Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

Держдума і антисанкції: примусь дурня Богу молитися...

22 травня, 2018 - 11:10

Депутати Держдуми РФ схвалили в першому читанні проект закону про кримінальну відповідальність за підтримку західних санкцій проти Росії і в другому читанні - про антисанкції. У разі їхнього ухвалення покарання у вигляді штрафу до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або примусових робіт на строк до трьох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років буде загрожувати тим російським політичним і громадським діячам та журналістам, які тією чи іншою мірою підтримують антиросійські санкції або сприяли їхньому введенню. Якщо ж будь-які компанії або муніципальні утворення - в межах виконання антиросійських санкцій - відмовлять громадянину РФ у здійсненні звичайних господарських операцій та угод, то такі дії караються штрафом до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням або позбавленням волі на строк до чотирьох років. Не дивно, що законопроекти вже розкритикували як Російський союз промисловців і підприємців, так і Спілка журналістів Петербурга і Ленобласті. Адже ця ініціатива загрожує паралізувати діяльність як журналістів, так і бізнесменів.

Один із авторів першого законопроекту Андрій Ісаєв прямо стверджує, що принаймні один із російських опозиціонерів, Володимир Кара-Мурза-молодший, цілком може бути покараний у разі ухвалення нового закону, оскільки заявив, що домігся введення акта Магнітського у восьми державах і буде продовжувати займатися цим далі. В принципі під дію закону може потрапити будь-який журналіст, який позитивно відгукнеться про західні санкції проти Росії. За словами Ісаєва, «ця діяльність, з нашої точки зору, злочинна, тому жодні санкції, введені конгресом США, президентом США, не діятимуть на території Російської Федерації, в межах російської юрисдикції».

Виходить, що практично всі компанії, що працюють у Росії і так чи інакше пов'язані з тими сферами діяльності, на які поширюються західні санкції, втратять доступ до європейських і північноамериканських ринків, бо невиконання санкцій, в свою чергу, викличе репресії проти них, перш за все фінансові, у Європі та Америці. Таким чином, виходить, що ті компанії, які хочуть працювати в Росії, втратять доступ на зарубіжні ринки, а ті компанії, які, навпаки, мають великі міжнародні зв'язки, змушені будуть піти з Росії. Але від цього насамперед постраждають не західні економіки, які від Росії або зовсім не залежать (США, Канада, Англія, Австралія), або залежать тільки в частині поставок енергоносіїв (країни Євросоюзу), а передовсім сама російська економіка, яка залежить від Заходу в імпорті цілої низки критично важливих продуктів. Наприклад, серед пропонованих антисанкцій - заборона на імпорт ліків із тих країн, які ввели санкції проти Росії. Але це вочевидь підвищить смертність серед росіян, оскільки багато життєво важливих ліків (або компоненти для їхнього виготовлення) вони можуть отримувати тільки з країн, які ввели антиросійські санкції.

Фактично, якщо закон про антисанкції буде все-таки ухвалений і носитиме, як пропонують його автори, максимально широкий характер, вся Росія ризикує уподібнитися окупованому Криму. Там сьогодні жоден великий російський банк не працює - через побоювання потрапити під міжнародні санкції, так само не працюють усі інші компанії, що мають вихід на зовнішні ринки. А стільникові оператори змушені позначати сім-карти, видані кримчанам, іншими регіонами Росії. А якщо вся Росія опиниться в такому становищі, що з сім-картами накажете робити? Та й компанії, які спішно виходять із капіталу тих російських компаній, які потрапили під санкції, теж доведеться карати. Так само, як і громадян Росії, які вважають за краще в'їжджати в Крим з української території. Адже вони фактично виконують антиросійські санкції України, яка не допускає на свою територію тих росіян, які в'їхали на окупований півострів із російської території. А ще ж можна ввести санкції проти всіх країн, що використовують у розрахунках американські долари і тим побічно підтримують санкції США проти Росії. Але тоді буде надійно блокований майже весь російський експорт.

Загалом, виходить ситуація, яку намітив Ленін у листі наркому юстиції Дмитру Курському 17 травня 1922 року як вказівку до дії: «Пропаганда, або агітація, або участь в організації, або сприяння організаціям, що діють (пропаганда і агітація) в напрямі допомоги тій частині міжнародної буржуазії, яка не визнає рівноправ'я комуністичної системи власності, що приходить на зміну капіталізму, і прагне до насильницького її повалення шляхом інтервенції, або блокади, або шпигунства, або фінансування преси та іншими засобами, карається вищою мірою покарання, з заміною, в разі пом'якшуючих вину обставин, позбавленням волі або висилкою за кордон».

Якщо діяти формально, то в разі ухвалення закону про відповідальність за дотримання санкцій доведеться карати за дотримання західних санкцій також російські нафтові і газові компанії. Але недотримання цих санкцій гарантовано перекриє шлях експорту російських енергоносіїв до Європи. А без доходів від цього експорту російська держава не може існувати. Отже, в законі і в правозастосовчій практиці доведеться передбачити винятки, очевидно, мотивовані «в інтересах національної безпеки» або «з урахуванням життєвих інтересів Росії». Абсолютно незрозуміло, який державний орган реально визначатиме ці винятки і які органи будуть стежити за тим, щоб фізичні та юридичні особи антиросійські санкції в жодному разі не виконували. Крім того, різні компанії вочевидь доноситимуть одна на одну в плані злочинного дотримання західних санкцій, намагаючись усунути конкурентів. Загалом, запанує повний правовий хаос. Можна не сумніватися, що в разі ухвалення закону про боротьбу з тими, хто виконує західні санкції, застосовувати його на практиці доведеться дуже і дуже вибірково, як і більшість інших російських репресивних законів, - проти окремих неугодних компаній, медіа та громадян, що відкриє широкі можливості для сваволі.

Залишається сподіватися лише на те, що команда Путіна складається не лише з ідіотів і що знайдуться люди, які зможуть переконати російського президента, що ухвалення запропонованих думцями законів, наслідки яких ніхто толком не прорахував, завдасть шкоди виключно Росії, включно з близьким до Кремля бізнесом, а не тим державам, які ввели проти неї санкції. Останнім на існування в Росії таких законів буде глибоко наплювати, і якщо російські бізнесмени будуть кивати на ці закони у виправдання того, що вони не дотримуються санкції, це викличе на Заході тільки здоровий сміх.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments