Ваші мертві обрали мене.
Джеймс Мейс, американо-український історик, політолог, дослідник голодомору в Україні

Хорватський пряник для Путіна

Що означає для Києва потепління стосунків між Загребом та Москвою?
23 жовтня, 2017 - 19:20
ФОТО REUTERS

Візит хорватського президента Колінди Грабар-Кітарович до Російської Федерації, що тривав упродовж трьох днів, з 18 до 20 жовтня, викликав подив і нерозуміння в багатьох українців. Хорватія, добрий друг України, вирішила дружити з путінською Росією? Що це таке коїться?

На це питання можна відповісти одним реченням: це «реалполітик», тобто прагматична та заснована лише на холодному розрахунку політика. Після введення санкцій проти РФ товарообіг між Хорватією та Росією впав на десятки відсотків, суттєво зменшився потік російських туристів. Окрім того, Хорватія потрапила в неприємну ситуацію після того, як найбільша хорватська компанія «Агрокор» узяла у російських банків понад мільярд євро, але так і не повернула. Економічні проблеми змусили Загреб шукати порозуміння із Москвою, і візит президента став кульмінацією цих пошуків.

Утім, незважаючи на те що перемовини хорватської делегації були сфокусовані на економіці, візит лідера держави-члена ЄС та НАТО до Росії, яка перебуває під санкціями Заходу за анексію Криму та агресію на Донбасі, не можна сприймати лише як рядову подію в двосторонніх відносинах країн. Звичайно, нічого з того, що зробили хорватські учасники поїздки до Росії, не є протизаконним і не порушує санкції. Звісно, президент Хорватії нічого не говорила про свою підтримку політики Кремля в Україні, навпоки — в інтерв’ю ТАСС, що вийшло на початку візиту, вона наголошувала на необхідності виконання Росією Мінських домовленостей. Компромісів, подібно до того, що недавно запропонував її чеський колега Мілош Земан з «продажем Криму», президент Хорватії не озвучувала. Але показово дружня зустріч Колінди Грабар-Кітарович з Владимиром Путіним, масштабний економічний форм за участі 400 хорватських та російських бізнесменів, заклики до інтенсифікації торговельно-економічних відносин із Росією, і не тільки на рівні двох країн, а й у межах таких європейських проектів, як «Тримор’я» — все це безумовно є «водою на млин» Кремля.

І це враження не пом’якшує ініціатива, що її висловила Грабар-Кітарович в інтерв’ю ТАСС, щодо «перетворення» Хорватії на «міст» між Росією та Заходом, ЄС та НАТО. Ця пропозиція здається дивною, тому що не зовсім зрозуміло, як член Євросоюзу та Північноатлантичного Альянсу може в той самий час бути посередником між цими структурами та іншою державою — для медіації потрібна незалежність та рівновіддаленість, цього в даному разі, звісно, немає. Але поки що в нас немає шансів побачити, що насправді мала на увазі хорватська президент і як вона буде це реалізовувати: ця пропозиція все ще не отримала схвальних відгуків Кремля.

А що ж ми зможемо побачити? Які загалом наслідки матиме покращення хорватсько-російських відносин?

Очевидно, що приклад Хорватії може стати «заразним», і інші країни ЄС також інтенсифікують контакти з РФ, не заборонені санкціями. Йдеться насамперед про економіку та гуманітарну сферу.

Щодо контактів з Україною, то на економічну співпрацю, яка останнім часом пожвавилася, активізація співробітництва Хорватії з РФ навряд чи вплине (не забуваємо про принципи реалполітик). Але в політичній сфері, зокрема, що стосується міждержавних контактів, які мають на меті передачу Києву хорватського досвіду мирної реінтеграції, то тут можна очікувати зниження інтересу Загреба до цього напряму.

Чи погіршаться загалом відносини України й Хорватії? Відповідь радше «ні», чим «так». Хорвати мають досвід поєднання співробітництва із Росією та допомоги Україні. Наприклад, мера Загреба Мілана Бандича вважають проросійським політиком, він постійно організовує в хорватській столиці культурні акції спільно із посольством РФ і навіть кажуть, що лобіює інтереси російського бізнесу. Але одночасно з самого початку війни на сході України Бандич бере участь у благодійних проектах, спрямованих на допомогу Україні, допомагає організовувати відпочинок дітей-учасників АТО та переселенців, реабілітацію бійців АТО... Побачимо, чи спрацює ця багатовекторна модель у масштабах усієї Хорватії.

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments