і Гайсинського району Олександр Гончарук. — За мужність та героїзм його обіцяли нагородити посмертно. Він заслужив відзнаку за службу як ніхто інший. Буде дітям — доньці та сину — пам’ять про батька».

Юрій Фармагей народився 6 травня 1972 року в селі Огіївка, недалеко від Гайсина, в родині колгоспників. Навчався в Кіблицькій середній школі. По закінченні 8 класу вступив до Теплицького професійно-технічного училища № 13, де здобув спеціальність плодоовочівника. По закінченні — був призваний до лав армії. Строкову службу проходив у Севастополі. Рідні кажуть, що мав велику любов до морського флоту, яку прищепив своєму сину Сергію. І він реалізував батьківську мрію — став морським піхотинцем, також учасник бойових дій.

«До війни Юра працював у городній бригаді на місцевому сільськогосподарському підприємстві. Разом з дружиною Вікторією Петрівною виховали двох дітей — сина Сергія, який також проходить службу в зоні ООС, та дочку Ірину. Тішилися двома онуками. Родина міцна, надійна, — розповідає однокласниця загиблого Людмила Цвігун. — Коли прийшла повістка 2015 року, він подзвонив до дружини, яка була на заробітках. Порадилися, що робити. Вирішили продати всю худобу і за ті гроші купити йому форму, бронежилет, бо треба ж було воювати. Під час першої ротації Юра мав контузію. Коли повернувся, не міг спати, жалівся, що війна не відпускає його. Вирішив краще бути там, аніж тут. У мирному житті місця собі не знаходив. Шкода його дуже — добряк-чоловік».

З почуттям глибокої скорботи рідні, друзі, знайомі, бойові побратими, керівники району та всі гайсинчани, яких приголомшила трагічна звістка, проводжали героя в останню путь 11 квітня. Поховали Юрія Фармагея з усіма військовими почестями на кладовищі, в його рідному селі Огіївка.

Підготувала Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», Вінниччина
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ