Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

Чи прозрівають росіяни. Ще одне опитування про Україну

12 червня, 2019 - 13:05

«Левада-центр» провів опитування про ставлення росіян до спрощеної процедури надання російського громадянства жителям «ДНР» і «ЛНР». Це рішення президента Володимира Путіна пов'язали з «прагненням розширити російський вплив на східну частину України» 59% опитаних, тоді як не погодилися з цим твердженням 32%. Зате ще більше, 77% респондентів, пов'язали це рішення з «бажанням допомогти людям, що живуть у стані війни», і тільки 17% із цим твердженням не погодилися.

Можна не сумніватися, що переважна більшість росіян залишається під впливом путінської антиукраїнської пропаганди і щиро вірить (або демонструє, що щиро вірить) у те, що російський інтерес на Донбасі й у всій Україні - насамперед гуманітарний. Хоча при цьому значно більше половини опитаних погоджується з думкою, що йдеться також про розширення російського впливу на сході України, причому, очевидно, не тільки гуманітарного. Можна не сумніватися, що в цих твердженнях вони не бачать принципових протиріч, вважаючи, що розширення російського впливу в Україні якраз і допоможе розв’язати гуманітарні проблеми жителів Донбасу та інших регіонів Східної України. Повністю підтримали путінське рішення 70% респондентів, а висловилися проти нього лише 22%. Що, до речі, виглядає досить дивно, оскільки росіяни не дуже люблять, коли російське громадянство надають іноземцям, які претендують на їхні робочі місця. І взагалі вони мігрантів не схвалюють. Але в цьому випадку, ймовірно, більшість громадян Росії вірить все тій же кремлівській пропаганді, яка стверджує, що росіяни і українці - один народ. Заради цього росіяни начебто готові навіть терпіти певні обмеження.

36% опитаних згодні з твердженням, що прискорена видача паспортів жителям «ЛНР» і «ДНР», а також іншим українцям ляже додатковим тягарем на російський бюджет. Що ж до Криму, то число тих, хто абсолютно не готовий нести тягар, пов'язаний із перебуванням Криму в складі Росії, з березня 2014 року по травень 2019 року зросло з 19 до максимальних 36%. Думаю, тут справа ще в тому, що переважна більшість росіян не усвідомлює, що витрати російського бюджету на утримання «ЛНР» і «ДНР» принаймні не менші, ніж витрати на Крим. Водночас 26% опитаних вважають, що рішення про видачу паспортів на Донбасі ще більше загострить відносини між Росією та Україною. Далеко не факт, однак, що зазначені 26% - це якраз ті, хто виступає проти роздачі російських паспортів сепаратистам. Серед прихильників політики Путіна щодо України чимало тих, хто не має нічого проти подальшого погіршення російсько-українських відносин і навіть вітає його, мріючи про «поході на Київ». 22% росіян зомбовані пропагандою настільки, що погоджуються з твердженням, ніби масова видача паспортів Росії жителям «ДНР» і «ЛНР» «стане кроком для врегулювання відносин Росії і України».

Зараз 29% жителів Росії вважають за краще, щоб Південний Схід України став незалежною державою, тоді як 27% готові бачити його в складі Росії. Два роки тому, в березні 2017-го, за незалежність Південного Сходу висловлювалися 37% опитаних, а готові були прийняти сепаратистів до складу Росії тільки 21%. Цікаво, що в березні 2014 року, в момент анексії Криму, але ще до початку зіткнень на Донбасі, за незалежність Південного Сходу України висловлювалися лише 12% росіян, тоді як 48% бачили ці території в складі Росії. Два місяці по тому, коли бої на Донбасі вже почалися і сепаратисти серйозно розраховували на приєднання до Росії за кримським зразком, число тих у Росії, хто дійсно бажав би такого результату, впало до 26%, а число прихильників незалежності Південного Сходу України зросло до 36%. У той момент, коли відділення Донбасу від України здавалося ще досить абстрактним сценарієм, майже половина росіян висловлювала готовність прийняти сепаратистів до складу Росії. Однак тоді, коли з початком бойових дій на Донбасі подібна перспектива почала виглядати реальною, число респондентів, готових повернути цю територію «в рідну гавань», впало майже вдвічі, зате втричі зросла кількість тих, хто готовий був бачити Донбас незалежною, але окремою від Росії державою. Вочевидь, респонденти не усвідомлювали, що утримувати «незалежний» Донбас все одно довелося б російським платникам податків.

У березні 2015 року, коли російські війська і сепаратисти після захоплення Дебальцевого, здавалося, перебували на піку своїх успіхів, число тих росіян, хто готовий був приєднати «ДНР» і «ЛНР» до Росії, впало до абсолютного мінімуму в 16%, а число прихильників незалежності Донбасу зросло до абсолютного максимуму в 39%. Надалі, коли активні бойові дії на Південному Сході України припинилися і війна набула позиційного й уповільненого характеру, число тих, хто готовий був прийняти цю територію до складу Росії, знову почало зростати, очевидно, тому, що ця перспектива перестала здаватися респондентам реальною. В травні 2016-го прихильниками такого сценарію були 22% росіян, у березні 2017-го - 21%, а тепер, у травні 2019-го, - 27%. За той же період число прихильників незалежності Донбасу в Росії впало з 38 до 27%. Цікаво, що путінський сценарій долі маріонеткових сепаратистських республік - «Щоб Південний Схід України залишався частиною України, але отримав більшу незалежність від Києва», ніколи не був тим варіантом, якому росіяни віддавали перевагу. У березні 2014 року його підтримали 17% опитаних - стільки ж, скільки і в травні 2019-го. Максимальної підтримки в 27% цей варіант відповіді досяг у березні 2015 року, але і тоді його прихильників було майже в півтора разу менше, ніж тих, хто виступав за незалежність Донбасу. Ймовірно, більшість росіян не вірять у можливість реалізувати сценарій особливого статусу ОРДЛО.

Вельми цікавою видається інша тенденція. З березня 2015-го по травень 2019 року кількість тих, хто волів би повернення окупованих районів Донбасу на тих же умовах, що існували до початку кризи між Росією і Україною, зросла з абсолютного мінімуму в 4% до абсолютного максимуму в 13%. Це вселяє деяку надію на те, що число розсудливих росіян повільно, але зростає.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ