Бережіть Ангелу Меркель!
Після того, як Дональд Трамп напередодні зустрічі лідерів G7 висунув ідею повернення Росії до «клубу великих держав» без виконання будь-яких умов, представники країн Євросоюзу зробили хід у відповідь. Німецька канцлерин Ангела Меркель, виступаючи в кулуарах саміту, заявила: четверо лідерів ЄС, присутніх на зустрічі в Квебеку, включаючи італійського прем’єра Джузеппе Конте, домовилися в ході переговорів між собою, що повернення Росії до G7 не може бути на порядку денному. «Ми всі погодилися з тим, що повернення Росії на саміти "Великої сімки" не може відбутися доти, поки не буде досягнуто суттєвого прогресу у зв’язку з проблемами в Україні. Це була спільна думка», - наголосила Меркель. Між тим напередодні саміту новий прем’єр Італії Джузеппе Конте – противник будь-яких санкцій проти РФ – погодився був із Трампом. Але Меркель, Мей і Макрон, схоже, провели з італійцем успішний експрес-сеанс геополітичної терапії. Японія у цій справі достатньо нейтральна, а Канада сама не підтримає повернення до формату G8 за участі Росії, доки та продовжує окупацію Криму.
Ідея Трампа щодо повернення Росії до «клубу великих держав», як і його співчутливе зауваження – мовляв, «вони (росіяни – С.Г.) витратили багато коштів на переулаштування Криму; думаю, у них там є порт для підводних човнів чи щось типу того», і взагалі, з моменту окупації Криму «вже минуло чимало часу», - це окрема тема. Тут же варто зауважити, що повернення до формату G8 за участі РФ на саміту у Квебеку не сталося передовсім завдяки зусиллям М3 (Меркель, Мей і Макрон) й особисто Ангели Меркель…
При цьому варто зауважити: Меркель іде в плані санкцій проти Росії проти течії, яка коли й не домінує, то є надзвичайно потужною у самій Німеччині.
Найвідомішим виявом наявності цієї течії є, звичайно, будівництво газогону «Північний потік-2». Максимум, що тут може зробити (і робить) Меркель, – це просити (ледь не уклінно) Путіна якось урахувати інтереси України та продовжити перекачку «блакитного палива» на Захід через українську ГТС. А Путін у відповідь прорікає – як-от після рандеву в Сочі – що, мовляв, він не проти, але якщо Україна виявиться зговірливою. Натомість не лише ліва та права опозиція ФРН, закохана в Путіна (чи не через те, що «Газпром» за посередництва дочірніх структур дає кошти на її утримання?), а й потужні сили в урядовій коаліції активно обстоюють «Північний потік-2». При цьому вони радо застосовують аргументи, як то кажуть, за гранню фолу. Скажімо, під час недавнього перебування в Польщі президент ФРН соціал-демократ Франк-Вальтер Штайнмаєр на запитання журналіста, чи не підриває газогін європейську солідарність, відповів: то є приватна ініціатива, не більше. Але ж Російській державі належить 50,002 % акцій «Газпрому»! То яка може бути «приватна ініціатива», коли йдеться про угоду німецьких природних монополій (які «збоку», але постійно контролюються державою) з РФ? Чи в такому разі й вивезення остарбайтерів з України в 1942-44 роках також було «приватною ініціативою»? Адже додаткова робоча сила була конче потрібна приватним підприємствам і заможним бауерам Третього Рейху, а сам Рейх тільки забезпечував її транспортування та охорону підприємств…
А чим була скандальна історія зі знятим німецькою авіакомпанією Lufthansa на Березняках і Русанівці у Києві рекламним роликом, присвяченим рейсам до Москви на чемпіонат світу з футболу 2018 року? Щоправда, після того, як українські дипломати м’яко вказали компанії на ґанджі цього ролика, вона зняла його з YouTube, проте з відверто хамським коментарем: мовляв, ми побачили, що це «зачіпає почуття окремих користувачів», а відео знімали в Україні «з логістичних міркувань», це, мовляв, звична практика для реклами, адже «йдеться про те, яке уявлення про місце має глядач». Цікаво, а чи зняла б Lufthansa в рекламних роликах Дублін і Корк в якості британських міст? Чи Гавану і Сантьяго-де-Куба як іспанські міста? Чи Ґданськ і Вроцлав – як німецькі? Переконаний, що ніколи, хоча ці міста були під колоніальним пануванням Британії, Іспанії та Німеччини. А от Київ як російське місто знімати можна, бо ж, як любить повторювати Путін, росіяни й українці – це один народ… Німецький журналіст Борис Райтшустер зазначив з посиланням на учасника зйомок, що їх робили у Києві, бо в РФ було складно отримати дозвіл на виробництво ролика. «Фільм для німецького глядача, який агітує зокрема за відкриту Росію, знімається у Києві… Довкола цього абсурду – повна мовчанка у німецьких ЗМІ», - наголосив він. Але, як на мене, це не лише абсурд, це – недобросовісна реклама (бо ролик про «відкриту Росію» не можна зняти в РФ!) та політична підтримка претензій Росії на всю Україну.
І взагалі: настрої німецького суспільства в плані протидії російській експансії є радше примирливими. За даними американської дослідницької структури Pew Research Center, вважає, що Росія є великою загрозою 38% опитаних громадян ФРН, що незначною – 48% опитаних, що не є загрозою – 13%. Але протидіяти цій загрозі, якщо вона перейде в «гарячу» фазу, німці не хочуть. Соціологи запитали у респондентів: чи повинна ваша країна у разі нападу з боку Росії на якогось свого сусіда-члена НАТО допомогти цьому сусідові воєнною силою? І з’ясувалося, що в Німеччині більшість не хоче виконувати вимоги статті 5 Північноатлантичної угоди, де йдеться про надання воєнної допомоги члену Альянсу в разі необхідності. Скажімо, у США 56% опитаних «за» воєнну допомогу, 37% «проти», а от у ФРН 38% «за» і 58% «проти»…
Отож будемо вдячні Ангелі Меркель: вона, зважаючи на настрої переважної частини німецького суспільства та німецької еліти (як політичної, так і бізнесової) робить для протидії російській експансії все, що можливо? А чи здатна вона зробити ще більше? Так. Але це вже залежить від України, яка має ліквідувати олігархічний лад, мінімізувати корупцію, створити м’язисту й ефективну демократію, запровадити, нарешті, реальні санкції проти Росії, активно протидіяти російським окупантам і не робити різних дурниць. От тоді настрої німецького суспільства та його еліти бодай трохи зміняться (трохи, бо ж не забуваймо про «комплекс німецької провини» перед Росією, і чогось лише перед нею, та про багаторічні економічні зв’язки з РФ плюс шалену російську пропаганду та діяльність російської агентури в ФРН). Але якщо бодай половина німецьких громадян вважатиме, що Росія є серйозною загрозою і що Україні слід надати зброю – наразі так вважає лише 19% німців – то канцлерін зможе діяти значно вільніше та впевненіше.
