Не можуть вести когось за собою ті, що не мають ніяких внутрішніх даних на те, щоб самих себе повести.
В’ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист

Iндія – Пакистан: на межі війни?

1 березня, 2019 - 11:56
ФОТО REUTERS

Знов Індія і Пакистан виявилися втягнутими у збройний конфлікт. Уже сама по собі війна в Південній Азії на Індостанському субконтиненті у змозі дестабілізувати ситуацію у всьому світі. До того ж гостре протистояння триває між ядерними державами, і це посилює небезпеку у багато разів.

В індійському штаті Джамму і Кашмір терорист-смертник підірвав конвой, у результаті чого понад 45 осіб загинули. У Делі відреагували на терористичний акт дуже жорстко. У ньому звинуватили сусідній Пакистан. Тим паче що відповідальність взяла на себе терористична організація «Джаїш-е-Мухаммад» (Армія Мухаммеда). Одним з організаторів атаки на військову колону став бойовик Абдула Рашид Газі, який входив до її керівництва.

Під час антитерористичної операції індійських спецслужб з ліквідації мережі бойовиків у окрузі Пулвама двоє терористів було вбито, при цьому загинуло четверо поліціянтів.

Слід врахувати, що угруповання «Джаїш-е-Мухаммад» одне з кількох, що ведуть боротьбу за відокремлення Кашміру від Індії і приєднання його до Пакистану. Саме з прикордонної території Кашміру, контрольованої Ісламабадом, терористи проникають в Індію.

Не дивно, що Делі звинувачує сусідню країну в потуранні терористам. Як заявив прем’єр-міністр Наренгдра Моді, «Силам безпеки надано цілковиту свободу. Сусідня країна, яка перебуває в міжнародній ізоляції, думає, що такі терористичні атаки зможуть дестабілізувати нашу країну, але їхні плани не здійсняться. Сили, що стоять за цим терористичним актом, будуть обов’язково покарані».

У свою чергу в Пакистані категорично заперечують свою причетність до теракту. Прем’єр-міністр країни Імран Хан відповів на звинувачення Делі. «Одразу після теракту Індія без жодних доказів чи розслідування звинуватила Пакистан. Індія хоче жити у минулому, а ми хочемо стабільності. У нового Пакистану нове мислення». Очільник уряду підтвердив, що Пакистан готовий провести розслідування теракту, якщо Індія надасть вагомі докази. «Я пропоную це не тому, що Пакистан перебуває під тиском, а тому, що таким є наше розуміння зовнішньої політики».

Після поділу Британської Індії 1947 року на Індію і Пакистан країни двічі вели війни за Кашмір — у 1947 і 1965 рр. Улітку 1999 року відбувся локальний, нехай і швидкоплинний, але дуже кровопролитний конфлікт в окрузі Каргіл у штаті Джамму і Кашмір.

Потім було кілька великих терористичних актів у Індії. Зокрема, атака на індійський парламент 2001 року і серія нападів терористів у Мумбаї (колишній Бомбей) 2008 року.

У відповідь індійська армія і спецназ вчинили точкові напади на інфраструктуру і табори терористів на пакистанській території за так званою лінією контролю. Вона залишилася після війни 1947 року і проходить важкодоступними місцями у горах без чітко позначеної лінії кордону.

У Делі цілком логічно кажуть, що без підтримки пакистанської влади терористи різномвнітних організацій не могли так активно діяти проти Індії. Попри заклики не поспішати, Делі завдало дуже відчутного удару по пакистанському експорту до Індії, запровадивши 200% мито на товари із сусідньої країни. За заявою міністра фінансів Аруна Джайтлі, скасовано режим найбільшого сприяння в торгівлі, наданий Ісламабадові 1996 року. Цікаво, що навіть після конфлікту в Каргілі його не було скасовано, але цього разу все інакше.

Конфлікт між двома великими державами в Азії, які до того ж володіють ядерною зброєю, накладається на, м’яко кажучи, непрості відносини між найбільшими світовими державами.

Вашингтон повністю став на бік Делі. Державний секретар Майкл Помпео чітко зазначив: «Ми виявляємо солідарність з Індією в її боротьбі з тероризмом. Пакистан не повинен надавати притулку терористам, що загрожує міжнародній безпеці».

Партнери Індії — Росія і Китай — засудили теракт, але від критичних зауважень щодо Пакистану утрималися.

Дивуватися зі стриманості заяви Пекіна не варто. У нього з Ісламабадом тривалі й тісні відносини.

Найпростіше становище в Москви. Вона розвиває «привілейоване стратегічне партнерство» з Індією і при цьому поглиблює військово-технічні зв’язки з Пакистаном. У Делі за цим уважно спостерігають.

Індія розглядає ставлення провідних світових держав до теракту як своєрідний роду тест і будуватиме свої відносини з ними відповідно до цього. Ситуацію індійське керівництво вводить в бінарне становище. Або з Делі, або з Ісламабадом.

Саудівська Аравія надала підтримку Пакистанові. Голова МЗС королівства Адель аль-Джубейр запропонував виступити посередником між конфліктуючими сторонами. «Наше завдання — спробувати домогтися деескалації між двома країнами і знайти спосіб врегулювати суперечки мирним шляхом».

У Делі не розкривають, яким чином відповідатимуть на підтримку Пакистаном терористів не лише в Кашмірі, а й в інших частинах Індії. З огляду на внутрішні причини кожна зі сторін має виявити твердість. Звідси польоти літаків і погрози їх збивати.

Водночас слід брати до уваги, що цивільний уряд Пакистану не повною мірою контролює своїх військовиків. Серед них багато тих, хто співчуває терористам. Які діють у Індії, так і в Афганістані. Ба більше, у Пакистані є території, які навіть військові контролюють не повною мірою. До того ж офіційно. Зокрема, на Територію племен федерального управління (Зону племен) не поширюється юрисдикція пакистанських судів. Зокрема Верховного суду.

Звідси зрозуміла складність становища уряду в Ісламабаді. Військові йому підкоряються не повною мірою і ведуть власні ігри з афганським Талібаном, терористами в Белуджистані проти Ірану та численними угрупованнями проти Індії.

Хоча є побоювання розгортання конфлікту в чергову кашмірську війну, конфлікт поки що має всі ознаки обмеженого.

По-перше. Із внутрішніх причин обидві сторони в масштабному військовому зіткненні не зацікавлені. При цьому Пакистан більшою мірою, оскільки в нього дуже складне економічне й фінансове становище.

По-друге. Немає серйозних зовнішніх гравців, які б розпалювали цей конфлікт. Навпаки, ніхто ззовні в такому розвитку не зацікавлений. Нестабільне становище на Індостанському субконтиненті і загалом у Південній Азії неминуче поширилося як на схід на Індокитай, так і на захід у регіон Перської затоки і далі на Близький Схід. Там і так досить легкозаймистого матеріалу, аби до нього щось додавати.

По-третє. Не останню роль відіграє і військово-стратегічний аспект. Якщо не брати до уваги ядерну зброю, індійська армія набагато сильніша, ніж пакистанська. У разі прямого зіткнення Делі має більше шансів святкувати перемогу, що могло б мати, зокрема, для Пекіна більшою мірою, для Москви дещо меншою, небажані наслідки.

Найімовірніше, конфлікт перейде в економічну і фінансову площину. При цьому можуть відбуватися терористичні акти і рейди спецназу обох сторін на суміжну територію. Температура міждержавних відносин Індії і Пакистану залишатиметься високою багато років.

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ