Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

Підперезані скакалкою

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
9 вересня, 2016 - 21:14
Фото надані автором

Вірідіана» - перший повнометражний сюжетний фільм Луїса Бунюеля, знятий у рідній Іспанії. На фестивалі в Каннах отримав «Золоту пальмову гілку» і водночас спричинив скандал, який призвів до заборони картини в Іспанії на 16 років, до самого падіння франкістського режиму. У багатьох кінознавчих роботах «Вірідіана» розглядається як центральний твір іспанського кінематографа в цілому.

***

Ситуація  вийшла з-під контролю після того, як господарі подалися у місто до нотаріуса. 

Старці і злидарі, зібрані побожною сеньйоритою Вірідіаною (Сільвія Піналь) у притулку при фамільному маєтку, пробралися до панських покоїв, накрили стіл на чортову дюжину персон. Бенкет перейшов у п’яне гульбище з танцями під платівку католицьких хоралів, з блазенським перевдяганням і погромом помешкання. Коли Вірідіана разом зі співвласником фільварку, кузеном Хорхе (Франциско Рабаль), повернулася з міста, більшість гультяїв устигли розбігтися. Лишилися тільки художник Хосе (Хосе Кальво) і худорлявий сварливий голодранець без імені (Луїс Хередіа). Вони напали на господарів: Хорхе оглушили і зв’язали, Хосе спробував зґвалтувати Вірідіану. Хорхе, опритомнівши, обіцянкою грошей намовив худого вбити Хосе. Художник дістав смертельний удар по потилиці. Вірідіана не постраждала.

Взаємини героїні Сільвії Піналь з чоловіками обтяжені фаталізмом. Перша історія - з дядечком, попереднім володарем обійстя доном Хайме (Фернандо Рей) - кінчається суїцидом, друга, за участі його незаконнонародженого спадкоємця Хорхе – вбивством. Обидва рази мимовільна призвідниця нещасть - Вірідіана.

Після самогубства дона Хайме, чию раптову пропозицію про шлюб вона відкинула, Вірідіана, почуваючись винною, відмовляється від попереднього монастирського життя, натомість заходжується наближати царство боже на землі. Збирає жебраків, намагається вибудувати з ними соціорелігійну утопію, зорганізувавши їх у нову спільноту, комуну законослухняних громадян, котрі ревно моляться, трудяться по можливості, отримують по потребах і тим щасливі. З наближенням розв’язки христологічні паралелі підсилюються. Так само, як Ісус з учнями, Вірідіанині підопічні працюють у саду, а їхнє розташування за столом у епізоді раблезіанського “фотографування”, коли одна з них, Енедіна, “знімає” товариство, задираючи спідницю, до найменших подробиць збігається з композицією “Таємної вечері” Да Вінчі. Вони власне і творять церкву на свій соромітницький штиб, зі сліпим замість Месії, з майбутнім убивцею на місці Юди, з півнячим кукуріканням, котре передує мізансцені.

Для сатири на християнство досить було б цієї оргії. Одначе далі додаються справжні злочини: спроба зґвалтування та, по суті, замовне, оплачене вбивство, цілковито земні діяння, настільки ж випадкові, наскільки і необхідні для остаточного з’ясування долі самої Вірідіани.

Хосе і його вбивця – цілком протилежні. В першого міцна статура, жодної фізичної вади, постійна впевненість у собі, ще й хист до малювання. Другий – кульгавий, миршавий, беззубий, покритий виразками, озлоблений на цілий світ буркун, здатний лишень сваритися й лихословити, він парія навіть у жебрацькій спільноті, також непряма пародія на біблійний постулат про останніх, що стануть перші: саме від нього залежить порятунок як Вірідіани, так і Хорхе.

Між соціально далекими Хайме та Хосе, навпаки, подібності незрівнянно більше. Обидва, на відміну від недалекого і прагматичного Хорхе, є людьми насолоди. І старий сеньйор, і злиденний розбишака, спочатку оглушивши неприступну білявку (перший - снодійним, другий - кулаком), вкладають її у постіль, потім пробують оволодіти нею; спроба з різних причин не вдається. Обидва впіймані одною й тою самою скакалкою. Дон Хайме зачаровано спостерігає, як стрибає Люсія, маленька донька служниці Рамони; небезпечна іграшка стає для нього не тільки потужним фетишем нарівні з весільною сукнею покійної дружини, а й зашморгом, котрим потім підперезується Хосе. Зрештою, їхні смерті є опорними точками стрибка зневіри Вірідіани.

Через чотири роки Сільвія Піналь перетвориться на Диявола.

_________

Вірідіана / Viridiana (1961, Мексика-Іспанія, 90`), режисура: Луїс Бунюель, сценарій: Хуліо Алехандро, Луїс Бунюель, оператор: Хосе Ф. Агуайо, актори: Сільвія Піналь, Франциско Рабаль, Фернандо Рей, Хосе Кальво; виробництво: Films 59.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments