Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Гра в піддавки

25 жовтня, 2017 - 16:10

Коли російська телеведуча Ксенія Собчак заявила про свій намір балотуватися на пост президента Росії, багато коментаторів презирливо відмахнулися: «Постановка. Багатоходівка. Чергова маніпуляція опозиційним електоратом». Так що там багато! Кандидатку Ксюшу не сприйняла переважна кількість противників путінського режиму. Подейкували, що на зустрічі з Володимиром Путіним, номінально присвяченій зйомкам документального фільму про Анатолія Собчака, його дочка і його колишній підлеглий обговорювали зовсім не кіно. Як би там не було, але перше, в чому запідозрили критики Ксенію Собчак, так це в тому, що перед тим, як анонсувати свій похід у президенти, вона не забула заручитися згодою Володимира Путіна. Гра в піддавки на гроші. Саме так ця новина коментувалась в опозиційних колах. Але насправді навіть якщо Ксенія Собчак буде балотуватися на наступних виборах, до російських виборців це не має жодного стосунку. Для Володимира Путіна не є проблемою перемогти відносно чесно Олексія Навального. І ніяка Собчак йому для цього не потрібна.

Політична метушня біля Московського трону являє собою швидше науковий інтерес. Обговоривши передвиборні заяви кандидатів від російської опозиції, українці давно прийшли до висновку: «Обидва гірші». У країні, яка розв'язала війну на Європейському континенті, немає політиків - ні провладних, ні опозиційних - хто хотів би виправити ситуацію і відновити міжнародне право. Вони хочуть обдурити, домовитись, визнати факт окупації і тут же розвести руками: «Крим не бутерброд». Поки в Росії не з'явиться сил, здатних зрозуміти, що виведення російських військ з України, Грузії, Молдови - це єдина можливість врятувати Росію від неминучого краху, - російські вибори не обіцяють українцям нічого хорошого.

І тут Ксенія Собчак видає «на гора» свою Кримську промову. Вона розповідає про порушення міжнародного права, Будапештський меморандум і необхідність пошуку рішень. І ситуація миттєво змінюється. Українська преса вибухає заголовками, мракобісна кримська прокурорша Наталя Поклонська припиняє терзати «Матильду», а російський опозиційний електорат намагається розібратися, чи не поспішили вони зганьбити єдину надію російської демократії? Не поспішили. По-перше, Собчак уже відмовилася від своїх слів, пояснивши, що вона в жодному разі не закликає віддати Крим Україні. Боже збав! На прес-конференції Собчак підкреслювала, що вважає Крим українською територією з точки зору міжнародного права. Міжнародного, а не російського - це важливе уточнення. Хто вам сказав, що, цитуючи міжнародні резолюції, вона висловлювала власну думку? Особисте ставлення до захоплення Криму Ксенія висловила ще 21 березня 2014 року, написавши в Твітері: «Всі мої друзі проти Криму - я в гордій самоті вважаю, що це блискуче розіграна політична комбінація». Зауважте, не військова операція, не захоплення чужої території, а «політична комбінація» - словосполучення, яке не несе в собі негативної військової конотації. У гучних заявах російської опозиціонерки немає і не було визнання провини Росії за кров, жертви, муки українських громадян на окупованих територіях.

По-друге, варто уважно вникнути у те, що було сказано. «З точки зору міжнародного права Крим український. Крапка. Далі давайте розмовляти. Як це буде відбуватися, що буде далі, як буде продовжуватися життя людей у Криму. Бо це, власне, дуже важливо. Як ці люди завтра повернуться в Україну? Там справді величезна кількість російських людей, які це дійсно підтримують. На конкретне запитання я даю конкретну відповідь: ми порушили наше слово, ми порушили Будапештський меморандум 94-го року. Ми обіцяли і ми цю обіцянку не виконали. Крапка", - заявила Собчак. Таким чином, нам пропонується поговорити про те, як виведення окупаційних військ з території Криму не буде схвалене численними «росіянами», які проживають «там». Інакше кажучи, визнання факту захоплення і порушення міжнародних угод для кандидата Собчак аж ніяк не є причиною відновлення територіальної цілісності України. «Ми все порушили і крапка. Як ви будете за ними розгрібати, нас не хвилює. Наші війська стоять за спинами жінок і дітей і не підуть. Але ви, якщо хочете, можете про це поговорити».

Десь ми вже це чули. Ну, звичайно ж! У мирних планах Ходорковського, Артеменка, Пінчука та інших «логічно мислячих людей». Ксенія Собчак і її передвиборні «заявочки» - це ніщо інше, як чергова спроба легалізувати анексію Криму.

В ефірі 112 каналу в програмі «Бацман» російський політолог Станіслав Бєлковський порадив розуміти слова Ксенії Анатоліївни буквально. «Жоден російський політик, як правильно помітили не тільки Володимир Путін, але і його конкуренти Навальний і Ходорковський, не може повернути Крим до складу України, бо проти цього буде більшість населення Криму і Росії. Тобто жодним демократичним шляхом, жоден демократичний російський політик не може повернути Крим Україні. І я думаю, що президент Петро Порошенко і вся політична еліта України прекрасно це розуміють. Просто вони не можуть зізнатися в цьому українському народу й електорату». Виходячи зі слів Бєлковського, єдині брехуни тут - це український президент і українські політики. Саме вони вселяють своїм виборцям марні надії. А Ксенія Анатоліївна зі своїм «порушили і крапка» - відповідно, реалістка. Як «єдино можливий компромісний варіант» розв’язання кримського питання Бєлковський пропонує надати Криму незалежність. А там «нехай кримчани самі вирішать з ким їм бути. Років через 30-40».

Опозиціонер, визнаючи факт порушення міжнародного права, дуже вигідно відрізняється від навколопутінської зграї з їхнім «Крим наш і крапка». Така людина виглядати фігурою цілком адекватною. Адже акценти вона розставляє начебто правильно. Ось тільки все це обман, ті самі сумнозвісні «60% правди і 40% брехні». Вкидаючи послання про необхідність обговорити долі російськомовних жінок і дітей Криму - так як їх більшість - такий спікер намагається відвести увагу від головного. Від репресій, розв'язаних окупантом проти українських громадян на українській землі. На такі «дрібнички», як арешти, масові обшуки, вигнання, викрадення, позасудові страти, Собчак, Навальний, Ходорковський та інші навмисно не звертають уваги. Забувають вони і про корінний народ Криму. Про людей, яких окупанти позбавляють політичної суб'єктності і цілеспрямовано видавлюють з батьківщини. Роблячи кілька правових реверансів у бік міжнародного права, всі ці «опозиційні діячі» пропонують українцям та міжнародній спільноті «бути прагматичними» і махнути рукою на долі жертв російської агресії. Заради миру і демократії. А як же інакше!

Фактично Ксенія Собчак - це знайома вже нам інтерпретація пропагандистської акції «VIP жінки за мир». Все, що вона робить, спрямовано на зовнішню аудиторію. На вас з вами. Час припинити вірити в те, що в сучасній Росії можливі політичні процеси, вибори, опозиція тощо. Країна перетворена правлячою верхівкою на машину для війни. Але, і це головне, перетворена на машину для зовнішньої агресії за допомогою переважної більшості російських громадян. Росія розв'язала війну проти кожного з нас. Собчак своїми пропозиціями «поговорити» тільки продовжує війну. Проти честі, гідності, боргу українців перед тими, хто залишився в окупації. У Росії давно немає ніяких опозиційних Собчак, Ходорковських, Навальних і Хакамад. Там або ворожа армія, або некомбатанти. І так буде до тих пір, поки Крим не буде звільнений від окупантів.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments