Чи здатна Україна протистояти ісламістським терористам?
Деякі міркування з приводу публікації у The Sun
«Soon Kiev. Champions League. The Islamic State in Kiev». Плакат із таким написом, як повідомляє британський таблоїд The Sun, з’явився в закритих сегментах соціальних мереж. Разом з інструкціями — що робити «самотнім вовкам джихаду» в українській столиці під час великого футбольного свята — фіналу Ліги Чемпіонів 26 травня: здійснювати автомобільні тарани та наїзди на натовпи, напади із застосуванням холодної зброї тощо. Головними об’єктами нападів стануть вболівальники учасників фіналу — іспанського «Реалу» та британського «Ліверпуля», а разом із ними — й усі інші, хто потрапить під руку терористам.
А цих терористів начебто чимало — близько півтисячі недавніх бойовиків ІДІЛ, переважно російських громадян, які втекли з Іраку та Сирії до України, скориставшись «дірками» у нашому східному та північному кордонах. Терористи досить легко купують документи українських громадян (за дві тисячі доларів), а потім оформлюють біометричні паспорти, що надає їм можливість скористатися безвізовим режимом з ЄС чи десятками держав світу, або отримувати відповідні візи. Належні гроші терористи мають, а більш-менш вільне володіння російською мовою (йдеться в основному про вихідців з Чечні та Дагестану) дає їм можливість «розчинитися» в Україні...
Звичайно, The Sun належить до «жовтої преси», тож до матеріалів цього видання слід ставитися не без певного скепсису, проте і не брати до уваги їх не можна. Тим більше, що ісламісти, за даними The Sun, розглядають акції в Києві як своєрідні «репетиції» перед Чемпіонатом світу з футболу, який 14 червня розпочнеться в Росії та триватиме впродовж цілого місяця. Вже зараз на іншому плакаті, розміщеному в соціальних мережах, прямо зазначено: «FIFA World Cup. Russia 2018. We will be there. Islamic State».
Одразу після публікації The Sun та переказу її змісту деякими мас-медіа в Україні в соціальних мережах почали з’являтися репліки, зміст яких можна звести до однієї фрази: «Потрібно було мовчати, мовчати і ще раз мовчати всім — і урядовцям, і журналістам, й експертам — з приводу дій ісламістів на Близькому Сході та відсічі їм з боку як західних, так і місцевих противників; але ж не мовчали — і накликали!» Та чи така мовчанка дала би змогу Україні «відсидітися в геополітичних кущах»? Ісландія чи Фіджі ще могли би використати таку тактику, а Україна, приблизно половина території якої колись тим чи іншим чином входила до складу Оттоманської імперії, султан якої був водночас і халіфом ісламського світу, відсидітися не може. Хоча б тому, що навіть т. зв. помірковані ісламісти, які прагнуть не «всесвітнього халіфату», а «лише» створення «ісламської держави» на всіх територіях, які колись перебували під владою халіфів, мають на оці й українські землі. Я вже не кажу про те, що політичне боягузтво веде до геополітичних катастроф...
Інвективи на адресу СБУ стосовно того, що вона, мовляв, не реагує на статтю The Sun й інші публікації такого ґатунку, видається, також несправедливі. Чи доцільно речникам Служби безпеки публічно розповідати про плани своєї структури з запобігання акціям ісламістських терористів? Аж ніяк. Тим більше, що в цій ситуації можливі несподівані на перший погляд речі.
Не забуваймо, що біля витоків багатьох близькосхідних терористичних рухів свого часу стояли радянські спецслужби. Ті чи інші контакти з лідерами й ідеологами таких рухів росіяни, попри всі геополітичні пертурбації останніх десятиліть, безумовно зберегли. Ну, а якщо додати, що чимало колишніх чеченських бойовиків — у цьому теж немає ніякої таємниці — зараз перебуває на службі у Рамзана Кадирова, який також свого часу був бойовиком, і що в Чечні де-факто побудована поки що порівняно «м’яка» ісламістська держава, то вимальовується ціле віяло можливостей, пов’язаних з організацією та здійсненням гіпотетичних терактів у Києві. Головне — що під зручною для кривавих політичних ігрищ маркою «Ісламської держави» можуть виступати зовсім інші гравці, досвід у яких просто-таки величезний. Досить згадати про «злочини УПА», насправді здійснені перевдягненими вояками МҐБ СРСР...
А от зауваження британського таблоїда щодо «дірок у кордонах України» і «корупційного способу придбання українського паспорту» справедливі. І якщо можуть бути помітно завищені («жовта преса»!) конкретні цифри ісламістських бойовиків, які стали позірними «громадянами України», то сама ймовірність інфільтрації цих бойовиків до Української держави та — навіть! — легального набуття ними громадянства не викликає сумніву. Бо ж про корумпованість значного числа державних структур не писав у ЗМІ лише лінивий, а відсутність вимоги вільного володіння державною мовою істотно полегшує набуття українського громадянства казна-ким. Звісна річ, це не панацея, проте такий фільтр, у разі його належного використання, відсік би 9 з 10 (щонайменше!) ісламістів із Росії, які прагнули б інфільтруватися до нас.
Ясна річ, існує й чимало інших способів виявити потенційних терористів і їхніх спільників, закинутих з-за кордону до України чи — навіть! — дбайливо «вирощених» на нашому ґрунті, проте газета — не найкраще місце, щоб обговорювати їх. Натомість варто зазначити, що у нинішній ситуації важливо всім — і владі, і спецслужбам, і мас-медіа, і громадянському суспільству — бути особливо відповідальними, адже йдеться про відсіч тим, для кого життя не лише «невірних», а й «неправильних», з їхнього погляду, мусульман нічого не варті. І тим, хто, як довела історія, також геть не цінує людські життя і для досягнення своїх імперських цілей здатен учиняти масштабні провокації, прикриваючись чужими прапорами.
