Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

9 травня: приватизація Перемоги

9 травня, 2019 - 23:01

Пам'ятаєте відому радянську пісню «Де ж ви тепер, друзі однополчани?» композитора Василя Соловйова-Сєдого на вірші Олексія Фатьянова, створену далекого 1947 року? Там є такі рядки: «Ми тобі колгоспом будинок побудуємо, / Щоб було видно по всьому: / Тут живе сім'я радянського героя, / Який грудьми захистив країну».

Так ось, тепер в Росії виконавці все частіше співають: «Тут живе сім'я російського героя». І це далеко не випадково. Нинішня російська влада робить все, щоб перемогу у Великій Вітчизняній війні розглядати як виключно російську. При цьому забувають не лише про допомогу Радянському Союзу з боку західних союзників і про їхній внесок у загальну перемогу. Тепер в Москві намагаються забути також і про внесок в перемогу інших союзних республік. І президент Путін, говорячи про перемогу у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу, прямо уподібнює його «тисячолітній історичній Росії». Але ж перед війною майже половина населення СРСР жила за межами Російської Федерації. І без України, Білорусії, Казахстану, інших союзних республік у Сталіна елементарно не вистачило б солдат, щоб завалити сильнішого і вмілого ворога трупами і здобути кінцеву перемогу. Дати 8 і 9 травня різко розділяли свого часу Радянський Союз і решту світу. У світі, і перш за все в Європі та Північній Америці 8 травня відзначали і відзначають як день завершення Другої світової війни на Європейському континенті. Для європейців і американців мова йде, перш за все, про перемогу над нацизмом, про перемогу над Німеччиною і Італією мови взагалі не йде. Адже колишні противники давно вже стали союзниками в рамках НАТО і Євросоюзу. І 8 травня в Європі і Америці відзначали і відзначають як день пам'яті про всіх жертв Другої світової війни, в тому числі і про жертви переможених, а не як день військової слави і військової перемоги над агресорами. Тому тема Голокосту і взагалі жертв серед мирного населення виходить тут на перший план і в цей пам'ятний день.

9 травня як День Перемоги сьогодні продовжують святкувати тільки в Росії і деяких інших пострадянських державах. В Україні традиція виявляється компромісною між Заходом і Сходом. Вихідними і формально святковими є обидва дні. При цьому 8 травня є Днем закінчення Другої світової війни в Європі і пам'яті про її жертви, Днем пам'яті і примирення. А 9 травня, - це День перемоги, тільки перемоги не над Німеччиною, як в Росії, а над нацизмом, як в Європі. І якщо в Росії в цей день червоні прапори мирно співіснують з георгіївськими стрічками, то в Україні заборонено використання комуністичної символіки, а головним символом свята є червоний мак, який в європейській традиції ще з часів Першої світової війни є символом пам'яті про загиблих, символом пролитої крові .

А в Росії цей день, 9 травня, до сих пір подається як найбільше свято в році. Це зовсім не день пам'яті і скорботи, оскільки цю функцію влада постаралася передати дню німецького нападу на СРСР - 22 червня. 9 травня намагаються відзначати як день народної радості і веселощів. Навіть ті акції, які мусили б нагадувати про понесені жертви, давно вже перетворилися в барвисті шоу. Тут мова повинна йти в першу чергу про акцію «Безсмертний полк». На неї з самого початку школярів і студентів зганяли за рознарядкою, а переважна більшість учасників багатотисячних маніфестацій в Москві, Петербурзі та в інших російських містах несуть портрети аж ніяк не своїх предків. Тому після маніфестацій ці портрети залишаються звалені в купу біля виходу з заходу. У цьому році в рамках «Безсмертного полку» на вулиці Москви планують вивести рекордний мільйон людей. Цікаво, як вирішать проблему утилізації нічийних портретів після закінчення акції? А одна з цілей цього дійства - розчинити справжніх жертв, тих, хто дійсно загинув в роки війни, серед тих, хто взагалі не воював або взагалі жив у воєнні роки і більш-менш благополучно пережив кінец війни. Адже їхні портрети теж належить нести в рядах «Безсмертного полку». І більшість історій учасників війни від учасників ходи, з якими знайомлять глядачів російські телеканали, присвячені якраз не загиблим, а тим, кому пощастило вижити. Адже день святковий, а не скорботний!

Неодмінним елементом урочистостей 9 травня в Росії є грандіозний військовий парад, на якому демонструються останні новинки військової техніки, покликані налякати ближніх і далеких сусідів і підступний Захід. У тому, що ця техніка - найкраща в світі і в разі чого змете з лиця землі будь-якого супостата, державна пропаганда прагне переконати як росіян, так і зарубіжну громадськість не лише 9 травня, а й практично кожен день. Росіяни вірять або роблять вигляд, що вірять (відкрито демонструвати, що не віриш, вважається небезпечним, оскільки розглядається як прояв нелояльності до правлячого режиму). Зарубіжна громадськість не вірить, і правильно робить, оскільки свою реальну боєздатність російські збройні сили наочно продемонстрували невідповідними втратами у війні на Донбасі і безславним розгромом вагнерівців в Сирії. Прем'єр- міністр Ізраїлю Голда Меїр, при якій в 1973 році в Ізраїлі відбувся останній військовий парад на честь перемоги у війні Судного дня, говорила, що військові паради проводять тільки африканські диктатори, а по-справжньому боєздатна армія, на зразок ізраїльської, для демонстрації своєї бойової потужності в парадах не потребує. Що ж, в такому випадку Росія досі залишається Африкою. А все тому, що Перемога у Великій Вітчизняній війні досі розглядається як по суті єдина «духовна скріпа», що об'єднує всіх росіян і є основою російської національної ідентичності, яка мало відрізняється від радянської. Тому галас, пов'язаний з 9 травня, починається в Росії за кілька днів до цієї дати і триває ще кілька днів після. Патріотичне шоу покликане відвернути основну масу росіян від сумних реалій сьогоднішнього дня в вигляді падіння реального рівня життя та подальшого обмеження демократичних свобод і зростаючої міжнародної ізоляції. А для цього злегка підновлений радянський міф Великої Вітчизняної війни залишається чи не єдиним засобом.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ