В літературі, як і в усьому іншому, талант означає відповідальність
Шарль де Голль, французький державний діяч, генерал, перший президент П'ятої республіки в 1958-1969 р.р.

Чого мене навчили американські президенти

3 грудня, 2018 - 19:04
СВІТ ПОМІТНО ЗМІНИВСЯ, ВІДТОДІ ЯК З ЄВРОАТЛАНТИЧНОГО ГОРИЗОНТУ ПІШЛИ ТАКІ ФІГУРИ / ФОТО РЕЙТЕР

...Звичайно, я не буду переказувати всіх вражень від політиків, яких застала, починаючи з Ніксона. Але найбільш виразний вплив справив, звісно, Рейган. І не лише голлівудською фактурою. Я була ще школяркою. Треба пам’ятати, якою була вакханалія навколо Америки в тодішній пресі.

В одному з матеріалів мене дуже вразила його фраза: «Радянський Союз — це імперія зла». І хоч я не була в повному сенсі радянською дитиною, бо виховувалася в традиціях сім’ї, яка була мінімально інтегрована з владою, причому подекуди це була принципова віддаленість, все одно мене це зачепило. Я подумала: це вже занадто!.. І минуло немало часу, поки я усвідомлено зрозуміла — наскільки він був правий.

Потім було ще немало сюжетів. Уже коли я почала працювати в журналістиці, то пригадую своє відрядження в пулі, який висвітлював державний візит президента Леоніда Кравчука в Сполучені Штати Америки, і першу велику прес-конференцію, і перше моє запитання тодішньому президенту Сполучених Штатів... Пригадую, коли ми стояли на галявині біля Білого дому в очікуванні масштабної прес-конференції, повз нас хтось зі службовців проносив кота. І від цього залишилося враження: я знала, що кота звати Сокс. Спостерігаючи за іноземними колегами, помітила, що деякі з них не знали, де міститься Україна... Україна Incognita.

Моє відкриття Америки — не «одноповерхової», а Нью-Йорка, звісно, і праця поруч із такими видатними журналістами, як тодішній керівник корпункту Reuters Рон Попески, дуже багатьма зірками... Шкода, що потім, у міру того, як Україна реально збилася зі свого шляху, почала «блукати серед трьох сосен», блискучі зірки західної журналістики перемістилися в інші краї. Це великий показник. Так, як високопородні риби водяться лише в екологічно безпечних середовищах. Або коли відбувається вже велика турбулентність, війна, загрози... Цим ми, звичайно, постачили світ аж надміру.

Другий штрих був пов’язаний саме із Бушем-старшим. Мене, знову-таки, дуже вразила його фраза. Він сказав (не знаю, чи йшлося про лабрадора Саллі, який тепер так зворушливо проводжає свого друга), — але фраза була така: «Мій собака розуміється на зовнішній політиці більше, ніж Клінтон». Я знову-таки подумала: ну, це вже занадто!.. Минуло немало часу, поки я зрозуміла, дивлячись навіть на свого Річика, що в його поведінці є більше якоїсь осмисленості, ніж у деяких політиків, які нас оточують...

А щодо різкої фрази Буша, зрештою, хіба не стало очевидним — наскільки він був правий! Саме на правління тодішніх, здавалося б, таких сучасних і милих, як Клінтон і, зрештою, як і Обама, припало безконтрольне агресивне розростання «метастазів», які пускала Росія по всьому світу. Дійшло до того, що почала втручатися у президентські вибори в самій цитаделі демократії.

У політику Буш-старший прийшов з посади директора ЦРУ. Хоч і не закономірність, але один із британських політиків якось сказав, що пристойні люди часто приходять у політику з розвідки. Звичайно, він не мав на увазі «завклубом з ГДР».

...Ці два штришки — показник моєї особистої «звірки» з тими безкомпромісними поглядами. І приклад особливого стилю — як без надмірної політкоректності називати речі своїми іменами.

Спасибі. І Боже, храни Америку.

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments