Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Концерт U2, що об’єднав Боснію

17 серпня, 2018 - 11:43

Зовсім нещодавно «Видавництво 21» випустило книжку боснійського письменника Мухарема Баздуля «Концерт» у перекладі автора цих рядків. Мені було важливо донести цю книгу до українського читача, бо в нас із боснійцями чимало спільного.

Паралель між Боснією й Україною очевидна – війна. Там вона вже закінчилася, хоч і залишила по собі глибокі й незагоєні рани, а ми лише сподіваємося на завершення війни. Отож, спільний у нас не лише досвід, а й оптимізм, без якого жити в нашій частині світу неможливо. Крім складних і болючих тем, «Концерт» має і світлу сторону – це кайфова, легка книжка про добру музику, про незабутній концерт легендарного гурту. Зрештою, це книжка про молодість – нарвану, максималістську, гедоністичну.

Книжка популярного боснійського письменника Мухарема Баздуля розповідає про культовий концерт гурту U2, який відбувся 23 вересня 1997 року на стадіоні в Сараєві й зібрав 45 тисяч людей. Місто ще лежало в руїнах після кількарічної облоги, а країна залишалася розсвареною після страшної громадянської війни. І саме цей концерт став символом повернення Боснії до нормального, мирного життя. На виступ U2 вперше йшли разом православні, католики і мусульмани, які ще донедавна були учасниками й жертвами братовбивчої війни.

У той вечір музика об’єднала їх, мистецтво загоювало роз’ятрені рани, ця ніч була святкуванням кінця війни, Боно кричав: «Viva Sarajevo! Fuck the past, kiss the future!» Міжнародні інформаційні агенції писали: «За ці дві чарівні години гурт U2 зробив те, чого не змогли зробити військові, політики та дипломати: він об'єднав Боснію». Книжка Баздуля поєднала в собі елементи нон-фікшну й емоційний авторський погляд на концерт, який сам Боно вважає найважливішим в історії гурту U2.

Кілька слів про автора. Мухарем Баздуль (1977) є одним із найпопулярніших балканських письменників, що ввійшли в літературу після розпаду Юґославії. Народився у Травнику (Боснія і Герцеговина), закінчив філософський факультет у Сараєві, де й жив до 2012 року. Друкується (книжки й журналістські матеріали) в Боснії і Герцеговині, Чорногорії, Хорватії та Сербії, опублікував п’ятнадцять книжок, переважно романи й оповідання. Володар кількох літературних премій у країнах колишньої Юґославії, зокрема нагороди за найкращу книжку року в Боснії (2000). Його твори перекладено англійською, німецькою, польською, чеською, болгарською і македонською мовами. Живе у Белґраді.

Концерт, про який Баздуль написав книжку, був справді неабияким. Лише екран на сцені мав площу в сімсот квадратних метрів, а важив приблизно тридцять тон; на сцені й за нею було тридцять п’ять кілометрів кабелів; все це електричним струмом забезпечували три генератори, які U2 возили за собою на всі концерти; апаратуру вагою в тисячу двісті тон привезли п’ятнадцять автобусів, п’ятдесят дві фури і один літак типу Boeing 757; технічна команда, що обслуговувала тур (а отже, і цей концерт) налічувала сто сімдесят людей; лимон заввишки десять метрів, а оливка, наколота на тридцятиметрову зубочистку – дванадцять; в арці було розташовано колонки потужністю тридцять тисяч ват; там же й сім камер (шість рухомих і одна статична), мільйон світлодіодів, сто двадцять тисяч подовжувачів і бозна-скільки ще чого.

До речі, Мухарем Баздуль цьогоріч стане учасником ювілейного Форуму видавців у Львові, тож українські читачі матимуть нагоду детальніше поговорити з автором про його книжку і концерт, який змінив не тільки його країну, а й самого письменника.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments